Справа №197/107/25
провадження №2/197/261/25
Широківський районний суд Дніпропетровської області
12 березня 2025 року
адреса приміщення суду: вул. Соборна, 86, с-ще Широке
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гері О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позивачка просить розірвати шлюб, який зареєстрований між сторонами 10 жовтня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №601. Зазначає, що від шлюбу сторони по справі спільних дітей не мають. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить її інтересам. Також позивачка зазначає, що останнім часом шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Інші вимоги, які можуть бути вирішені одночасно з позовом про розірвання шлюбу відсутні.
Провадження у справі відкрито 19.02.2025.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, просила суд розглянути справу за її відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про визнання позову, проти задоволення позовних вимог не заперечує та просив суд розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
За результатами розгляду наявних у справі матеріалів та перевірки їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Наведене вище положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
В свою чергу, згідно із ст.ст.109,110,112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Отже, як встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають у шлюбі, який зареєстровано 10 жовтня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №601, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони по справі спільних дітей не мають.
Спір про поділ майна при розірванні шлюбу між сторонами відсутній.
Шлюбних стосунків подружжя не підтримує, спільне господарство не веде. Також з позовної заяви вбачається, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.
При цьому суд зауважує на тому, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Окрім того, суд приймає до уваги визнання позову відповідачем, що, враховуючи наявність для цього законних підстав, є приводом для задоволення позову згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачкою заявлене клопотання про відновлення дошлюбного прізвища.
Згідно з чч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У матеріалах справи наявна квитанція про сплату позивачкою судового збору у розмірі 1211,20 грн. за подання до суду позову.
Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі та відповідач до початку розгляду справи по суті його визнав, з відповідача на користь позивачки належить стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн, та повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 605,60 грн, сплаченого при поданні позову.
Що стосується витрат на правову допомогу адвоката, то суд зазначає наступне.
За положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"(далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Цей Закон визначає, що видами правової допомоги - є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
За змістом положень ст.29 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Відповідно до частин першої, другої ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому Законом порядку.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
В матеріалах справи міститься попередній (орієнтовний) розрахунок витрат від 06.02.2025 року, акт виконаних робіт, догорів про надання професійної правничої допомоги від. 06.02.2025 року, товарний чек на суму 3000 грн від 06.02.2025 року, тому є підстави для задоволення відшкодування таких витрат.
Враховуючи те, що позивачкою надано документальне підтвердження витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовільнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 10 жовтня 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №601 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп).
Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять грн 60 коп), сплаченого при поданні позову (квитанція ID: 9609-8275-1200-0465 від 06.02.2025).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по сплаті правничої допомоги у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складений 12.03.2025 року.
С у д д я: О.Г. Геря