Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "25" листопада 2010 р. Справа № 12/135-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Петренко Є.І.- дов. б/н від 02.09.10р.
від відповідача Іваненко О.В., дов. від 05.03.10 № 24/10.
розглянув справу за позовом DELTA CAPITAL SA (Швейцарія, Женева)
до Закритого акціонерного товариства "Житомирські Ласощі" (м.Житомир)
про визнання недійсним наказу №22/10 від 22.04.2010
Позивачем пред'явлено позов про визнання недійсним наказу № 22/10 від 22.04.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.
Надав довідку ПрАТ "Акція реєстр" №115 від 25.11.10р., згідно якої позивач в системі реєстру ЗАТ "Житомирські ласощі" з 20.09.10р. не є акціонером ЗАТ "Житомирські ласощі" та не відкрито рахунок номінальному утримувачу (а.с. 83).
Спір вирішується, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
Згідно матеріалів справи, DELTA CAPITAL SA (позивач) як акціонер ЗАТ "Житомирські ласощі" (відповідач), що володіє 95,07% статутного капіталу (а.с.16) звернулось до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів щодо участі в управлінні та отриманні прибутку від корпоративних прав, зниження якого можливе у зв"язку з неефективним управлінням ЗАТ
Позивач зазначив, що відповідно до п. 8.2 Статуту ЗАТ "Житомирські ласощі", вищим органом товариства є загальні збори, до виключної компетенції яких входить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.
Вказав, що останнім головою правління ЗАТ був ОСОБА_1., якого обрано рішенням Загальних зборів акціонерів №29 від 10.02.10р.
Натомість, ОСОБА_1. своїм наказом від 22.04.10р. (а.с. 35, 82) поклав виконання своїх обов'язків з 23.04.10р. по 28.06.10р. на заступника голови правління, а з 29.06.10р. - на заступника начальника юридичного відділу ЗАТ "Житомирські ласощі", не зазначивши при цьому осіб (їхніх прізвищ), на яких покладається виконання обов'язків голови правління.
На думку позивача, наказ голови правління ОСОБА_1 № 22/10 від 22.04.10р. прийнято з порушенням статутної компетенції, яка надана посадовій особі колегіального виконавчого органу, та стосується невідомих осіб, тому підлягає визнанню недійсним.
До того ж, позивач зазначив, що ОСОБА_1 оголошено в розшук постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 26.04.10 (а.с. 36) та відсторонено від посади голови правління ЗАТ "Житомирські ласощі" постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 10.08.10
Вказав, що управління акціонерним товариством означає визначення економічної, фінансової та кадрової політики товариства. Вважає, що з видачею зазначеного наказу піддається ризику діяльність акціонерного товариства.
Представник відповідача в судовому засіданні в усному порядку проти позову заперечив, вважає, що інтереси позивача не порушені оскільки останній не являється акціонерои ЗАТ "Житомирські ласощі", що підтвердив довідкою ПрАТ "Акція реєстр" №115 від 25.11.10р., згідно якої позивач з 20.09.10р. не являється акціонером ЗАТ "Житомирські ласощі" (а.с. 83).
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 N 13, при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК України, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
При цьому, у відповідності до п. 11. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13, "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.
Відповідно до 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.
Так, у позовній заяві позивач вказує, що підставою звернення до суду стало порушення його законних прав та інтересів щодо участі в управлінні та отриманні прибутку, зниження якого можливе, у зв'язку з неефективним управлінням ЗАТ у зв"язку з видачею ОСОБА_1. наказу від 22.04.10р. (а.с. 35, 82) щодо покладення виконання своїх обов'язків на інших осіб..
У відповідності до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Слід зазначити, що за положеннями ч.1 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.91р. та ч.1 ст. 159 Цивільного кодексу України, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. Вказаними статтями та ст.33 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.08р. визначено компетенцію загальних зборів акціонерного товариства.
