Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "18" листопада 2010 р.Справа № 8/1198
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Андріцо О.Є. - дов. №3/141 від 12.10.10р.
Гарапюк С.В. - адвокат (свідоцтво №399)
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Житомирської автомобільної школи ТСО України (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)
про стягнення 10454,05 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 10454,05 грн. заборгованості по орендній платі згідно договорів оренди №34 від 01.10.07р. та №7/09 від 02.01.09р., з яких: 2126,70 грн. - борг по орендній платі, 3525,63 грн. - пеня, 2163,61 грн. - оплата за електроенергію, 30,00 - за вивіз побутових відходів, 37,46 грн. - земельний податок, 1576,68 грн. - ПДВ, 716,39 грн. - інфляційні та 277,58 грн. 3% річних, а також про стягнення з відповідача 800,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві. Надали уточнений розрахунок суми позову.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Вимог ухвали суду від 26.10.10р. не виконав.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дослідив судовому засіданні документи, а саме: договір оренди №34 від 01.10.07р., додаткові угоди до договору, договір оренди №7/09 від 02.01.09р., акт прийому-передачі, рахунки, претензію, розрахунки суми позову, платіжне доручення, угоду №2/08/10б, свідоцтво про державну реєстрацію, банківські виписки, свідоцтва про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ та інші.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд
01.10.07р. та 02.01.09р. між Житомирською автомобільною школою ТСО України (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар, відповідач), були укладені договори оренди нежитлових приміщень №34 та №7/09 (а.с. 12-13, 16-17).
Відповідно п.1.1 вищезазначених договорів, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 17 кв. м на 4 поверсі в будівлі Житомирської атомобільної школи ТСО України по вул. Перемоги, 86 в м. Житомирі, яка знаходиться на балансі позивача з метою розміщення офісу - диспетчерської.
Згідно з п. 2.2 договору №34 та п. 2.2.4 договору №7/09, відповідач зобов'язаний в установлені договорами строки вносити орендну плату, а також сплачувати комунальні платежі, в тому числі за використану електроенергію, воду, тепло, вивіз сміття, плату за землю, та зовнішню охорону згідно виставлених рахунків.
Відповідно до п. 3.1 договору №34 від 01.10.07р., орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Розрахунки за використані електроенергію, воду, газ, тепло та послуги з охорони відповідач проводить в строки, вказані в платіжних документах не пізніше 5 днів з моменту отримання цих платіжних документів (п.3.2 договору №34).
Додатковою угодою до договору №34 від 01.08.08р. (а.с.15) сторони передбачили, що за використання приміщення площею 17 кв. м., комунікації, обладнання та майна орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 708,33 грн. та ПДВ в сумі 141,67 грн., а всього 850,00 грн. на місяць.
Як передбачено п. 3.1 договору №7/09 від 02.01.09р., розмір орендної плати становить 41,67 грн. за 1 кв. м. на місяць без ПДВ. Загальний розмір орендної плати за об'єкт становить 850,07 грн. на місяць, в тому числі ПДВ (20%) 141,68 грн.
Орендна плата та ПДВ перераховується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності на розрахунковий рахунок орендодавця наперед щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця (п. 3.2 договору оренди №7/09 від 02.01.09р.).
Пунктом 3.4 договору №7/09 сторони передбачили, що до орендної плати не включаються витрати за комунальні послуги, пов'язані з використанням та утриманням орендованих приміщень, у тому числі витрати за використану електричну енергію. Оплата вищевказних витрат за надані послуги здійснюється орендарем за рахунок його власних коштів. Розрахунки за дані витрати проводяться в строки, вказані в рахунках, але не пізніше 3 днів з моменту отримання цих документів.
Орендар компенсує частину витрат, які не входять в орендну плату, для всієї споруди і прилеглої території, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом приміщення і комунікацій, прибирання сміття та прилеглої території, охорона об'єкту, плата за землю а також витрати, пов'язані з обслуговуванням інженерного обладнання внутрішньобудинкової мережі (п. 3.4 договору №7/09 від 02.01.09р.).
