ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/43104.11.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»
про стягнення 48 908,78 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Волкова М.Ю. -довіреність б/н від 01.09.2010р.;
від відповідача: Ропаєв Є.О. -довіреність б/н від 05.04.2010р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД»про стягнення 48 908,78 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором суборенди нежитлових приміщень № 3 від 24.07.2009р. повністю не оплатив орендні платежі, заборгувавши позивачу 21 053, 35 грн.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 21 053,35 грн. - боргу, 502,33 грн. -3% річних, 63,13 грн. -інфляційних збитків, 6 236,62 грн. -пені, 21 053,35 грн. -штрафу, а також понесені ним по справі судові витрати -500,00 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 04.10.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.10.2010 р.
21.10.2010р. в судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, яке судом було задоволене, а в судовому засіданні оголошено перерву до 04.11.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2010р. позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2010р. просив відмовити в задоволенні позову, подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 17.08.2010р. визнано недійсним договір оренди від 17.04.2009р., на підставі якого позивач отримав в оренду нежитлові приміщення, які в подальшому за договором суборенди передав відповідачу, а тому і договір суборенди слід вважати недійсним.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.11.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
24.07.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Договір суборенди нежитлових приміщень № 3 (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в тимчасове, оплачуване користування (суборенду) нежитлове приміщення, площею 18,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12, яке використовує позивач на підставі договору оренди від 17.04.2009р., укладеного між ЗАТ «Президент-Готель»та позивачем (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 11.1 Договору даний Договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до закінчення строку користування приміщенням (оренди) та остаточного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Факт приймання-передачі у користування оформлюється відповідним актом, який є невід'ємною частиною договору (п. 2.2 Договору).
Відповідно до п. 5.4 Договору щомісячна плата за користування приміщення складає 15 203,70 грн.
Вказану суму відповідач сплачує авансом не пізніше 25 числа кожного місяця, що передує місяцю оренди (п. 5.5. Договору).
Відповідно до Акту приймання-передачі приміщення 31.08.2009р. позивач передав відповідачу визначені договором нежитлові приміщення.
Відповідач зобов'язання взяті за Договором повністю не виконав, заборгувавши позивачу 21 053,35 грн. за період з березня 2010 по травень 2010 включно.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 21 053,35 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу за договором, а тому позивач, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 6 236,62 грн. та штраф у розмірі 21 053,35 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 8.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі Подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Пунктом 8.3 Договору встановлено, що окрім пені за несвоєчасну оплату відповідачем по Договору відповідач сплачує штраф в розмірі суми простроченого платежу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 6 236,62 грн. та штрафу в розмірі 21 053,35 є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 502,33 грн. -3% річних та 63,13 грн. інфляційних збитків (розрахунок у матеріалах справи).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи інфляційні витрати та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 502,33 грн. -3% річних та 63,13 грн. -інфляційних збитків, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Старз ЛТД» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, код ЄДРПОУ 34349002) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Будівельна компанія «Квадр»(01203, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 35929323) -21 053 (двадцять одну тисячу п'ятдесят три) грн. 35 коп. - боргу, 502 (п'ятсот дві) грн. 33 коп. -3% річних, 63 (шістдесят три) грн. 13 коп. -інфляційних збитків, 6 236 (шість тисяч двісті тридцять шість) грн. 62 коп. -пені, 21 053 (двадцять одну тисячу п'ятдесят три) грн. 35 коп. -штрафу, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальність «Будівельна компанія «Квадр»(01203, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 35929323) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням №5647 від 27.09.2010 (оригінал в матеріалах справи № 7/431) в розмірі 10 (десять) грн. 91 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко