Єдиний унікальний номер 205/2737/25
Номер провадження3/205/1251/25
12 березня 2025 року м.Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Шиян В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Дніпровського районного управління поліції №1 ВП №1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ВАД №402525 від 06.02.2025 року вбачається, що 04 лютого 2025 року о 10 год. 40 хв., ОСОБА_1 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП України, тобто дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, причини неявки суду не повідомили, клопотань про перенесення судового засідання не подавали.
Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року було застосовано примусовий привід до ОСОБА_1 виконання якого було доручено ВП №1 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області. Постанова суду виконана не була з невідомих суду причин.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 277 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Суд розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення прийшов до наступного.
Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Також з диспозиції статті вбачається, що одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає у порушенні громадського порядку (урегульованої правовими та іншими соціальними нормами системи суспільних відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей) шляхом вживання нецензурної лайки в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та вчинення інших подібних дій.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №402525 від 06.02.2025 року вбачається, що 04 лютого 2025 року о 10 год. 40 хв., ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 виражалась нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Розглядаючи суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України суддя виходить з наступного.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Крім того, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, яка є складовою правопорушення, є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії, а саме неповага до суспільства, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.
Відповідно до абз. 2 п. 15 постанови Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства (справа № 288/1158/16-к).
Як вбачається з матеріалів справи, обставини події мали місце за місцем проживання ОСОБА_1 , в квартирі, яка не відноситься до громадського місця.
Згідно рапорту на службу 102, виклик надійшов від ОСОБА_3 .. За повідомленням брат б'є брата. Пояснень ОСОБА_3 та його брата в матеріалах справи не мається .
Матеріали справи містять пояснення ОСОБА_1 за якими остання перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 під час розпивання алкогольних напоїв вчинила сварку зі своєю знайомою ОСОБА_4 .
Таким чином конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник в квартирі, яка не є громадським місцем, з приводу непорозумінь між жінками а не з хуліганських мотивів або неповаги до суспільства. Також матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять посилань та підтверджень порушення громадського порядку під час сварки між жінками, або завдання стороннім особам шкоди з метою вираження неповаги до суспільства, та прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві.
За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що органами поліції не зібрано всіх необхідних доказів на підтвердження провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КпАП України - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Шиян