Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "05" листопада 2010 р. Справа № 17/1706
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді Машевської О.П.
при секретарі Адамович Ж.В.
за участю представників сторін
від позивача: Корзун О.П. - предст. за дор. від 04.08.10р. за №41, дійсне до грудня 2010р. ( в засіданнях суду 03.11.10р., 04.11.10р., 05.11.10р.)
від відповідача: Скиданчук І.В. - предст. за дов. від 30.01.10р., дійсне до 12.01.2011р. ( в засіданнях суду 03.11.10р., 04.11.10р., 05.11.10р.)
взяв участь: прокурор Бугайов С. ( в засіданні суду 03.11.2010р.), прокурор Слівінський О.О. (в засіданні суду 04.11.10р.)
В засіданні суду 03.11.2010р. оголошувалась перерва до 15:20 год. 04.11.2010р., 04.11.2010р. оголошувалась перерва до 14:30 год. 05.11.2010р. згідно ст. 77 ГПК України, про що сторони були повідомлені належним чином під розписку.
Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Безпека" (м. Житомир) до Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м.Житомир) про стягнення 57752,43 грн.
Позивач Приватне підприємство "Безпека" (м. Житомир) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ДП "Житомирський науково-дослідний інститут землеустрою" ( м. Житомир) про стягнення на його користь 52752, 43 грн. заборгованості, з яких: 47155, 10 грн. - основного боргу за надані послуги по охороні об'єкта, 2123, 25 грн. - штрафних санкцій, 174, 23 грн. - 3% річних з простроченої суми, 3300, 89 грн. - штрафу за прострочення сплати боргу, термін якого перевищує 30 днів.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.03.2010р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р., позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 47155, 10 грн. заборгованості, 174, 23 грн. - 3% річних з простроченої суми, 473, 29 грн. витрат по сплаті державного мита, 211, 74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2123, 25 грн. штрафних санкцій, 3300, 89 грн. штрафу відмовлено (а. с. 24-26 Т. 5).
Постановою Вищого господарського суду від 06.09.2010р. скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. та рішення господарського суду Житомирської області від 17.03.2010р., справу направлено на новий розгляд (а. с. 116-118 Т. 5).
Скасовуючи судові акти першої та апеляційної інстанцій у цій справі, Вищий господарський суд звернув увагу на наступне:
1) суди обох інстанцій не обгрунтували правомірності нарахування позивачем суми заборгованості, виходячи з умов укладеного між сторонами договору та заперечень інституту;
2) судами не спростовано та залишено без правової оцінки доводи відповідача про порушення позивачем своїх договірних зобов'язань щодо цілодобової охорони об'єкту двома працівниками;
3) судами не взято до уваги акти КРУ в Житомирській області від 15.05.2009 року та 25.05.2010 року;
4) судами не надано оцінки доводам відповідача про відсутність потреби у послугах позивача;
5) судом апеляційної інстанції без достатніх обгрунтувань відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 17/1706 до вирішення господарським судом справи № 2/41-Д про визнання недійсним договору № 58 про надання охоронних послуг від 21.08.2008р.
Ухвалою господарського суду від 27.09.2010 року справу прийнято до провадження для здійснення її нового розгляду.
Під час нового розгляду справи позивач наполягав на задоволенні позову, з підстав у ньому заявлених.
Натомість відповідач просив у позові відмовити з підстав, викладених у заяві № 492 від 11.10.10 року ( а с. 10 Т.5).
Окрім того, у поданій на адресу суду заяві № 475 від 05.10.2010р. з додатками відповідач просив здійснити поворот виконання рішення суду від 17 березня 2010р. у порядку ст. 122 ГПК України (а. с. 6-7 Т. 5).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та, виходячи з обставин повного погашення відповідачем боргу за договором про надання охоронних послуг від 21.08.08р. № 58, просить припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.
З приводу заяви відповідача про поворот виконання рішення, доводить неможливість застосування процедури повороту виконання рішення суду у разі припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору ( а. с. Т.5 ).
У судовому засіданні представник відповідача заперечила обгрунтованість задоволення позовних вимог при новому розгляду справи, з посиланням на доводи, викладені у заяві № 492 від 11.10.10 року та вважає можливим здійснення повороту виконання рішення суду у цій справі.
При новому розгляді справи господарським судом оглянуто матеріали справи №2/41-Д за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Житомир) до Приватного підприємства "Безпека" (м. Житомир) про визнання недійсним договору від 21.08.2008р. №58.
