Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "04" листопада 2010 р.Справа № 9/1165
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Іванюк В.І. дов. від 04.11.2010р. №107
від відповідача: не з'явися
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Малої приватної фірми "Сігма-С" (м.Новоград-Волинський)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)
про стягнення 82472,28 грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 82472,28грн. заборгованості, з яких: 78749,36грн. борг за передані нафтопродукти, 2144,84грн. пені, 1578,08 грн. інфляційні.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу нафтопродуктів за №15 від 05.05.2009р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вдруге надіслав заяву про відкладення розгляду справи для надання додаткового часу для складання мирової угоди.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував, щодо укладення мирової угоди.
Згідно ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд, розглянувши клопотання відповідача приходить до висновку про його відхилення.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Відповідно до укладеного між Малою приватною фірмою "Сігма-С" - продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вудпак" - покупець (відповідач у справі) договору купівлі-продажу нафтопродуктів за №15 від 05.05.2009р. (а.с.7-10), позивач поставив відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 982953,20грн., що підтверджується накладними (а.с. 11-21), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
В пункті 4.3 вищезазначеного договору, сторони погодили, що відповідач здійснює 100% оплату товару, протягом семи банківських днів з моменту його отримання.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 78749,36грн.
Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
На підставі п. 5.2 договору купівлі-продажу нафтопродуктів №15 від 05.05.2009р. у разі порушення термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених договором і відповідними додатками до нього, відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до розрахунку позивача, перевіреного господарським судом, сума пені становить 2144,84грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні нарахування становлять у сумі - 1578,08грн. (а.с.25).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 1204,00грн. в підтвердження чого надав договір про надання юридичної допомоги від 24.08.2010р. укладений між позивачем та Гаврилюком Ігорем Дмитровичем який є адвокатом (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №312 від 18.07.2002р.),акт виконаних робіт по надання юридичних послуг за договором від 24.08.2010р., платіжне доручення №936 від 26.08.2010р. про сплату 1204,00 грн. за послуги адвоката по договору від 24.08.2010р.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.
Відповідно до статті 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.
Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України " Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, ст. 44 ГПК України передбачає відшкодовування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокату, а не будь - якому представнику.
З огляду на викладене, витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1204,00грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не надав, доводів позивача не спростував.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та є такими, що підлягають задоволенню на суму 82472,28грн. заборгованості, з яких: 78749,36грн. борг за передані нафтопродукти, 2144,84грн. пені, 1578,08 грн. інфляційні.
Витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та за надання юридичної допомоги покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 655 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.33, 49, 75,82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак", 11700, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Нова Романівка, ідентифікаційний код 31711882
на користь Малої приватної фірми "Сігма-С", 11707, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул. Чехова,5, ідентифікаційний код 13570822:
- 78749,36 грн. боргу;
- 2144,84 грн. пені;
- 1578,08 грн. інфляційних;
- 1204,00 грн. витрат на послуги адвоката;
- 824,72 грн. державного мита;
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяАлексєєв М.В.
Дата підписання 05.11.2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам