Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "13" жовтня 2010 р. Справа № 15/839
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Цюпик О.В. - представника за довіреністю № 609/11.5.2 від 09.08.2010р.
від відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 18.11.2009р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ банк (м. Київ) в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк (м.Житомир)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (м.Житомир)
про стягнення 153241,81 грн.
В судовому засіданні 06.10.2010р. в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 13.10.2010р.
Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. в сумі 153241,81грн.
Заявою від 21.08.2010р. позивач збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 155184,48грн. заборгованості за кредитним договором №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. (а.с. 33-34).
В судовому засіданні 01.09.2010р. представником позивача було подано заяву від 31.08.2010р. про уточнення позовних вимог відповідно до якої ПАТ "ВТБ Банк" просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р., яка станом на 21.08.2010р. становить 159489,35грн. (а.с. 66-67).
Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2010р. подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої, просить стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 на користь позивача 117087,54грн. заборгованості по кредиту, 30973,92грн. заборгованості по відсотках, 1749,22грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2273,15грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. Зазначена заява розцінюється господарським судом як заява про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, заява позивача від 13.10.2010р. не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 21.08.2010р. (а.с. 46-47), у клопотанні від 16.09.2010р. (а.с. 119) та письмових поясненнях від 13.10.2010р. (а.с.132). Просив суд застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені, зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені, розстрочити виконання рішення суду на 30 місяців.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі директора Житомирської філії ВАТ ВТБ Банк (Банк) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (позичальник) було укладено кредитний договір № 05.41-00/08-СК (а.с. 8-9).
Згідно п. 1.1. кредитного договору №05.41-00/08-СК, предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: сума кредиту 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок; строк користування по 05 червня 2012 року; плата за користування кредитом 20,5% (двадцять цілих п'ять десятих) процентів річних.
17.11.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі директора Житомирської філії ВАТ ВТБ Банк та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. відповідно до якого, сторони пункт 1.1 кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. виклали у наступній редакції:
"п. 1.1. предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредит) на таких умовах: сума кредиту 128000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок; строк користування по 05 червня 2012 року; плата за користування кредитом 22 % (двадцять два) проценти річних." (а.с. 44). Даний додатковий договір до кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами умов кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р.
Пунктами 2.1., 2.2. кредитного договору № 05.41-00/08-СК сторони погодили, що банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання. Кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника №26005501600562.980 в Житомирській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 311346.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання зобов'язань по кредитному договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. було надано відповідачу кредит в сумі 128000,00грн. шляхом перерахування коштів на рахунок СПД ОСОБА_3 обумовлений у договорі, що підтверджується меморіальним ордером № 220 від 09.06.2008р. (а.с.112).
Згідно п. 3.1 кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р., погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору - надалі у тексті - графік. У разі зміни графіку з будь-яких підстав, новий графік починає діяти, а попередній графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового графіку. Підписання нового графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору № 05.41-00/08-СК від 06.06.2008р., при розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за такою формулою:
P=(D*Q):100:365(366), де P - сума процентів за один день користування кредитом, D - сума заборгованості кредитом, Q - розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів, 365(366) - фактична кількість днів у році. При нарахуванні процентів враховується день зарахування коштів рахунку на позичковий рахунок і не враховується день повернення кредиту або його частини.
Погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобов'язань за кредитним договором суми заборгованості на поточний рахунок позичальника №26005501600562.980 в Житомирській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 311346 та списанням банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобов'язань позичальника. Якщо грошові кошти надійшли на рахунок після 16-ої години списання коштів в рахунок виконання зобов'язань позичальника здійснюється банком на наступний банківський день (п. 3.4 кредитного договору №05.41-00/08-СК ).
Матеріали справи містять графік повернення кредиту до кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р., який у відповідності з п. 3.1 договору є його невід'ємною частиною (а.с. 42).
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Пунктом 5.6. кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. сторони погодили, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, у тому числі, у випадку невиконання позичальником зобов'язань за цим кредитним договором чи за будь-яким іншим договором, укладеним з банком, та у випадку несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше 3 (трьох) банківських днів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявою від 30.12.2008р. №2059/800-08-2 повідомив відповідача про наявність, станом на 30.12.2008р., простроченої заборгованості за кредитним договором №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. в сумі 1535,63грн. та штрафних санкцій в сумі 47,48грн. у зв'язку з чим Банк вимагав від відповідача негайного виконання позичальником зобов'язання та сплати заборгованості протягом 10-ти календарних днів. При цьому, Банк повідомив, що на 11-й день з дати одержання заяви термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатися таким, що настав, а кредиторська заборгованість - обов'язковою до повернення у повному обсязі (а.с. 14). Факт отримання зазначеної заяви 08.01.2009р. підтверджується підписом відповідача на примірнику заяви.
Крім того, слід зазначити, що відповідач мав здійснити погашення суми кредиту у розмірі 1929,02грн., строк сплати якої, у відповідності до графіку повернення кредиту настав 05.01.2009р.
Проте, відповідач допущені порушення зобов'язань не усунув, прострочену заборгованість в сумі 1535,63грн. та черговий платіж на погашення кредиту в сумі 1929,02грн. у десятиденний строк з дня отримання заяви від 30.12.2008р. №2059/800.08.2 (до 18.01.2009р.) не сплатив.
Таким чином, у відповідності до умов п. 5.6 кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р., у відповідача з 19.01.2009р. виник обов'язок повернути позивачу кредит у повному обсязі та сплатити нараховані проценти.
Як вбачається з обґрунтованих розрахунків позивача (а.с. 133-136) та наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку СПД ОСОБА_3, станом на 21.08.2010р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту в сумі 117087,54грн. та по сплаті процентів в сумі 30973,92грн., яку позивач і просить стягнути у заяві про уточнення позовних вимог від 13.10.2010р. (а.с. 131).
Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем по сплаті кредиту в сумі 117087,54грн. та по сплаті відсотків в сумі 30973,92грн., також підтверджується підписаним представником ПАТ ВТБ Банк та представником СПД ОСОБА_3 актом звірки розрахунків за період з 06.06.2008р. по 21.08.2010р. (а.с. 118).
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по кредиту в сумі 117087,54грн. та заборгованості по процентам в сумі 30973,92грн., суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк в частині стягнення з відповідача 117087,54грн. заборгованості по кредиту та 30973,92грн. заборгованості по процентам обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та процентам, позивач у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог від 13.10.2010р. просить стягнути 1749,22грн. пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та 2273,15грн. пені нарахованої за несвоєчасну сплату процентів.
Розглядаючи правомірність здійснених позивачем нарахувань пені, господарський суд враховує наступне.
Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.1. кредитного договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р. передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 (трьох) банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 (чотири) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 21.08.2010р. просив суд застосувати до вимог про стягнення пені строки позовної давності передбачені п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.
Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом п.1 ч.2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з уточненого розрахунку пені від 13.10.2010р. (а.с.130), позивачем нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 1749,22грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 2273,15грн. з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та річного строку позовної давності визначеного п.1 ч.2 ст.258 ЦК України (згідно штампу господарського суду Житомирської області (а.с. 2), позовна заява була подана до суду 24.06.2010р.). Перевіривши проведені позивачем розрахунки по нарахуванню пені, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 1749,22грн. пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та 2273,15грн. пені нарахованої за несвоєчасну сплату процентів є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача на сплату пені в сумі 1000,00грн., яка в розрахунку заборгованості позивачем не врахована, то господарський суд приймає до уваги наступне.
В матеріалах справи містяться докази сплати відповідачем пені за прострочену заборгованість на суму 1116,10грн., зокрема: меморіальний ордер №221 91 від 31.03.2009р. на суму 70,35грн. (а.с.109), , виписка по особовому рахунку від 05.08.2010р. на суму 1000,00грн. (а.с.111).
Згідно із заявою позивача від 13.10.2010р. (а.с.126), сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 1116,10грн. були зараховані позивачем в рахунок погашення пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за період з 06.01.2009р. по 23.06.2009р.
Пунктом 3.4 кредитного договору передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги банку у наступній черговості: у першу чергу сплачується неустойка та відшкодовуються витрати Банку, що пов'язані із одержанням виконання; у другу чергу плата за користування кредитом; у третю чергу - сплачується сума кредиту.
В матеріалах справи міститься розрахунок позивача щодо нарахування та сплати кредиту та відсотків за користування кредитом (а.с. 133-136). Із значених розрахунків вбачається які із сплачених відповідачем сум зараховані в рахунок сплати кредиту, а які в рахунок погашення відсотків за користування кредитом. При цьому, судом враховується, що відповідач із січня 2009 року припинив погашення кредиту, а відсотки за користування кредитними коштами починаючи із грудня 2008 року сплачувались відповідачем несвоєчасно і не у повному обсязі.
Таким чином, господарський суд вважає правомірним зарахування позивачем сплачених 26.02.2009р. 31.03.2009р., 05.08.2010р. відповідачем сум (загалом 1116,10грн.) в рахунок погашення пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту за попередні періоди, оскільки відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р.
Що стосується клопотання відповідача про зменшення суми пені, то відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Натомість, відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, зазначених у вищевказаних статтях, а господарський суд вважає, що нараховані позивачем штрафні санкції відповідають наслідкам обумовленим невиконанням відповідачем зобов'язань, тому клопотання відповідача щодо зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк про стягнення на свою користь з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 117087,54грн. заборгованості по кредиту, 30973,92грн. заборгованості по відсотках, 1749,22грн. пені по нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та 2273,15грн. пені нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи документами та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
У письмових поясненнях від 13.10.2010р. (а.с. 132) відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 30 місяців.
З даного приводу господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Норма п. 6 ст. 83 ГПК України, надає господарському суду право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. Застосовуючи дану норму закону слід враховувати положення ст.121 ГПК України, відповідно до якої розстрочення виконання рішення можливе у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Обґрунтовуючи клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідач посилається на те, що невиконання зобов'язань належним чином відповідно до умов кредитного договору, відповідачем було допущено з січня 2009 року, тобто з того часу коли в Україні розгорнулася фінансово-економічна криза, що вплинула на доходність підприємницької діяльності відповідача, який займається вантажними перевезеннями автотранспортом по Україні. Вказує, що відповідач перебуває у тяжкому матеріальному становищі. Зазначає, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами, які містяться в матеріалах справи, щодо вирішення питання про перегляд графіку платежів, відстрочки платежів, рекапіталізації кредиту у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача, але всі звернення залишалися поза увагою позивача.
На підтвердження наведеного відповідачем надано податкові декларації за період з січня 2009 року по серпень 2010 року з яких вбачається, що середньомісячна прибутковість від підприємницької діяльності відповідача за вказаний період складає 1082,00грн. (а.с.137-175).
Судом також, враховується та обставина, що предмет забезпечення за кредитним договором - транспортний засіб марки RENAULT у період з 05.10.2009р. по 11.08.2010р. знаходився у представника позивача на відповідальному зберіганні. Так, згідно з актом опису й арешту майна від 05.10.2009р. транспортний засіб марки RENAULT, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 було передано представнику позивача - Бондаренку С.П. на відповідальне зберігання. Акт опису й арешту майна складався при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса №8990 від 25.08.2009р. про звернення стягнення на транспортний засіб марки RENAULT, 1998 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 50-51). Постановою державного виконавця Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ від 11.08.2010р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №8990 від 25.08.2009р. закінчено, припинено чинність постанови про арешт майна боржника (а.с.43).
Додані до заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду вищезазначені документи підтверджують той факт, що підприємець ОСОБА_3, як суб'єкт господарювання, діяльність якого пов'язана із автотранспортними перевезеннями, протягом тривалого часу був позбавлений можливості використовувати транспортний засіб у підприємницькій діяльності, як джерело отримання доходів, має незначний прибуток, що в сукупності свідчить про скрутне фінансове становище відповідача на момент його звернення до суду із клопотанням про розстрочку виконання рішення.
З наведеного вбачається, що негайне виконання рішення суду може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача та його підприємницьку діяльність.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, які розцінюються судом як виняткові обставини.
Таким чином, враховуючи інтереси відповідача, господарський суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення підлягає частковому задоволенню (в межах строку повернення кредиту обумовленого кредитним договором №05.41-00/08-СК від 06.06.2008р.). Зокрема, розстроченню підлягає рішення в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 117087,54грн. заборгованості по кредиту, 30973,92грн. заборгованості по процентам, 1749,22грн. пені нарахованої за несвоєчасне повернення кредиту та 2273,15грн. пені нарахованої за несвоєчасну сплату процентів, на 20 місяців у відповідності до наступного графіку:
до 05 листопада 2010 року - 7604,19грн.,
до 05 грудня 2010 року - 7604,19грн.,
до 05 січня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 лютого 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 березня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 квітня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 травня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 червня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 липня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 серпня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 вересня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 жовтня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 листопада 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 грудня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 січня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 лютого 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 березня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 квітня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 травня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 червня 2012 року - 7604,19грн.
Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2010р. заявив клопотання про заміну позивача у справі - Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк на Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк, яке є його правонаступником.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства", статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з Статуту Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк, Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк є правонаступником Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк. Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 29.07.2010р. (а.с. 127-128).
Згідно із ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
За наведених обставин, господарський суд вважає за необхідне замінити позивача - Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк.
На підставі п.1 ч. 2 ст. 258 ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054, ч.ч. 1,2 ст. 1056-1, ч. 1 ст. 546, ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 193, ч. 6 ст. 232 ГК України та керуючись ст.ст. 22,25, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд
1. Замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ВАТ ВТБ Банк на його правонаступника Публічне акціонерне товариство ВТБ банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк.
2. Позов задовольнити.
3.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2)
на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення "Житомирська регіональна дирекція" ПАТ ВТБ Банк (м.Житомир, вул. Київська, 77, ідентифікаційний код 14359319)
- 117087,54грн. заборгованості по кредиту,
- 30973,92грн. заборгованості по процентам.
- 1749,22грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту,
- 2273,15грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.
- 1520,84грн. витрат по сплаті державного мита,
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Розстрочити виконання рішення в частині стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 117087,54грн. заборгованості по кредиту, 30973,92грн. заборгованості по відсоткам,1749,22грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2273,12грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, згідно до наступного графіку:
до 05 листопада 2010 року - 7604,19грн.,
до 05 грудня 2010 року - 7604,19грн.,
до 05 січня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 лютого 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 березня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 квітня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 травня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 червня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 липня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 серпня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 вересня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 жовтня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 листопада 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 грудня 2011 року - 7604,19грн.,
до 05 січня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 лютого 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 березня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 квітня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 травня 2012 року - 7604,19грн.,
до 05 червня 2012 року - 7604,19грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: «18» жовтня 2010 року.
Віддрукувати:
1- до справи,
2,3- сторонам.