Господарським судом в засіданні суду 05.11.2010р. було оголошено сторонам вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, господарський суд, з врахуванням вказівок касаційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи (cт.111-12 ГПК України),
21.08.2008р. між Приватним підприємством "Безпека" - охорона (позивач у справі) і Державним підприємством "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" - замовник (відповідач у справі) був укладений договір № 58 про надання охоронних послуг (а. с. 10,11 том 1).
За умовами п. п. 1, 1.2 Договору від 21.08.2008р. за №58 про надання охоронних послуг, позивач взяв на себе зобов'язання по охороні об'єкта, майна, товарно-матеріальних цінностей, що належить відповідачу та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45, зданих під охорону згідно з дислокацією та планом схемою, забезпечення належного режиму роботи установи та обслуговуючого персоналу.
В свою чергу, за умовами пункту 2 вищезазначеного договору сторони погодили, що сума Договору визначається ними на основі розрахунку і становить 12038,40 грн. , а за умовами п.11, що замовник ( відповідач) за надані послуги з охорони перераховує передоплату на розрахунковий рахунок охорони (позивача) кошти в сумі 12038,40грн. згідно з виставленими рахунками ( а с. 11 Т.1).
На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору з надання відповідачу послуг по охороні майна за адресою: м. Житомир, вул. Довженка, 45 протягом лютого 2009р. - вересня 2009р. на загальну суму 84268,80грн. позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №ОУ-0000402 від 30.09.2009р., №ОУ-0000343 від 26.08.2009р., №ОУ-0000266 від 31.07.2009р., №ОУ-0000232 від 30.06.2009р., №ОУ-0000168 від 31.05.2009р., від 30.04.2009р., від 31.03.2009р. та за лютий 2009р. підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, а також акт №ОУ-0000459 здачі прийняття робіт (надання послуг) за жовтень 2009 р., отриманий відповідачем 03.11.2009 р. за вх.№473 (а. с. 12-17, 25 67, 68 том 1).
В обгрунтування позовних вимог позивач надав також рахунки-фактури: №СФ-0000166 від 27.05.2009р., №СФ-0000212 від 22.06.2009р., №СФ-0000245 від 22.07.2009р., №СФ-0000116 від 30.04.2009р., №СФ-0000051 від 31.03.2009р., №СФ-0000373 від 24.09.2009р., №СФ-0000317 від 26.08.2009р. (а. с. 60-66 том 1).
Наявність обставин надання позивачем послуг з охорони майна відповідача підтверджується також наявними в матеріалах справи журналами обліку приймання-здавання приміщень ДП "Житомирський НДПІ землеустрою" (а.с. 86-101 Т.1, а. с. 15-167 Т.2, а.с.1-163 Т.3 ).
Посилюючись на відсутність претензій та заперечень відповідача стосовно наданих охоронних послуг за вище наведеними доказами та на обставини неналежного виконання ним зобов'язання в частині їх оплати, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення на його користь 47155,10 грн. основного боргу.
Окрім того, з врахуванням змісту ст. ст. 229 та 231 ГК України, ст. 625 ЦК України, позивач просив суд стягнути на його користь пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг за 184 дні прострочення ( в редакції позивача штрафної санкції) в сумі 2123,25 грн., штраф в розмірі 7% вказаної вартості на суму 3300,89 грн. , 3 % річних від простроченої суми за 184 дні прострочення з врахуванням індексу інфляції на суму 174,23 грн. ( а. с. 48 - 49 Т.1).
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач доводив наступне:
- укладення Договору могло відбутися внаслідок змови керівників юридичних осіб, оскільки підписаний ними оригінальний примірник є відмінним від проекту договору, наданого підприємству для ознайомлення;
- виконання його умов підприємством погіршувало фінансовий стан останнього, а відтак, доводило його неефективність та недоцільність, з огляду на наявність чотирьох штатних сторожів (а. с. 39,40 том 1);
- наявність зазначених обставин підтверджено також висновками КРУ у Житомирській області за наслідками проведеної ревізії фінансово - господарської діяльності підприємства 15.05.2009 року (сторінка 20 акту № 06-07-09/028) ( а с. 50-53 Т.5);
- виконання позивачем взятих на себе зобов'язань також було неналежним, оскільки не забезпечувалась цілодобова щоденна охорона майна двома працівниками останнього;
- викладені у договорі умови щодо оплати наданих послуг є суперечливими, оскільки, приймаючи до уваги редакцію пункту 2 Договору , що визначає його суму за рік у розмірі 12038,40 грн., місячний платіж мав становити 1003,20 грн., однак підприємство безпідставно щомісячно сплачувало на користь позивача суму в розмірі 12038,40 грн. ;
- не містить умови щодо погодження сторонами щомісячної вартості наданих послуг в розмірі 12038,00 грн. як пункт 11 Договору, так і інші його статті ( а с. 39-40 Т.1);
- приймаючи до уваги обставини неналежного виконання позивачем зобов'язання з надання охоронних послуг, підприємством застосовано оперативно-господарську санкцію в порядку ч.1 ст. 236 ГК України у вигляді односторонньої відмови від виконання зобов'язання управненою стороною ( листи № № 468 та 472 від 21.10.09 р. та 26.10.2009 р. про припинення дії договору про надання охоронних послуг №58 від 21.08.2008 р. з 01.11.2009 р. (а.с.19, 21 Т.1).
З врахуванням вище викладеного, відповідач просив у позові відмовити.
У подальших письмових поясненнях, відповідач доповнював зміст своїх заперечень проти позовних вимог додатковими доводами та просив зупинити розгляд справи на час проведення прокуратурою Житомирської області перевірки дотримання сторонами вимог чинного законодавства при укладенні та виконанні Договору № 58 від 21.08.08р. ( а с. 102, 123 Т.1, а. с 2 - 7, 19-20 Т. 5 ).
Як свідчать матеріали справи, 15.03.2010 року на адресу господарського суду надійшла заява прокуратури Житомирської області № 05/1848-10 від 13.03.2010 року про вступ у справу в порядку представництва інтересів держави ( а с. 13 Т.5).
У судовому засіданні 17.03.2010 року судом оголошено рішення у справі ( а с. 23-26 Т.5).
В свою чергу, як встановлено господарським судом за наслідками огляду в засіданні суду 03.11.2010 року матеріалів справи № 2/41-Д, за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Житомир) до Приватного підприємства "Безпека" (м. Житомир) про визнання недійсним договору від 21.08.2008р. №58, господарським судом 06.04.2010 року було порушено провадження у справі, а 10 червня 2010 року винесено рішення про визнання цього договору недійним.
В ході апеляційного провадження з перегляду рішення господарського суду від 17.03.2010 року у цій справі, відповідачем заявлено клопотання № 280 від 07.06.2010 року про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом справи № 2/41-Д про визнання недійсним Договору про надання охоронних послуг від 21.08.2008 року № 58 ( а с. 49 Т.5).
Оцінку заявленому клопотанню здійснено у мотивувальній частині постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року, за наслідками якої останнє не задоволено та згідно резолютивної частини постанови ухвалено залишити без змін рішення господарського суду від 17.03.2010 року ( а с. 88-91 Т.5).
За заявою позивача № 38 від 02. 07.2010 року господарським судом Житомирської області видано наказ № 17/1706 від 06.07.2010 року на примусове виконання рішення суду ( а с. 95-96 Т.5).
В подальшому, як свідчать матеріали справи, Вищим господарським судом України при прийнятті касаційної скарги відповідача до касаційного провадження 20.08.2010 року ухвалено зупинити виконання постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 15.06.2010 року та рішення господарського суду Житомирської області від 17. 03.2010 року у справі № 17/1706. до закінчення їх перегляду в порядку касації ( а с. 98 Т.5).
Постанову у цій справі винесено касаційною інстанцією 06.09.2010 року ( а с. 116 -118 Т.5).
Однак 23.09.2010 року на адресу господарського суду надійшло повідомлення Корольовського відділу державної виконавчої служби та постанова про закінчення виконавчого провадження від 01.09.2010р. з підстав фактичного повного виконання рішення суду (наказу №17/1706 від 06.07.2010р.) (а. с. 1-3, т. 5).
Як наголошувалась судом в описовій частині цього рішення, відповідач звернувся до суду із заявою № 475 від 05.10.2010р. здійснити поворот виконання рішення суду від 17 березня 2010р. у порядку ст. 122 ГПК України, посилаючись, при цьому, на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. у справі №2/41-Д, якою залишено без змін рішення господарського суду Житомирської області від 10 червня 2010р. про визнання договору від 21.08.08 року № 58 недійсним. (а. с. 6-7 Т. 5).
На час нового розгляду цієї справи, судом встановлено, що постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. у справі №2/41-Д набрала законної сили та в касаційному порядку оскаржена не була.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм правову оцінку в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, виходячи з наступного.
Як зазначено у ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, в судовому порядку у спосіб, визначений статтею 16 ЦК України, або договором чи іншим законом.
Отже, звернення особи до суду за захистом суб'єктивного права здійснюється нею шляхом подання позову з відповідним йому предметом та підставою.
