Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "25" жовтня 2010 р.Справа № 14/1223
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Костриця О.О.
за участю представників сторін
від позивача Прудніков Ю.В. - доручення №81 від 05.03.2009р.
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (м. Житомир)
до Приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 4666,90 грн.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в засіданні суду 21.10.2010р. оголошувалась перерва до 25.10.2010р.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 4666,90 грн., з яких: 2160,00 грн. основного боргу, 759,70 грн. заборгованості по сплаті ринкового збору, 1747,20 грн. пені.
Представник позивача в засіданні суду 21.10.2010р. повідомив, що у зв'язку з частковою сплатою відповідачем 3061,04 грн., заборгованість останнього перед позивачем становить 1605,86 грн., разом з тим, підтверджуючих документів про часткову оплату відповідачем суми боргу не надав, вимоги суду, викладені в ухвалі від 05.10.2010р., виконав частково.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання 21.10.2010р. не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується списком Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 06.10.2010р. (а.с.47).
Представник позивача в засіданні суду 25.10.2010р. подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.41), в якій фактично зменшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача 1605,86 грн., з яких: 1200,00 грн. основного боргу, 397,80 грн. заборгованості по сплаті ринкового збору, 8,06 грн. пені.
Крім того, представник позивача надав письмові пояснення (а.с.45), в яких обгрунтовує нарахування ринкового збору.
Представник відповідача в засідання суду 25.10.2010р. не з'явився.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Як вбачається із матеріалів справи, 01.02.2010р. між Підприємством облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок" (позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі) було укладено договір про надання послуг №1008 та додаток до нього (а.с. 6-8).
Згідно п.1.1. та 1.3.договору про надання послуг №1008 від 01.02.2010р. позивач надає, а відповідач приймає за плату на певний строк у користування облаштоване торгівельне місце для встановлення кіоску, який є власністю відповідача, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачу надається право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт у розмірі 4 кв.м.
Склад об'єкту: заасфальтована площадка (п.1.2. договору).
На виконання вищезазначеного договору позивачем було передано відповідачу облаштоване торгівельне місце для встановлення кіоску у розмірі 4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.02.2010р. (а.с. 8).
Строк дії договору про надання послуг об'єкту починає обчислюватися з 01.02.2010р. і діє по 31.12.2010р. (п.3.1. договору).
Разом з тим, суд розцінює договір надання послуг №1008 від 01.02.2010р. як договір оренди, оскільки як вбачається із істотних умов даного договору та акту приймання-передачі від 01.02.2010р., який є його невід'ємною частиною, договір №1008 від 01.02.2010р. є договором оренди.
Стаття 759 ЦК України визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 4.1. договору №1008 від 01.02.2010р., сторони погодили, що плата за торгівельне приміщення в місяць становить 400,00 грн. з врахуванням ПДВ та вноситься щомісячно готівковими коштами в касу позивача або перераховується платіжним дорученням відповідачем на розрахунковий рахунок позивача, зазначений у договорі, не пізніше 10 числа звітного місяця.
Як зазначалося вище, позивачем було передано відповідачу облаштоване торгівельне місце для встановлення кіоску у розмірі 4 кв.м.
Відповідно до вимог п.13 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології і сертифікації України від 26.03.2002 р. №57/188/84/105, торгівельне місце - це площа, яка відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагонів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо.
Згідно п. 18 Правил торгівлі на ринках, за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до Указу Президента України від 28.06.1999р. №761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору", ринковий збір - це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо.
Платниками цього збору є юридичні особи усіх форм власності, їхні філіали, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також фізичні особи.
Рішенням 7-ої сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 30.11.2006р. за №122 вирішено встановити, що на території міста Житомира справляються місцеві податки і збори в тому числі ринковий збір та затверджено положення про порядок обчислення і сплати ринкового збору. (а.с.32).
Положенням про порядок обчислення і сплати ринкового збору (додаток №3 до рішення міської ради від 30.11.2006р. №122) (а.с.33) затверджені ставки ринкового збору у якості плати за право зайняти торгове місце на ринку фізичними та юридичними особами.
Згідно п.3. та п.6 вищезазначеного положення, ринковий збір сплачується до початку торгівлі за тимчасові торговельні місця. За постійні торговельні місця відповідно до укладених угод з торгуючими проводиться місячна попередня оплата за кількістю робочих днів згідно з розпорядком роботи ринку через касовий апарат адміністрації ринку. Ринковий збір зараховується в спеціальний рахунок, відкритий підприємством, що його експлуатує. На підставі касового чеку про сплату ринкового збору особі надається місце для торгівлі. Ринковий збір в повному обсязі сплачується до міського бюджету щомісячно до 5 числа наступного місяця.
Згідно п. 4.6. договору, відповідач зобов'язався, у відповідності з рішенням Житомирської міської ради або її органів, проводити помісячну попередню оплату ринкового збору за кількістю робочих днів, згідно з розпорядком роботи ринку.
Відповідно п.4.7. договору, ринковий збір за 1 робочий день становить 5,10 грн.
Таким чином, ринковий збір є обов'язковим для встановлення органами місцевого самоврядування, справляється за кожний день торгівлі і сплачується до початку торгівлі через касовий апарат адміністрації ринку. Стягнення сум ринкового збору здійснюється ринком, який потім повинен перерахувати ці суми до відповідного місцевого бюджету.
Згідно п.9.1 договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати всі платежі згідно умов даного договору.
Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, у відповідача перед позивачем за період з липня 2010р. по вересень 2010р. (включно) утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 1200,00 грн. та заборгованість по сплаті ринкового збору в розмірі 397,80 грн. за червень, серпень-вересень 2010р. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог)(а.с.41), що підтверджується актом звірки, підписаним сторонами, довідкою позивача №327 від 20.10.2010р. (а.с.42-43).
19.04.2010р. позивач направив відповідачу претензію (вимогу) від 16.04.2010р. за №83 (поштовий конверт а.с.34) про сплату заборгованості, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 1200,00 грн. основного боргу та 397,80 грн. ринкового збору.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно уточненого розрахунку позивача (а.с. 44) складає 8,06 грн.
Пеня нарахована відповідно до п. 11.2 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає, що вказані суми нараховані обґрунтовано, відповідно до чинного законодавства та укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд задовольняє заяву позивача про уточнення позовних вимог (а.с.41).
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати решти боргу суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на суму 1605,86 грн., з яких: 1200,00 грн. основного боргу, 397,80 грн. заборгованості по сплаті ринкового збору, 8,06 грн. пені.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позивачем вимог.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, проживаючого за адресою: 10001, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Підприємства облспоживспілки "Житомирський кооперативний ринок", 10014, м.Житомир, майдан Житній ринок, 2, ідентифікаційний код 01559123 - 1200,00 грн. основного боргу, 397,80 грн. заборгованості по сплаті ринкового збору, 8,06грн. пені, 35,10 грн. витрат по сплаті державного мита, 81,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяКостриця О.О.