Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "18" листопада 2010 р.Справа № 6/1143
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача Строгий І.Д. - 10.09.2010р.
від відповідача -1: Колбасов Ф.Ф. - довіреність від 01.11.2010р.;
від відповідача-2: Петренко С.Ю. - довіреність №11-2468/10 від 26.04.2010р.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" (м. Вінниця)
до 1) Господарського суду Вінницької області (м. Вінниця)
2) Державної судової адміністрації України (м. Київ)
про стягнення 277 454, 69 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 277454,69 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу квартири від 06.11.2008р.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.09.2010р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну судову адміністрацію України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 18.11.2010р. (а.с. 79), в якій повідомляє суд, що під час підготовки позовної заяви позивачем було допущено арифметичну описку, що призвело до помилкового збільшення позовних вимог на суму 0,69грн., тому просить суд стягнути з Господарського суду Вінницької області на користь позивача заборгованість в сумі 277454,00грн. З огляду на те, що 18.10.2010р. відповідачем-1 сплачено 5000,00грн., а 28.09.2010р. - 6500,00 грн., сума заборгованості на день розгляду справи складає 265954,00грн. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, суд приймає подану заяву до розгляду.
Представник відповідача-1 (Господарський суд Вінницької області) в судовому засіданні надав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що відповідачем-1 частково сплачено суму боргу згідно платіжних доручень №229 від 20.08.2010р. на суму 6000,00грн., №355 від 22.09.2010р. на суму 5900,00грн., №357 від 27.09.2010р. на суму 600,00грн., №387 від 12.10.2010р. на суму 5000,00грн. Станом на 28.10.2010р. заборгованість відповідача складає 265954,00грн. Вважає, що заборгованість має бути стягнута з Державної судової адміністрації України, оскільки вона є головним розпорядником коштів.
Представник відповідача-2 просить суд відмовити в стягненні заборгованості з Державної судової адміністрації України з огляду на те, що законодавством не передбачено покладення на Державну судову адміністрацію України повноважень щодо виконання зобов'язань інших юридичних осіб.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" (Позивач) та Господарським судом Вінницької області (Відповідач-1) було укладено договір купівлі-продажу квартири (а.с.8-9), за умовами якого Продавець (позивач) передає у власність, а Покупець (відповідач) приймає від продавця квартиру №111 (сто одинадцять), розташовану в м. Вінниця на вулиці Зодчих в будинку №10 (десять) (далі - квартира).
Відчужувана квартира складається з трьох кімнат, її загальна площа становить 106,2 кв.м., житлова площа - 53,4 кв.м.
Квартира належить Продавцю на підставі свідоцтва про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку, виданого виконкомом Вінницької міської ради 09 жовтня 2008 року за №1880 на підставі рішення цього ж виконкому №2406 від 09 жовтня 2008р. і право власності на яку зареєстроване в Комунальному підприємстві "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" 27 жовтня 2008 року в реєстрову книгу №23 за №1943 (п.1.1. договору від 06.11.2008р.).
Продаж квартири вчиняється за 655020,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.2 договору).
08.12.2008р. між тими ж сторонами було укладено договір про внесення змін до договору купівлі-продажу квартири (а.с.12), відповідно до якого п.2 вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири від 06.11.2008р. викладено у такій редакції "Продаж квартири вчиняється за 550248,00 грн. (з урахуванням ПДВ).
Згідно п.7 договору купівлі-продажу від 06.11.2008р. підписи під цим договором свідчать, що сторони досягли згоди за всіма умовами цього договору , а також, що квартира, яка є предметом цього договору, буде передана Продавцем Покупцю в день укладання цього договору, про що свідчитиме підписаний між сторонами акт прийому-передачі квартири.
На виконання умов договору 06.11.2008р. сторони підписали акт №1 прийому-передачі квартири (а.с.11).
Сторони домовились про те, що продаж цей вчиняється з відстроченням платежу строком до першого січня 2009 року (п.2.1 договору).
Строк сплати вартості майна, яке є предметом цього договору, може бути змінено за взаємною згодою сторін.
Сторони погодили, що проведення даного розрахунку підтверджуватиметься платіжними документами Покупця про перерахування вартості квартири, яка є предметом цього договору, на рахунок Продавця (п.2.2 договору від 06.11.2008р.).
В порушення зобов'язань відповідач-1 не здійснив повну оплату за отриману квартиру.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань станом на день розгляду справи утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 265954,00 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови , які є обов'язковими відповідно до актів чинного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач-1 проти суми боргу не заперечує, однак, вважає, що цей борг підлягає стягненню з Державної судової адміністрації України, яка не дофінансувала вказані видатки суду та є головним розпорядником коштів.
За наведених обставин справи такі твердження відповідача-1 не грунтуються на приписах чинного законодавства. Державна судова адміністрація України не є стороною договору купівлі-продажу квартири, будь-які застереження стосовно останньої в договорі відсутні. Господарський суд Вінницької області за договором купівлі-продажу виступає як рівноцінний суб'єкт господарських відносин, на якого покладаються певні права та обов'язки, визначені договором та законом.
Оскільки Державна судова адміністрація України не несе відповідальності за інших юридичних осіб, в позові до неї слід відмовити за безпідставністю.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Господарського суду Вінницької області 265954,00грн. боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-1.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Господарського суду Вінницької області (21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код 02844558)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" (21037, м. Вінниця, вул.Зодчих, 24, код 02772391) - 265954,00грн. боргу за договором купівлі-продажу квартири від 06.11.2008р., а також 2774,54грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стосовно Державної судової адміністрації України в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Повне рішення складено 19 листопада 2010 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3,4 - сторонам