У чинному Господарському процесуальному кодексі України відсутні визначення понять "підстава" та предмет" позову, незважаючи на те, що у статті 22 ГПК України йдеться про право позивача змінити предмет або підставу позову, а в статті 80 ГПК України про право господарського суду припинити провадження у справі, коли є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Тому, при визначенні змісту цих понять, господарський суд керується, насамперед, позицією Вищого арбітражного суду України, викладеною у п. 3.7 Роз'яснення від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) стосовно права позивача на зміну предмету та підстави позову.
Зокрема, у п. 3.7 Роз'яснення вказується на те, що зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обгрунтовує свою вимогу до відповідача.
Отже, під предметом позову слід розуміти матеріально - правову вимогу позивача до відповідача, яка, до того ж, кореспондує зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України чи ст. 20 ГК України.
Під підставою позову слід розуміти фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача, зокрема, йдеться про юридичні факти матеріально - правового характеру, що визначаються нормами матеріального права та які зумовлюють виникнення, зміну та припинення спірних правовідносин, а також інші доказові факти, на підставі яких можна зробити висновок про наявність чи відсутність зазначених юридичних фактів.
Додатково слід наголосити на тому, що підстава позову має не тільки фактичну, а й правову основу, оскільки юридичні факти, які складають підставу позову, визначаються нормами цивільного й інших галузей права.
Предмет та підстава позову, як його необхідні елементи, перебувають між собою в тісному зв'язку, оскільки сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу для захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності в них конкретного цивільного права і обов'язку.
Іноді після звернення до суду з позовом у позивача виникає необхідність змінити предмет або підставу позову.
Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли замість юридичних фактів, що обґрунтовують позовну вимогу, покладені нові. При зміні підстав позову для підтвердження пред'явлених позовних вимог вводяться в обіг інші юридичні факти, які впливають на підставу таким чином, що вона стає такою, що відрізняється від визначеної спочатку. При зміні підстави позову до складу юридичних фактів можна включати також ті факти, які виникли після пред'явлення позову. Але межами зміни підстав позову будуть первісні спірні правовідносини.
Необхідність у зміні предмету позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи замість первісних спірних матеріально-правових вимог заявлені нові.
Водночас законом не допускається одночасна зміна підстав та предмету позову. За наявності такої необхідності, позивач вправі звернутися до суду з новим позовом.
Таким чином, приймаючи до уваги тотожність сторін у цій справі та справі № 2/41-Д господарського суду, встановлений рішенням господарського суду у справі № 2/41-Д факт недійсності Договору про надання охоронних послуг №58 від 21.08.2008р., як фактичної підстави позову, що одночасно її спростовує та зумовлює необхідність дослідження судом інших юридичних фактів та застосування інших правових норм, як правової підстави позову, відсутність заяв позивача про зміну предмету чи підстави позову ( фактичної та правової), господарський суд приходить до висновку про неможливість задоволення зазначеного позову при новому розгляді справи за тим же предметом та з тих самих підстав.
У зв'язку з чим, приходить до висновку у позові відмовити у повному обсязі.
Окрім того, з врахуванням встановленого юридичного факту повного виконання скасованого рішення господарського суду від 17.03.2010 року, як правової підстави отримання позивачем коштів в порядку його примусового виконання, виходячи зі змісту статті 122 ГПК України, господарський суд приходить до висновку заяву Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Житомир) № 552 від 04.11.2010 року про поворот виконання рішення господарського суду від 17.03.2010 року задовольнити та здійснити поворот виконання рішення господарського суду від 17.03.2010 року у повному обсязі, про що зазначити в резолютивній частині рішення суду.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85, 122 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Заяву Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Житомир) № 552 від 04.11.2010 року про поворот виконання рішення господарського суду від 17.03.2010 року задовольнити.
3. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду від 17.03.2010 року за яким стягнуто з Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (м. Житомир) на користь Приватного підприємства "Безпека" (м. Житомир) - 47155,10грн. заборгованості, 174,23грн. 3% річних, 473,29грн. витрат по сплаті державного мита, 211,74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Безпека" ( 10009, м. Житомир, вул. Селецька, 5, ідентифікаційний код 32008456) на користь Державного підприємства "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" ( 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45, ідентифікаційний код 00698236) - 47155,10грн. заборгованості, 174,23грн. 3% річних, 473,29грн. витрат по сплаті державного мита, 211,74грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Машевська О.П.
Повний текст рішення підписано "10" листопада 2010р.
Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам, 4 - прокурору