Справа № 172/2194/24
Провадження № 1-кп/172/192/24
12.03.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
особа, відносно якої розглядається клопотання - ОСОБА_5
законного представника малолітнього - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Васильківка клопотання прокурора Синельниківської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024041420000321 від 28.11.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування примусових заходів медичного характеру, -
Прокурор звернувся до суду із клопотанням, в якому просив застосувати до малолітнього ОСОБА_5 примусовий захід медичного характеру, за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки ч. 4 ст. 185 КК України, який було вчинено за наступних обставин.
12 лютого 2024 року у другій половині дня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи в стані неосудності, разом із особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності та стосовно якої витішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_7 , 2012 року народження, прийшли до спортивного майданчика, що знаходиться на території "Васильківського районного спортивно-технічного клубу товариства сприяння оборони України" за адресою: вул. Першотравнева, 155 сел. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області. Перебуваючи на спортивному майданчику останні вирішили проникнути у двоповерхове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, того ж дня, без розриву в часі, неповнолітній ОСОБА_5 діючи у стані неосудності, тобто вчиняючи суспільно небезпечне діяння проти власності, коли він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, не усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, розбили скло одного з вікон, та разом із особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності та стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_7 в подальшому пролізли в нього.
В подальшому перебуваючи на другому поверсі вказаного приміщення неповнолітній ОСОБА_5 , діючи у стані неосудності, та особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності та стосовноякої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного характеру ОСОБА_7 у отворі в стіні знайшли ключі, та шляхом підбору потрапили до приміщення кабінету директора, в якому у дерев'яній шафі неповнолітній ОСОБА_5 знайшов чорну пневматичну гвинтівку Торун-6-101 4,5 мм, яку вирішив викрасти. Потім продовжуючи підбирати ключі до замків, потрапили до приміщення комп'ютерного класу, де виявили один монітор SAMTON 56E та два системних блоки DELL OPTIPLEX 790.
В подальшому, ОСОБА_5 діючи в стані неосудності, за допомогою сили рук, спільно з особою яка не досягла віку кримінальної відповідальності та стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів виховного харектеру ОСОБА_7 винесли з приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 пневматичну гвинтівку Торун-6-101 4,5 мм, один монітор SAMTON 56E та два системних блоки DELL OPTIPLEX 790, після чого, з місця події зникли, чим спричинили Васильківському РСТК ТСО України матеріального збитку на суму 8904,35 грн.
Тим самим ОСОБА_5 вчинив діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло та у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 440-к від 13.08.2024 року встановлено, що ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння страждав і в теперішній час страждає на психічний розлад у формі помірної розумової відсталості.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування стосовно ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру.
Захисник ОСОБА_4 та законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 не заперечували щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Представник потерпілого ОСОБА_8 до суду не з'явився, про час та місце засідання повідомлявся належним чином, надав заяву з проханням розглядати справу без його участі, претензій до ОСОБА_5 не має.
Зважаючи на визнання ОСОБА_5 обставин, встановлених під час досудового розслідування, факт вчинення ним суспільно-небезпечного діяння та викладені у клопотанні обставини не оспорюються учасниками справи.
У зв'язку з викладеним прокурор та інші учасники справи вважали за можливе з метою запобігти психічному травмуванню неповнолітньої особи обмежитись вивченням письмових доказів, які характеризують ОСОБА_5 .
Висновком судово-психіатричного експерта № 440-к від 13.08.2024 року встановлено, що ОСОБА_5 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння страждав і в теперішній час страждає на психічний розлад у формі помірної розумової відсталості, що позбавляв і в теперішній час можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом, відповідно до ст. 92 КК України, потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив вищевказане суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України у стані, при якому він не міг усвідомлювати своїх дій та керувати ними, так як страждає на помірну розумову відсталість.
В той же час, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Частиною 4 статті 503 КПК України визначено, що примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Визначаючи ОСОБА_5 вид примусових заходів медичного характеру, суд враховує дані висновку судово-психіатричного експерта № 440-к від 13.08.2024 року, ступінь тяжкості вчиненого діяння, а також ступінь небезпечності психічного захворювання ОСОБА_5 .
Питання про долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст.ст. 508, 512-513, 516 КПК України, -
Застосувати до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Речові докази: два системних блоки, монітор, пневматичну гвинтівку повернути потерпілому за належністю.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1