ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/41823.11.10
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс-94” ЛТД
про стягнення заборгованості за договором оренди № РОФ-851 від 01.02.10.
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Васильківська В.Є. - за довіреністю № 42 від 07.09.2010 року;
від відповідача: Горбач М.В. -за довіреністю №. б/н від 07.07.2010р.
23.11.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
обставини справи :
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерсервіс-94” ЛТД про стягнення заборгованості за договором оренди № РОФ-851 від 01.02.2010 року в розмірі 24728,24 грн. та пені в розмірі 1302,81 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 01.02.2010 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна за № РОФ-851. 01.05.2010 року сторони уклали договір про дострокове припинення дії договору оренди нерухомого майна № РОФ-851.
За доводами позивача відповідач порушуючи умови договору оренди № РОФ-851 від 01.02.2010 не в повному обсязі здійснив оплату орендної плати за квітень 2010 року, в зв'язку з чим, станом на 31.08.10 у відповідача існує заборгованість з орендної плати в розмірі 24728,24 грн. та пені 1302,81 грн.
Листами від 30.07.10 № 07/955 та від 01.09.10 № 07/1071 позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати та пені, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.09.10 р. було порушено провадження у справі № 40/418 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.10.10р.
19.10.10 через загальний відділ діловодства від представника позивача надійшли документи по справі та письмові пояснення, відповідно до яких позивач повідомив, що у провадження господарського суду м. Києва знаходилась справа № 46/386 за позовом заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ДП „Миколаївський авіаремонтний завод” НАРП” до ТОВ „Інтерсервіс-94” ЛТД про стягнення 39 900,96 грн. У задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області про вступ у справу № 46/386 в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, судом було відмовлено.
Крім того, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 24728,24 грн. основного боргу та 1 733,35 грн. пені.
У судове засідання 21.10.10 представники сторін з'явились, представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2. ст. 81 ГПК України. Суд відхилив зазначене клопотання відповідача у зв'язку з його необґрунтованістю.
Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю проведення звірки взаєморозрахунків.
Суд задовольнив вказане клопотання відповідача у судовому засіданні 21.10.10 було оголошено перерву до 04.11.10.
В судове засідання 04.11.10 представники сторін з'явились. Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю проведення звірки взаєморозрахунків. Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Керуючись ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву в судовому засіданні до 23.11.2010 року та витребував у відповідача додаткові докази по справі.
В судове засідання 23.11.10 представники сторін з'явились, в засіданні 23.11.10 за клопотаннями сторін судом оголошувались перерви для з'ясування остаточної суми боргу. За результатами обговорення обставин справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача визнав позов в розмірі 195,94 грн.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
25.01.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс-94» ЛТД (відповідачем) було укладено договір № РОФ-851 від 01.02.2010 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Знам'янська, 4, м. Миколаїв, що знаходиться на балансі Державного підприємства „Миколаївський авіаремонтний завод „НАРП”.
Відповідно до п.1.1 договору оренди № РОФ-851 позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, згідно з планами розміщення орендованого майна, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Знам'янська, 4, що знаходиться на балансі Державного підприємства „Миколаївський авіаремонтний завод „НАРП”, а саме:
- нежитлові вбудовані приміщення цеху №1 площею 40 кв.м.;
- нежитлові вбудовані приміщення третього поверху корпусу ремонту радіообладнання площею 415,86 кв.м.;
- майданчик для стоянки літаків площею 8400 кв.м.
Загальна площа майна, що передається в орендне користування складає 8855,86 кв.м., загальна вартість якого дорівнює 668240 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на 31.08.09.
Майно передається в оренду для здійснення технічного обслуговування літаків, що прибувають на аеродром Кульбакіно.
Згідно з п. 10.1 договору оренди сторони дійшли згоди встановити строк оренди майна 2 роки 364 дні, з 01.02.10 до 29.01.13.
Відповідно до п. 5.3. договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (щомісяця до 15 числа місяця наступного за звітним) з урахуванням індексу інфляції.
Згідно з п. 3.1 договору оренди № РОФ-851 орендна плата визначається за результатами проведеного 12.01.10 конкурсу на право укладання договору оренди (протокол засідання № 3 конкурсної комісії по передачі в оренду державного нерухомого майна, затверджений начальником регіонального відділення 13.01.10) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2009 року) 40000 грн.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції від базового до першого місяця оренди включно. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 3.6 орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісячно не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендар самостійно здійснює щомісячний розподіл платежів до Державного бюджету та балансоутримувачу.
Позивач на виконання зобов'язань за договором оренди № РОФ-851 від 01.02.2010 за актом приймання-передачі передав відповідачу зазначене нерухоме майно.
01.05.2010 року між сторонами було укладено договір про дострокове припинення дії договору оренди нерухомого майна від 01.02.2010 № РОФ-851, відповідно до якого сторони дійшли згоди вважати договір оренди від 01.02.10 № РОФ-851 таким, що припинив дію з 01.05.2010.
З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2010 року відповідач за актом передачі-приймання повернув позивачеві нерухоме майно, розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Знам'янська, 4.
Згідно з п.5.11 договору оренди від 01.02.10 № РОФ-851 орендар зобов'язаний в разі припинення або розірвання договору оренди, повернути орендодавцю за участю балансоутримувача орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або витрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.
З матеріалів справи вбачається, що за період дії договору оренди від 01.02.10 № РОФ-851 позивачем було нараховано відповідачу до сплати до Державного бюджету 78 896,50 грн, а відповідачем було сплачено лише 54 168,26 грн. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди від 01.02.10 № РОФ-851, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість з орендної плати за квітень 2010 року перед Державним бюджетом у розмірі 24 728,24 грн.
Листами від 30.07.10 № 07/955 та від 01.09.2010 № 07/1071 позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості з орендної плати та пені, однак вимоги позивача були залишені відповідачем без задоволення.
Факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.
Суд не приймає, наданий відповідачем акт звірки взаєморозрахунків по договору оренди від 01.02.10 № РОФ-851 станом на 11.10.2010, в якості належного доказу сплати заборгованості, оскільки зазначений акт містить виправлення, зроблені відповідачем без узгодження з позивачем. Крім того, матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 181 від 18.03.10 на суму 28 000,00 грн № 185 від 30.03.10 на суму 26168,26 грн підтверджується факт неповноти перерахування відповідачем орендної плати до Державного бюджету України. Суд звертає увагу, що 20 000,00 грн, перераховані згідно платіжного доручення № 180 від 18.03.2010 року, були сплачені відповідачем відповідно до умов договору оренди від 01.02.10 № РОФ-851 (п.3.6 договору) на рахунок балансоутримувача, а не до Державного бюджету України.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 24 728,24 грн підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 3.7 договору оренди від 01.02.10 № РОФ-851 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1733,35 грн. за період з 17.05.10 по 11.10.10, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, що доданий до заяви про збільшення позовних вимог та з яким погоджується суд.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерсервіс-94” ЛТД (03056 м. Київ, вул. Польова, 37, код ЄДРПОУ 30116378) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, 24 728 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн 24 коп. основного боргу та 1 733 (одну тисячу сімсот тридцять три) грн 35 коп. -пені, які перерахувати на р/р 31113094700002 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, одержувач: Держбюджет м. Миколаєва, код 23626096, для Регіонального відділення ФДМУ по Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, а/с 34, код ЄДРПОУ20917284).
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерсервіс-94” ЛТД (03056 м. Київ, вул. Польова, 37, код ЄДРПОУ 30116378) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 62 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 01.12.2010р.