Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "17" листопада 2010 р.Справа № 19/1000
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Макаревича В.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача Васьківська Н.Г. дор. від 25.06.2010р.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Товариства обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" (м. Коростень)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Коростень)
про стягнення 12383,32 грн.
Справа розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 12383,32 грн., з яких: 9586,14 грн. основного боргу, 346,28 грн. пені, 2396,53 грн. штрафу, та 54,37 грн. 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні надав уточнений розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, згідно якого просить стягнути з відповідача на користь позивача 7786,14 грн. боргу, 271,42 грн. пені, 40,62 грн. 3% річних та 2246,53 грн. штрафу, пояснив, що відповідач частково сплатив суму боргу після порушення провадження у справі.
Відповідач письмового відзиву не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином ( про що свідчить підпис відповідача в повідомленні про вручення поштового відправлення).
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
17.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю " Продцентр - плюс" ( позивач по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 ( відповідач по справі) був укладений договір поставки № 250, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму .
Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначаються у накладних, які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі - передачі кожної партії товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю " Продцентр - плюс" поставило фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 товар на загальну суму 9586,14 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1178 від 15.02.2010р., № 687 від 28.01.2010р., № 3101 від 04.05.2010р., № 2881 від 22.04.2010р., № 1251 від 16.02.2010р., № 1499 від 24.02.2010р., № 3387 від 14.05.2010р., № 3545 від 19.05.2010р., № 2897 від 23.04.2010р. (а.с. 8 -12), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Частиною 1 статті 671 ЦК України передбачено, що якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.
Правові наслідки порушення продавцем умов договору щодо асортименту товару передбачені ст. 672 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Доказів звернення до позивача з претензіями стосовно асортименту поставленої продукції відповідачем не було надано суду.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень представником позивача, між сторонами укладався єдиний договір № 250 від 17.09.2009р., на підставі якого поставлявся товар відповідачу по видаткових накладних.
Оцінивши в сукупності докази, наявні в матеріалах справи, а саме: договір та видаткові накладні, які долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору № 250 від 17.09.2009р. ( Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 23.02.2010р. по справі № 8/369).
Відповідно до п.5.1 договору, оплата товару проводиться шляхом перерахування грошей на р/р постачальника, або готівкою в національній валюті України, після отримання товару.
Строк оплати 14 календарних днів ( п. 5.2 договору).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати у встановлений договором строк не виконав , в результаті чого на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 8986,14 грн.
Проте, позивачем заявлено, що на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахувався борг в сумі 9586,14 грн., таким чином, суд приходить до висновку, що в частині стягнення 600 грн. ( 9586,14 - 8986,14) необхідно відмовити.
24.07.2010р. позивачем була надіслана відповідачу письмова вимога ( а.с. 21).
Під час розгляду справи в суді, відповідачем частково погашено основний борг у розмірі 1200 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами та не заперечується представником позивача у судовому засіданні.
Таким чином, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1200 грн. за відсутністю предмету спору у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 7786,14 грн. основного боргу.
Позивач, посилаючись на п. 6.1 договору просить стягнути з відповідача 271,42 грн. пені за період з 03.06.2010р. по 27.07.2010р.та 2246,53 грн. штрафу.
Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Перевіривши уточнений розрахунок позивача щодо нарахування сум пені та штрафу, суд вважає його правильними та задовольняє позов в цих частинах.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 40,62 грн. - 3% річних за період з 03.06.2010р. по 27.07.2010р.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши уточнений розрахунок суми 3% річних, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цих частинах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 10344,71 грн., з яких: 7786,14 грн. основний борг, 271,42 грн. пеня та 2246,53 грн. штраф. В частині стягнення 1200 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. В частині стягнення 600 грн. в позові відмовити.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у акті звірок взаєморозрахунків суму боргу визнав.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 626, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. 75, п. 1-1 ст. 80 , ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, 11500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Продцентр - плюс",11500, м. Коростень, Житомирської області, вул. Красіна, буд. 3, ідентифікаційний код 33201020:
- 7786,14 грн. боргу;
- 271,42 грн. пені;
- 2246,53 грн. штрафу;
- 40,62 грн. 3% річних;
- 103,44 грн. витрат по сплаті державного мита;
- 197,15 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1200 грн. за відсутністю предмета спору.
4. В частині стягнення 600 грн. боргу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
СуддяМакаревич В.А.
Повне рішення складено: 18.11.2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу ( рек. з пов. про вруч.)