Відповідно до п. 5.5 договору оренди №34 від 01.10.07р. та п. 3.8 договору оренди №7/09 від 02.01.09р., кінцевий розрахунок проводиться на день повернення орендодавцю орендованого приміщення, комунікацій, обладнання та майна згідно акту прийому-передачі.
15.02.09р. відповідач (орендар) здав, а позивач (орендодавець) прийняв зазначене вище орендоване нежиле приміщення площею 17 кв. м за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 86, що підтверджується актом прийому-передачі від 15.02.09р. (а.с.18).
Проте, кінцевого розрахунку з позивачем за орендоване приміщення відповідач не здійснив.
Слід зазначити, що позивач виставляв відповідачеві рахунки на оплату за оренду приміщення, електроенергію та комунальних послуг, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.19-21).
Крім того, 21.06.10р. позивач надіслав відповідачеві вимогу (претензію) з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без задоволення (а.с.23).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу по орендній платі в сумі 2552,04 грн. з врахуванням суми ПДВ в розмірі 708,70 грн. та в частині стягнення 36,00 грн. за вивіз побутових відходів з ПДВ в сумі 6,00 грн. обгрунтовані і підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 2596,33 грн. боргу за електроенергію з врахуванням ПДВ в розмірі 504,64 грн. та заборгованості по земельному податку в сумі 44,96 грн. з ПДВ в розмірі 7,49 грн., оскільки сторонами в договорі не обумовлено розміру сплати орендарем зазначених сум, що є істотною умовою договору.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3525,63 грн. пені, 716,39 грн. інфляційних та 277,58 грн. 3% річних.
Відповідно до додаткової угоди до договору оренди №34 від 01.01.08р. та п. 3.5 договору оренди №7/09, за несвоєчасну сплату платежів в строки, встановлені договорами, нараховується пеня в розмірі 1% від суми недоїмки (недоплати), що склалася з моменту виникнення боргових зобов'язань, включаючи день сплати недоїмки, розрахованої за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Слід зазначити, що нарахування суми пені позивачем проведено відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що вбачається з уточненого розрахунку, наданого представником позивача в судовому засіданні.
Перевіривши уточнений розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня підлягає задоволенню в сумі 404,14 грн., нарахована на суму простроченого платежу по орендній платі в сумі 398,52 грн. та на суму боргу по вивозу побутових відходів в розмірі 5,62 грн., так як пеня в цій частині нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.
А оскільки позивач в позовній заяві просить суд стягнути 3525,63 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 3121,49 грн. (3525,63 грн. - 404,14 грн.) пені.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає за необхідне зробити перерахунок інфляційних та 3% річних, оскільки позивач нараховував інфляційні та 3% річних на суму боргу в розмірі 5229,32 грн.
Разом з тим, як суд зазначав вище, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2588,04 грн., з яких 2552,04 грн. - борг по орендній платі та 36,00 грн. заборгованість за вивіз побутових відходів.
Тому, суд перераховує інфляційні та 3% річних.
Розрахунок інфляційних за період з лютого 2009 р. по липень 2010 р.:
- 2588,04 грн. (сума боргу) х 101,5% (індекс інфляції у лютому 2009р.) - 2588,04 грн. = 38,82 грн.
- 2588,04 грн. х 101,4% (індекс інфляції у березні 2009р.) - 2588,04 грн. = 36,23 грн.
- 2588,04 грн. х 100,9% (індекс інфляції у квітні 2009р.) - 2588,04 грн. = 23,29 грн.
- 2588,04 грн. х 100,5% (індекс інфляції у травні 2009р.) - 2588,04 грн. = 12,94 грн.
- 2588,04 грн. х 101,1% (індекс інфляції у червні 2009р.) - 2588,04 грн. = 28,47 грн.
- 2588,04 грн. х 100,8% (індекс інфляції у вересні 2009р.) - 2588,04 грн. = 20,70 грн.
- 2588,04 грн. х 100,9% (індекс інфляції у жовтні 2009р.) - 2588,04 грн. = 23,29 грн.
