Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 215/1388/25
номер провадження 3/215/801/25
10 березня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, що надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «КАР-ГІЛ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.02.2025 в провадження суду з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 8727/04-36-04-15/41662682 від 19.02.2025, директор ТОВ «КАР-ГІЛ» ОСОБА_1 вчинив правопорушення: несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ. організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме: встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 12 336,83 грн за період з 30.05.2024 по 01.08.2024, чим порушено п.57.1 ст.57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (акт перевірки №3234/04-36-04-15/41662682 від 21.01.2025) .
07.03.2025 адвокат Гетьманець А.О. подала на адресу суду клопотання в якому просила провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У судове засідання призначене на 10.03.2025 ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гетьманець А.О. не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином, а саме за допомогою направлення sms-повідомлення на номер телефону зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки не повідомили. Клопотань від останніх не надходило.
Частина 1 ст. 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З метою забезпечення розумного строку розгляду справи та зважаючи на те, що ст 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст.163-2 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 12 336,83 грн за період з 30.05.2024 по 01.08.2024, чим порушено вимоги податкового законодавства. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення датою вчинення адміністративного правопорушення є 21.01.2025, правопорушення є триваючим (а.с. 2).
Відповідно до акта про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «КАР-ГІЛ» у п. ІІ «Перевіркою встановлено» у графі «Граничний термін сплати» вказано дати 30.05.2024, 01.07.2024 та 30.07.2024, у графі «Дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов'язання» вказано дати 12.06.2024, 27.06.2024, 27.06.2024, 22.07.2024, 01.08.2024, тобто відповідно до вказаного акта сума сплати визначеного податку була сплачена.
За таких обставин вбачається, що директор ТОВ «КАР-ГІЛ» ОСОБА_1 повинен був сплатити визначену суму податку: за квітень 2024 граничний термін сплати 30.05.2024, сплатив 12.06.2024 прострочив сплату на 13 днів; за квітень 2024 граничний термін сплати 30.05.2024, сплатив 27.06.2024 прострочив сплату на 28 днів; за квітень 2024 граничний термін сплати 30.05.2024, сплатив 27.06.2024 прострочив сплату на 28 днів; за травень 2024 граничний термін сплати 01.07.2024, сплатив 22.07.2024 прострочив сплату на 21 день; за червень 2024 граничний термін сплати 30.07.2024, сплатив 01.08.2024 прострочив сплату на 2 дні; за червень 2024 граничний термін сплати 30.07.2024, сплатив 01.08.2024 прострочив сплату на 2 дні.
Згідно з правовими висновками, викладеними в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
У даному випадку слід вважати, що правопорушення припинено шляхом виконання відповідним суб'єктом обов'язку сплати податкового зобов'язання на визначену суму податку 12 336,83 грн, що підтверджується безпосередньо актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «КАР-ГІЛ».
Суд вважає, що правопорушення припинено саме виконанням обов'язку відповідним суб'єктом, а не припинено діями контролюючого органу та не внаслідок таких дій, а його виявлення сталося вже після сплати податку.
Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Щодо клопотання адвокат Гетьманець А.О. про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Вказана норма КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки на час надходження протоколу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП до суду, закінчився 3-місячний строк накладення стягнення визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 251, 252, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя