ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/37117.12.09
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компроміс»
третя особа Науково-дослідний економічний інститут
про примусове виселення
Суддя: Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: Мальцева Т.М. -представник за довіреністю № 54 від 14.09.2009 року;
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Манцуров І.Г. -керівник.
обставини справи:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до товариства з обмеженою відповідальністю «Компроміс»про примусове виселення з нерухомого майна розміщеного за адресою м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28 площею 388,53 кв.м., з якої 123,14 кв.м. було передано за договором та 265,39 кв.м. зайнятих відповідачем безпідставно, та повернути його орендодавцю по акту приймання-передачі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення норм ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.1 ст. 785, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України після закінчення терміну дії договору оренди не звільнив займані приміщення та не передав їх орендодавцю за актом приймання-передачі. Крім того представниками позивача було проведено перевірку використання орендованого майна відповідачем, внаслідок якої було встановлено, що орендар безпідставно користується 265,39 кв.м. державного нерухомого майна.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2009р. порушено провадження у справі № 40/371, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Науково-дослідний економічний інститут, призначено справу до розгляду на 17.09.2009р.
У судове засідання 17.09.09 представники відповідача та третьої особи не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.
Представник позивача в судове засідання з'явився, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 13.08.09.
Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 06.10.2009 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи.
У судове засідання 06.10.09 представники відповідача та третьої особи не з'явились. Представник третьої особи через загальний відділ діловодства подав письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги позивача.
Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 22.10.2009 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та третьої особи.
У судове засідання 22.10.09 представники учасників судового процесу з'явились, представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів.
У судовому засіданні 22.10.09 за клопотанням сторін, керуючись ч.4 ст. 69 ГПК України, судом було продовжено строки розгляду справи та відкладено розгляд на 05.11.2009 року.
У судове засідання 05.11.09 представники відповідача та третьої особи не з'явились, представник відповідача через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом задоволено клопотання представника відповідача, відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 08.12.2009 року.
У судове засідання 08.12.09 представники учасників судового процесу з'явились, представник позивача надав додаткові пояснення по справі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник третьої особи без самостійних вимог підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача вимоги ухвали суду не виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував.
У судовому засіданні 08.12.09 суд оголосив перерву до 17.12.2009 для оголошення рішення.
В судовому засіданні 17.12.09, за згодою представників сторін в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
11.10.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компроміс» був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2260, за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 123,14 кв.м. розміщене за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28, що знаходиться на балансі Науково-дослідного економічного інституту, вартість майна становить за експертною оцінкою станом на 31.07.2005 року 442100 грн., майно передається в оренду з метою розміщення кафе з правом продажу товарів підакцизної групи -73,04 кв.м. та виробничо-технічних приміщень -50,10 кв.м.
Пунктом 10.1 договору оренди передбачено строк його дії -11 місяців, а саме з 11.10.2005 по 11.09.2006 року.
На виконання умов договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначені приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 11.10.2005 року (копія знаходиться в матеріалах справи).
Додатковим договором № 1 від 26.01.2007 року про внесення змін до договору оренди № 2260 від 11.10.2005р., сторонами було внесено зміни до договору оренди в частині мети використання орендованого майна та порядку нарахування орендної плати.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на підставі ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 10.5 договору оренди № 2260 від 11.10.2005р., зазначений договір в подальшому був продовжений до 11.08.2007 року та 11.07.2008 року.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Згідно зі ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Листом № 30-04/6280 від 07.08.2008 року, який був направлений відповідачеві 12.08.2008 року, позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії договору оренди і запропонував повернути орендоване майно, передавши його за актом приймання-передачі балансоутримувачу -Науково-дослідному економічному інституту.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно зі ч.1 ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Частиною 2 ст. 255 ЦК України встановлено, що письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Враховуючи викладене позивачем було дотримано вимог законодавства щодо місячного строку для повідомлення про припинення дії договору оренди.
Згідно зі статтею 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відповідно до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Пунктом 2.4 договору оренди № 2260 від 11.10.2005р. передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю/баласоутримувачу. Орендар повертає майно орендодавцю/баласоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю. Майно вважається поверненим орендодавцю/баласоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до п.2.5 договору оренди № 2260 від 11.10.2005 орендар зобов'язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.
Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу орендоване майно не звільнив та по акту приймання-передачі не передав.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, викладених позивачем у позовній заяві, таким чином позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача звільнити нерухоме майно за адресою м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28, площею 123,14 кв.м. підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача звільнити державне нерухоме майно за адресою м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28, площею 265,39 кв.м., що зайняте ним безпідставно, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Позивачем не надано суду належних доказів знаходження відповідача в нежилих приміщеннях площею 265,39 кв.м. за адресою м. Київ, бульв. Дружби Народів, 28. Наданий позивачем акт обстеження від 03.12.2008 року не відповідає вимогам, що висуваються до письмових доказів (акт складено в односторонньому порядку, відсутній підпис уповноваженої особи відповідача та печатки сторін).
За таких обставин, на підставі п.5 ст. 81 ГПК України вимоги позивача в цій частині підлягають залишенню без розгляду.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Компроміс»(01103 м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 30436211) звільнити (виселити даного орендаря в примусовому порядку) державне нерухоме майно площею 123,14 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 та повернути його Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (01032 м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825) по акту приймання-передачі.
3. В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компроміс»(01103 м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28, код ЄДРПОУ 30436211) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, до Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 18.12.2009р.