- 2588,04 грн. х 101,1% (індекс інфляції у листопаді 2009р.) - 2588,04 грн. = 28,47 грн.
- 2588,04 грн. х 100,9% (індекс інфляції у грудні 2009р.) - 2588,04 грн. = 23,29 грн.
- 2588,04 грн. х 101,8% (індекс інфляції у січні 2010р.) - 2588,04 грн. = 46,58 грн.
- 2588,04 грн. х 101,9% (індекс інфляції у лютому 2010р.) - 2588,04 грн. = 49,17 грн.
- 2588,04 грн. х 100,9% (індекс інфляції у лютому 2009р.) - 2588,04 грн. = 23,29 грн.
Інфляційні за період липень - серпень 2009 р. та квітень - липень 2010 р. не нараховуються, оскільки індекс інфляції у цей період був менший ніж 100%.
Таким чином, розмір інфляційних, який підлягає стягненню, складає 354,54 грн. (38,82 грн. + 36,23 грн. + 23,29 грн. + 12,94 грн. + 28,47 грн. + 20,70 грн. + 23,29 грн. + 28,47 грн. + 23,29 грн. + 46,58 грн. + 49,17 грн. + 23,29 грн.).
А оскільки позивачем заявлено до стягнення 716,39 грн. інфляційних, то суд відмовляє в заодоволенні позову в частині стягнення 361,85 грн. інфляційних.
Розрахунок 3% річних:
- 3 / 365 днів х 2588,04 грн. (сума боргу) х 568 (кількість днів прострочки) / 100 = 120,82 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 156,76 грн. 3% річних (277,58 грн. - 120,82 грн.).
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в засідання суду не з'явився.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу по орендній платі за період з вересня 2008 р. по січень 2009 р. в сумі 2552,04 грн. з врахуванням суми ПДВ в розмірі 708,70 грн., в частині стягнення 36,00 грн. за вивіз побутових відходів з ПДВ в сумі 6,00 грн., пені в розмірі 404,14 грн., інфляційних в сумі 354,54 грн. та 3-ох% річних в сумі 120,82 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності з вимогами чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню. В частині стягнення 2596,33 грн. боргу за електроенергію з врахуванням ПДВ в розмірі 504,64 грн., заборгованості по земельному податку в сумі 44,96 грн. з ПДВ в розмірі 7,49 грн., інфляційних в сумі 361,85 грн., 156,76 грн. 3% річних та 3121,49 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Крім витрат, пов'язаних із сплатою державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу позивач просить стягнути судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 800,00 грн., що підтверджується угодою №2/08/10б від 31.08.10р. (а.с.33-34), платіжним дорученням №619 від 02.09.10р. (а.с.28) та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №399 (а.с.36). Проте, суд приходить до висновку, що витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката завищені, тому зменшує їх розмір та стягує 300,00 грн., оскільки враховує час, який міг витратити адвокат на підготовку матеріалів, час, витрачений адвокатом у засіданнях суду та складність справи.
Така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 28 Інформаційного листа від 18.03.2008. №01-8/164, п.12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 №02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" та в абзаці третьому п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 №01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", відповідно до яких у визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Крім того, згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: ухвалами суду від 15.09.10р. (а.с.1), від 12.10.10р. (а.с.49) та від 26.10.10р. (а.с.65).
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 10006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
на користь Житомирської автомобільної школи ТСО України, 10020, м.Житомир, вул. Перемоги, 86, код ЄДРПОУ 02724423
- 2552,04 грн. - заборгованості по орендній платі з врахуванням суми ПДВ в розмірі 708,70 грн.;
- 36,00 грн. - за вивіз побутових відходів з врахуванням ПДВ в сумі 6,00 грн.;
- 404,14 грн. - пені;
- 354,54 грн. - інфляційних;
- 120,82 грн. - 3% річних;
- 300,00 грн. - витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката;
- 34,68 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 78,28 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 10006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:
-в доход Державного бюджету України - 500,00 грн. штрафу за невиконання вимог ухвал суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
СуддяДавидюк В.К.
Дата підписання: "_____" ___________ 2010 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу (рек. з повід. про вручення)