Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "02" листопада 2010 р. Справа № 15/111-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Лужко О.В.
за участю представників сторін
від позивача: Свінцицької Г.В. - представника за довіреністю №374 від 02.11.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
від прокуратури: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ) в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)
до Фермерського господарства "Благодар" (с. Міньківці Андрушівського району)
про розірвання договору
Прокурор Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору №4 від 15.05.2007р., укладеного між Житомирським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Благодар" про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та стягнення з Фермерського господарства "Благодар" на користь Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 10000,00грн. заборгованості.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином під розписку (а.с. 32).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.
Копія ухвали господарського суду Житомирської області про порушення провадження у справі від 10.09.2010р., яку було направлено на зазначену прокурором у позовній заяві адресу: Житомирська область, Андрушівський район, с.Міньківці, вул. Шевченко, 6, повернулася до суду з відміткою відділення зв'язку "адресат не проживає".
Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ (а.с.18), наданого Головним управлінням статистики у Житомирської області на запит господарського суду, станом на 13.09.2010р., Фермерське господарство "Благодар" знаходиться за адресою: 13440, Житомирська область, Андрушівський район, с.Міньківці, вул. Левицького, 44.
Копії ухвал господарського суду Житомирської області від 10.09.2010р. та від 07.10.2010р., направлені відповідачу на адресу: 13440, Житомирська область, Андрушівський район, с.Міньківці, вул. Левицького, б.44, також повернулись до суду з відміткою відділення зв'язку "адресат не проживає".
У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.
Неявка прокурора та представника відповідача в судове засідання, та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи,15 травня 2007року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивач у справі) та Фермерським господарством "Благодар" (відповідач у справі) було укладено договір №4 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству (а.с.9-10), за умовами якого Житомирське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобов'язалось надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству "Благодар" в сумі 20000,00грн. для придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, насіння, мінеральних добрив, а фермерське господарство зобов'язувалось використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.
Пунктом 2 "Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 25.08.04р. №1102 передбачено, що фінансова підтримка надається фермерським господарствам лише на конкурсних засадах на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам".
Житомирське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало ФГ "Благодар" фінансову допомогу в розмірі 20000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 16.05.2007р. (а.с.7 зворотній бік).
Пунктом 3.1.3 договору від 15.05.2007р. передбачено, що Житомирське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладення підтвердження гарантій повернення коштів (договір застави). Об'єкт договору застави - трактор Т-150К, рік випуску 1988, номерний знак 00026 АЕ, заводський №487533, вартість застави - 40804,00грн.
На виконання умов п.3.1.3 договору №4 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, 16 травня 2007 року між сторонами укладено нотаріально посвідчений договір застави (а.с. 8), предметом якого є трактор Т-150К, 1998 року випуску, реєстраційний номер 00026 АЕ, заводський №487533, двигун №908586, що належить Фермерському господарству "Благодар" на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ №092247, виданого Інспекцією державного технічного нагляду Житомирської обласної державної адміністрації 28.03.2005р.
Згідно п.3.4.2 договору №4 від 15.05.2007р. фермерське господарство зобов'язалось повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) за встановленим графіком, а саме:
- до 15 травня 2008 року в сумі 5000,00 грн.;
- до 15 травня 2009 року в сумі 5000,00 грн.;
- до 15 травня 2010 року в сумі 5000,00 грн.;
- до 15 травня 2011 року в сумі 5000,00 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог до вимог, що у певних умовах ставляться. Наведена норма кореспондується з приписами ст. 526 ЦК України.
Окрім того, відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Проте, відповідач зобов'язання щодо повернення фінансової допомоги у визначені договором строки не виконав.
Зокрема, рішенням господарського суду Житомирської області від 06.08.2009р. по справі №15/918 за позовом Прокурора Андрушівського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Благодар" позовні вимоги прокурора задоволено, стягнуто з Фермерського господарства "Благодар" на користь Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 10000,00грн. фінансової допомоги строк повернення якої в сумі 5000,00грн. настав 15.05.2008р. та в сумі 5000,00грн., строк повернення якої настав 15.05.2009р.
Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2010р. позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу №06/61 від 09.02.2010р. у якому, позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з порушенням умов договору №4 від 15.05.2007р. (неповернення коштів), Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств розриває з ФГ "Благодар" договір №4 від 15.05.2007р. (а.с. 29-30). Крім того, у зв'язку із розірванням договору №4 від 15.05.2007р. Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення вимагав від відповідача сплатити в строк до 19.02.2010р. кошти в сумі 10000,00грн.
Згідно з поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні 02.11.2010р. грошові кошти про які йдеться у вимозі від 09.02.2010р. (10000,00грн.) це кошти, які відповідач за умовами договору мав сплатити в сумі 5000,00грн. до 12.05.2010р. та в сумі 5000,00грн. до 15.05.2011р.
Проте, відповідач зобов'язання щодо повернення фінансової підтримки в сумі 10000,00грн., на час розгляду справи, не виконав. В зв'язку з цим, прокурор просить розірвати договір № 4 від 15.05.2007р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству та стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00грн.
Частиною 2 ст.651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд вважає, що у даному випадку в наявності саме істотне порушення умов договору, оскільки істотною умовою договору позики є його поворотність.
За приписами ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання договору) або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства не передбачено строк, у який сторона договору повинна звернутись до суду з позовом про розірвання договору.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Факт порушення відповідачем зобов'язань за договором № 4 від 15.05.2007р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству встановлено рішенням господарського суду Житомирської області від 06.08.2009р. по справі №15/918.
Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Лист-вимога позивача від 09.02.2010р. №06/61 розцінюється судом як доказ, що свідчить про дотримання досудового, визначеного ст.188 ГК України, порядку розірвання договору оренди.
Оскільки сторонами не досягнуто відповідної згоди, спір правомірно передано на вирішення суду.
На думку суду, допущене відповідачем істотне порушення умов договору є підставою для його розірвання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач позов не оспорив, доказів повернення фінансової підтримки в сумі 10000,00грн. не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі ст. ст. 509, 525, 526, 611, 651 1046, 1049, 1050 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати укладений між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Благодар" договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №4 від 15.05.2007р.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Благодар" (13440, Житомирська область, Андрушівський район, село Міньківці, вул. Левицького, б. 44, ідентифікаційний код 32784310)
- на користь Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014, м.Житомир, вул.Мала Бердичівська, 25 к.47, код 13562604) - 10000,00 грн. фінансової допомоги.
4. Стягнути з Фермерського господарства "Благодар" (13440, Житомирська область, Андрушівський район, село Міньківці, вул. Левицького, б. 44, ідентифікаційний код 32784310)
- на користь Державного бюджету України - 187,00грн. державного мита (р/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК у м.Житомирі);
- на користь Державного бюджету України - 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050003, символ звітності банку 264).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "03" листопада 2010 року.
Друк. : 3 прим.:
1- в справу
2- позивачу,
3- відповідачу - Андрушівський район с.Міньківці вул. Левицького, 44 (рек. з пов.)
4,5- прокуратура