ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/47823.11.10
За позовом Державного підприємства "Чайка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспрінг"
про стягнення боргу в сумі 82103,5 грн. та розірвання договору № 33/1 від 25.05.2009р.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Банах О.Л. - за довіреністю № 251 від 29.09.10 р.
від відповідача: не з'явився.
23.11.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Чайка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроспрінг" про стягнення боргу в сумі 82 103,5 грн та розірвання договору №33/1 від 25.05.09 р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 25.05.09 р. між Державним підприємством "Чайка" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроспрінг" (замовник) було укладено договір № 33/1 про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і майна та надання додаткових послуг, предметом якого було забезпечення Виконавцем технічного огляду, обслуговування та капітального ремонту приміщення, надання комунікаційних та охоронних послуг. Внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за п.3.2 Договору, у останнього виникла заборгованість у розмірі 82 103,5 грн, з них 73 037,21 грн - основний борг, 7 213,85 грн - пеня, 1 852,44 грн - 3% річних. Крім того, позивач просить у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору розірвати договір №33/1 від 25.05.09 р.
Ухвалою суду від 22.10.10 порушено провадження у справі № 40/478 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09.11.10.
У судове засідання, призначене на 09.11.10, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Керуючись ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 23.11.10 у зв'яжу з неявкою представника відповідача в судове засідання.
В судове засідання 23.11.10 представник позивача з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 09.11.10, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 23.11.10 не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 40/478 від 22.10.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
25 травня 2009 року між Державним підприємством “Чайка” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроспрінг" (відповідач) було укладено договір про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і майна та надання додаткових послуг, у відповідності до якого виконавець (позивач) забезпечує технічний огляд і технічне обслуговування на капітальний ремонт орендованого замовником приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 38, надає комунікаційні послуги, що включають в себе утримання прилеглої території та утримання місць загального користування, послуги по охороні орендованих приміщень, комунальні послуги, що включають в себе водопостачання, водовідведення, послуги по опаленню (при потребі), а замовник зобов'язується оплатити вартість вказаних послуг.
Відповідно до п.2.1 договору № 33/1 виконавець має право вимагати своєчасної оплати наданих послуг згідно з актом виконання робіт та рахунком.
Згідно з п.3.1 вартість послуг становить 8656,76 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1442,79 грн. на місяць і зазначається в рахунках та актах приймання-передачі наданих послуг.
Замовник оплачує надані послуги щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата послуг замовником здійснюється на підставі рахунків, які надаються виконавцем не пізніше 5 числа місяця, наступного після того, за який здійснюється оплата ( п.3.2 договору № 33/1).
Відповідно до п.3.3 договору відшкодування електроенергії та земельного податку здійснюється замовником окремо, відповідно до виставлених виконавцем рахунків-фактур.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що виконавець одночасно з рахунками надає акт виконаних робіт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Підписаний сторонами договору акт виконаних робіт є підставою для оплати рахунку виконавця.
Згідно з п.5.1 договору його укладено на строк з 25.05.09 до 31.12.09.
Відповідно до п.5.4 договору № 33/1 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання в частині своєчасного внесення на рахунок позивача оплати за надані послуги за договором № 33/1 від 25.05.09.
Як свідчать матеріали справи, за період з травня 2009 року по березень 2010 року позивачем було надано відповідачеві послуги на загальну суму 73037,21 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактури № ГР-0000311 від 18.06.09, № ГР-0000313 від 18.06.09, № ГР-0000406 від 24.07.09, № ГР-0000439 від 26.08.09, № ГР-0000509 від 28.09.09, № ГР-0000563 від 21.10.09, № ГР-0000613 від 24.11.09, № ГР-0000663 від 21.12.09, № ГР-0000094 від 22.02.10, № ГР-0000157 від 15.03.10, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ГР-0000252 від 18.06.09, № ГР-0000254 від 30.06.09, № ГР-0000349 від 31.07.09, № ГР-0000400 від 31.07.09, № ГР-0000492 від 30.09.09, № ГР-0000565 від 31.10.09, № ГР-0000029 від 25.01.10, № ГР-0000079 від 22.02.10.
В матеріалах справи наявні банківські виписки з яких вбачається, що відповідачем на рахунок позивача було сплачено 11156,76 грн., таким чином заборгованість складає 73037,21 грн.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за надані послуги за договором № 33/1 від 25.05.09 у відповідача перед позивачем в сумі 73037,21 грн. за період з травня 2009р. по березень 2010р. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7213,85 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. Стосовно вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.8.2 Договору №09-2008, п.8.3 Договору №05-2009 у випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань, Власник сплачує на користь Підприємства пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обмежень, встановлених ст.. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 7213,85 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 26.06.09 по 13.09.10 в розмірі 1852,44 грн., детальний розрахунок додано до позовної заяви. Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості наданих позивачем послуг згідно з Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і майна та надання додаткових послуг № 33/1 від 25.05.2009р.
Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п.5.3 договору № 33/1 від 25.05.2009р. за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених цим договором.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо дострокового розірвання Договору про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і майна та надання додаткових послуг № 33/1 від 25.05.2009р., укладеного між державним підприємством „Чайка” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроспрінг»обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Надмірно сплачене позивачем державне мито у розмірі 319,46 грн. повертається позивачу із державного бюджету у відповідності до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення і майна та надання додаткових послуг № 33/1 від 25.05.2009р., укладений між Державним підприємством „Чайка” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Євроспрінг”.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроспрінг” (03049 м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 34353794) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства “Чайка” (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 38, р/р 260083018466 в ПАТ „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31245250) основний борг в сумі 73 037 (сімдесят три тисячі тридцять сім) грн 21 коп., пеню в сумі 7 213 (сім тисяч двісті тринадцять) грн 85 коп., 3 % річних в сумі 1 852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн 44 коп., 906 (дев'ятсот шість) грн 04 коп. - державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Повернути з державного бюджету України на користь Державного підприємства „Чайка” (03067, м. Київ, вул. Гарматна, 38, р/р 260083018466 в ПАТ „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31245250) зайво сплачене державне мита у сумі 319 (триста дев'ятнадцять) грн 46 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 01.12.2010р.