Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "25" листопада 2010 р.Справа № 9/1196
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець
від відповідача: не з'явився
присутній: Палкін О.В. - судовий експерт, УЖТ №030569 , від 18.03.2008р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Физичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (смт. Ємільчино Житомирська область)
про стягнення 19452,28 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 19452,28 грн. боргу за поставлений товар.
В судовому засіданні 30.09.2010р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо позовних вимог, мотивуючи тим, що жодного договору, щодо постачання будь-яких товарно-матеріальних цінностей а також інших договорів між ним та позивачем не було.
В судовому засіданні 28.10.2010р. представник позивача надав письмове клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи по справі. У цьому ж засіданні, в порядку ст.30 ГПК України було вислухано пояснення по суті справи ОСОБА_4, який здійснював передачу товару ФОП ОСОБА_3 та отримував від нього кошти відповідно до видаткових накладних.
Ухвалою від 28.10.2010р., господарський суд відклав розгляд , призначив наступне засідання на 15.11.2010р. з викликом судового експерта Науково - дослідницького експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області, якого атестовано на право проведення судової почеркознавчої експертизи. Цією ж ухвалою суд зобов'язав Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (відповідача у справі) з'явитися в судове засідання, для відібрання експериментальних зразків підписів та почерку.
Відповідач не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, свого представника не направив. Вимоги ухвали суду не виконав.
Ухвалою від 15.11.2010р. суд повторно відклав розгляд справи на 25.11.2010р. для виконання сторонами вимог ухвали від 28.10.2010р.
Пороте, відповідач в засідання суду 25.11.2010р. не з'явився, свого представника не направив, вимоги ухвали суду від 28.10.2010р. не виконав, що унеможливило проведення судової почеркознавчої експертизи.
Відповідачі за власної ініціативи не скористалися правом на змагальність, наданим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 25.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач у справі) передав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (відповідач у справі) товар на загальну суму 75117,28грн., що підтверджується видатковими накладними , копії яких долучено до матеріалів справи (а.с.11-35 ), оригінали було оглянуто в судовому засіданні.
Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У даному випадку сторонами інший строк оплати товару не визначений.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв товар, а, отже, у нього виникло зобов'язання його оплатити.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, розрахунки провів частково на суму 55665,00, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 19452,28грн.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 850,00 грн. судових витрат за послуги адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи 31 серпня 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклав з адвокатом ОСОБА_5 угоду про надання правової допомоги (а.с.53)
Згідно п.6 угоди, обумовлений гонорар оплачується згідно додатка №1 до дійсної угоди, в тому числі додатково витрати на відрядження, транспортні та інші витрати (при необхідності)
Згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Приписами ч.3 ст.48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про адвокатуру" розмір послуг адвоката визначається угодою з клієнтом.
Факт оплати позивачем адвокатських послуг підтверджується довідкою №06/09/10 від 06.09.2010р., з якої вбачається що ОСОБА_1 оплачено послуги адвоката в розмірі 820,00 грн. за консультації, підготовку претензії, підготовку позовної заяви та участь в судових засіданнях, як представника позивача у розгляді господарської справи за його позовом до ОСОБА_3 про повернення заборгованості за відвантажені поставлені товари.(а.с.50). В матеріалах справи містяться докази, які свідчать, що правову допомогу позивачу надано саме адвокатом (свідоцтво, видане ОСОБА_5, про право на зайняття адвокатською діяльністю №399, а.с.51).
З огляду на викладене, витрати на оплату послуг адвоката у сумі 820,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача спростовуються обставинами, викладеними вище та до уваги судом не беруться.
Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з чинним законодавством та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 19452,28 грн. боргу.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, 11200, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 19452,28 грн. боргу, 820,00 грн. витрат на послуги адвоката, 194,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяАлексєєв М.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України "26" листопада 2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу (рек.з повідомл)