Згідно ч.1 ст. 46 вказаного Закону та ст. 160 ЦК України, в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.
Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів (ч.1 ст. 49 Закону України «Про господарські товариства»).
За ст. 47 цього ж Закону та ст. 161 ЦК України, виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.
Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства.
Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).
Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
У відповідності до ч.1 ст 13 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.08р. та ч.1 ст. 154 ЦК України, установчим документом акціонерного товариства є його Статут.
Так, відповідно до п.8.2 Статуту ЗАТ "Житомирські ласощі" (а.с. 8-34), вищим органом товариства є загальні збори, до виключної компетенції яких належить, зокрема, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.
За змістом п.8.10.1 Статуту, правління є виконавчим органом товариства. При цьому, відповідно до п.8.10.4 Статуту, роботою правління керує голова, який обирається загальними зборами акціонерів, або, у випадку відсторонення голови правління, призначається Наглядовою радою з числа членів правління, обраних загальними зборами акціонерів, терміном на 5 років.
Отже, вказані приписи нормативних актів та Статуту регулюють порядок обрання саме голови правління акціонерного товариства, зокрема, у випадку його відсторонення.
Натомість, головою правління на час видачі наказу від 22.04.10р. являвся ОСОБА_1. (а.с.47). Доказів відсторонення його від вказаної посади на момент видачі наказу матеріали справи не містять.
Постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 10.08.10 про відсторонення від посади голови правління ЗАТ "Житомирські ласощі" ОСОБА_1 суд не розцінює як доказ відсторонення останнього від посади, зокрема, з тих підстав, що вона винесена значно пізніше (10.08.10), ніж видано наказ 22.04.10).
При цьому, ні приписами чинного законодавства, ні статутом ЗАТ не передбачено заборони тимчасового покладення виконання обов'язків голови правління на іншу особу за наказом голови правління. Також чинним законодавством та Статутом відповідача не встановлено іншого порядку призначення тимчасово виконуючого обов'язки голови правління.
Крім того, як уже зазначалося, на день звернення до суду, позивач являвся акціонером ЗАТ "Житомирські ласощі" і володів 95,07% статутного капіталу вказаного закритого акціонерного товариства (а.с.15)
У відповідності до ч.4 ст. 45 Закону України «Про господарські товариства», акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори відповідно до вимог частини першої статті 43 «Порядок скликання загальних зборів акціонерів» цього Закону.
Згідно ч.2 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства», одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах….
Тобто, вищевказані права, які позивач вважає порушеними, у зв'язку з прийняттям відповідачем оспорюваного наказу, позивач мав можливість реалізувати з власної ініціативи, що також спростовує твердження останнього про порушення відповідачем його вищевказаних прав.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1 ГПК України, необхідною умовою для задоволення позову є наявність факту порушення або оспорювання прав та інтересів позивача у справі, на захист яких і спрямовано звернення з позовом до суду. При цьому позовні вимоги повинні знаходиться у взаємозв'язку з порушенням права або інтересу, тобто забезпечувати захист та відновлення порушеного права у встановлений законом спосіб.
Суд вважає, що позивачем не доведено факту порушення його прав або інтересів у зв'язку із видачею відповідачем наказу від 22.04.10р.
З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ст.43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача.
Щодо тверджень представника відповідача, щодо того, що з 20.09.10 DELTA CAPITAL SА не являється акціонером ЗАТ "Житомирські ласощі", то суд зазначає, що згідно матеріалів справи, на день звернення до суду, а саме станом на 13.09.10 (а.с.2) позивач - DELTA CAPITAL SА числиться як акціонер ЗАТ "Житомирські ласощі" і як акціонер мало право на звернення з позовом до товариства за захистом свого права чи інтересу.
При цьому суд не вважає за необхідне дослідження обставин щодо статусу позивача на день вирішення спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Сікорська Н.А.
Повне рішення складено 30 листопада 2010 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 -сторонам