Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "05" листопада 2010 р. Справа № 3/1305
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді Машевської О.П.
при секретарі Адамович Ж.В.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача Комар В.М. - керівник ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів"
Розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Сумський комбінат хлібопродуктів" (м. Суми)
до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів (смт.Черняхів)
про стягнення 20 000, 00 грн.
Позивачем - ДП ДАК "Хліб України" "Сумський комбінат хлібопродуктів" пред'явлено позов до відповідача ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівського комбінату хлібопродуктів" про стягнення з останнього 20 000, 00 грн. заборгованості.
В обгрунтування позову позивач посилається на Договір безпроцентної цільової позики №12/308 від 11.11.2009р., за яким було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача в якості позики грошові кошти в сумі 20 000, 00 грн.
Відповідач у своєму відзиві за №510 від 18.10.2010р. позовні вимоги визнав у повному обсязі (а. с. 23).
Представник позивача в засідання суду 05.11.2010р. не з'явився, однак надісланим на адресу суду клопотанням від 02.11.2010р. за №700 підтверджує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі уповноваженого представника підприємства за наявними в ній матеріалами.
В засіданні суду представник відповідача підтвердив визнання позовних вимог у заявленому розмірі.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку вирішити спір за відсутності уповноваженого представника позивача, за наявними матеріалами справи в порядку статі 75 ГПК України, у зв'язку з чим,
11 листопада 2009р. між ДП ДАК "Хліб України" "Сумський КХП" ( м. Суми) (позивач у справі) та ДП ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів (смт. Черняхів, Житомирської області) (відповідач у справі) укладено договір безпроцентної цільової позики №12/308 (а.с. 8-10).
Згідно п. 1.1 згаданого Договору визначено предметом договору - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач позикодавець (позивач у справі) передає у власність позичальнику (відповідачу у справі) грошові кошти на безпроцентній основі в сумі, що визначена в п. 2.1 цього договору, а останній зобов'язується використати за цільовим призначенням та повернути позику в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Цільове призначення позики - для безперебійної виробничої діяльності ДП ДАК "Хліб України" Черняхівський комбінат хлібопродуктів (п. 1.2 Договору).
У п. 2.1 Договору зазначено, що розмір позики складає 20 000, 00 грн.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що за цим Договором проценти, будь-які інші грошові виплати, не нараховуються та не сплачуються.
Відповідно до п. 3.2 Договору позивач надає позику в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позичальника.
В п. 4.1 Договору сторони передбачили строк повернення позики - до 17 лютого 2010р.
Згідно п. 5.2 Договору сума позики підлягає поверненню у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок позикодавця (позивача у справі).
Позивач на виконання п. 2.1, п. 3.1, п. 3.2 даного Договору, платіжним дорученням №1946 від 19.11.2009р. перерахував кошти в сумі 20 000, 00 грн. на розрахунковий рахунок відповідачу (а. с. 11).
Із банківської виписки вбачається, що грошові коти в сумі 20 000, 00 грн. були отримані відповідачем.
Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач свої договірні зобов'язання щодо повернення грошових коштів в розмірі 20 000, 00 грн. в строк до 17.02.2010р., не виконав.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що строк, визначений у п. 4.1 цього Договору, може бути продовжений за домовленістю Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
В матеріалах справи відсутні докази підписання додаткової угоди стосовно продовження строку погашення суми боргу.
Таким чином, як свідчить зміст позовних вимог у предметі позову заявлено одну матеріально-правову вимогу до відповідача - про стягнення боргу у розмірі 20 000, 00 грн.
Дослідивши матеріали справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами спору, які, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, є суб'єктами господарювання укладено Договір безпроцентної цільової позики №12/308.
Відповідно до ст. 174 ГК України, господарський договір є однією із підстав виникнення господарського зобов'язання. Статті 11 та 509 ЦК України також визнають договір підставою виникнення зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, в даному випадку, сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Згідно статті 202 ГК України та ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Окрім того, відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Як встановлено господарським судом, спірні відносини між сторонами виникли внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, які виникли на підставі Договору безпроцентної цільової позики №12/308.
Керуючись принципом всебічності, повноти та об'єктивності встановлення всіх обставин справи, в тому числі, пов'язаних із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, судом встановлено, що у провадженні господарського суду знаходиться справа №1/163-Б про банкрутство відповідача у даній справі - Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів на стадії розпорядження майном.
Одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство відповідача (ухвалою господарського суду від 04.09.2006р.) судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів.
Наведене доводить, що відповідачу в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( далі - Закон № 2343) заборонено задовольняти вимоги його кредиторів, навіть якщо останні в розумінні цього Закону є поточними. Саме в силу дії зазначених обставин і виникла прострочка у поверненні позичених коштів позивачу.
Водночас, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів не припиняє дію зобов'язання та необхідність його виконання у будь - якому разі. Зокрема, за змістом ст. 23 Закону № 2343 кредитори за вимогами до боржника, що виникли під час проведення процедур банкрутства вправі заявити їх в ліквідаційній процедурі останнього.
За наведених обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу у сумі 20 000, 00 грн. підлягає задоволенню в судовому порядку.
За правилами статті 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч.1 ст. 1049 ЦК України, та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" (смт. Черняхів, вул. Індустріальна, 42, ідентифікаційний код 00953094) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Сумський комбінат хлібопродуктів" (м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 3, ідентифікаційний код 00956017)
- 20 000, 00 грн. основного боргу;
- 200, 00 грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Машевська О.П.
Повний текст підписано 10 листопада 2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу