Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" жовтня 2010 р.Справа № 5/741
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Бондарчук С.А., довір. №780 від 03.08.10., Бурлака Н.І., довір. №912 від 08.09.10.
від відповідача Самчик А.С., довір. №57/1-02-22 від 20.01.10.
Розглянув справу за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6 (м.Житомир)
до Житомирської обласної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів (м.Житомир)
про стягнення 8480,89 грн.
Спір розглядається в більш тривалий строк за погодженням сторін на підставі ст.69 ГПК України.
У засіданнях суду оголошувались перерви, а саме: 05.10.10. до 14.10.10., 14.10.10. до 19.10.10 до 11:15 год., а 19.10.10. із 13:00 год. до 17:00 год. відповідно до ст.77 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 8480,89грн заборгованості за експлуатаційні витрати та відшкодування земельного податку.
Представники позивача в засіданні суду підтримали позовні вимоги. Пояснили, що згідно договорів оренди нерухомого майна від 13.04.07. та 12.02.09. позивач передав у строкове платне користування нежилі вбудовано-прибудовані приміщення в будинку №5 по проспекту Миру в м. Житомирі відповідачу. З врахуванням умов зазначених договорів відповідач повинен відшкодовувати позивачу вартість комунальних послуг та суму земельного податку, яка визначається відповідно довідки міського відділу земельних ресурсів. 08.02.10. сторони уклали договір про дострокове припинення договору оренди від 12.02.09., а також 08.02.10. орендоване приміщення повернуто позивачеві на підставі акту-прийому передачі від 08.02.10. Крім того, пояснили, що із заявою до відповідача про визнання вимог протягом двох місяців після опублікування останнім оголошення про припинення діяльності шляхом ліквідації не зверталися. Інших доказів, які б підтверджували викладені в позові обставини немає.
Представник відповідача в засіданні суду позов не визнав. Пояснив, що між Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" та Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області було укладено договір оренди нерухомого майна №204 від 13.04.07. Проте, останню було ліквідовано згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.08. №837 та наказу Міністерства охорони здоров'я України від 06.10.08. №226-о "Про ліквідацію Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів". У газеті "Житомирщина" було опубліковано оголошення про припинення діяльності Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області" із зазначенням строку пред'явлення вимог кредиторами - два місяці. Але, протягом зазначеного строку позивач не звернувся з вимогами. Крім того, договору із позивачем щодо відшкодування комунальних витрат та земельного податку не було укладено. Також, позивач не надав належних доказів на підтвердження доводів, викладених у позовній заяві. Згідно ст.12 Закону України "Про плату за землю" від земельного податку звільняються (за земельні ділянки, передані їм у власність чи надані в користування) заклади, установи, організації, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету. Зазначив, що 06.05.10. було зареєстровано Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області, яка являється правонаступником Житомирської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, про що свідчить Положення, довідка ЄДРПОУ.
Відповідно до ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд заміняє відповідача - Житомирську обласну державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів правонаступником - Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 8480,89грн заборгованості по відшкодуванню земельного податку та за експлуатаційні витрати, обгрунтовуючи вимоги, зокрема: договорами оренди нерухомого майна №204 від 13.04.07., №726 від 13.04.07., ст.ст.11, 509, 510, 526, 527, 625 ЦК України, ст.193 ГК України.
Відповідач проти позову заперечує, доводи обгрунтовує відсутністю договору між сторонами на відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат і належних доказів, які б підтверджували вартість комунальних, експлуатаційних витрат; пропущенням строку для звернення з вимогами до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області, яку було ліквідовано; статтею 12 Закону України "Про плату за землю", якою звільнено відповідача від сплати податку.
Дійсно, 13 квітня 2007 року між Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради та Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області було укладено договір оренди нерухомого майна №204, згідно якого позивач передав, а Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області прийняла в строкове платне користування нежилі вбудовано-прибудовані приміщення в будинку №5 по проспекту Миру загальною площею 253,7 кв.м. (а.с.8-10, т.1).
На виконання умов договору №204 від 13.04.07. позивач передав Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області зазначене вище приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 18.04.07. (а.с.10, т.1).
12 лютого 2009 року між Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" та Житомирською обласною державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів було укладено договір оренди нерухомого майна №762, згідно якого відповідачу передано в оренду нежиле вбудовано-прибудоване приміщення в будинку №5 по проспекту Миру в м. Житомирі загальною площею 253,7 кв.м. (а.с.11-12, т.1)
Відповідно до п.6.10 договору №204 від 13.04.07. Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області зобов'язувалась сплачувати самостійно або відшкодовувати балансоутримувачу плату за комунальні послуги, включаючи електроенергію, опалення, газ, воду, каналізацію, вивезення сміття тощо (а.с.9, т.1), а відповідно до п.6.10 договору №762 від 12.02.09. відповідач - Житомирська обласна державна інспекція з контролю якості лікарських засобів0 зобов'язувалась самостійно та / або протягом 5 днів із дати укладення цього договору укласти з балансоутримувачем договір на сплату експлуатаційних витрат за комунальні послуги, включаючи електроенергію, опалення, газ, воду, каналізацію, вивезення сміття. Приймати участь у загальних витратах, пов'язаних із експлуатацією будинку, пропорційно розміру орендованої орендарем загальної площі (а.с.12, т.1).
Разом з тим, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову частково, враховуючи наступне.
Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
Проте, матеріали справи свідчать, що між сторонами не було укладено договору на сплату вартості комунальних та експлуатаційних витрат, про що не заперечували в засіданні суду представники позивача.
Також, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували понесені ним витрати по сплаті комунальних та експлуатаційних послуг.
Крім того, договором №204 від 14.04.2007 року сторони не погодили відшкодування балансоутримувачу відповідачем земельного податку.
Слід зазначити, що Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області, з якою укладено договір оренди №204 від 13.04.07. ліквідовано наказом №226-0 від 06.10.08. Міністерства охорони здоров'я України (а.с.32, т.1), про що було опубліковано оголошення в газеті "Житомирщина" від 25.10.08. (а.с.30, т.1). Але, позивач не звернувся з вимогами до Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області протягом двох місяців з моменту опублікування оголошення про ліквідацію останньої, що підтвердили представники позивача в засіданні суду.
Як вбачається із довідки Головного управління статистики в Житомирській області за №14/10-1/98 від 12.05.09. останню було вилучено із ЄДРПОУ 05.05.10. (а.с. 37, т.1).
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення вартості експлуатаційних, комунальних послуг за період: грудень 2007 року - грудень 2008 року та січень - жовтень 2009 року і в частині стягнення земельного податку за 2008 рік та за період із січня 2009 року по 11 лютого 2009 року.
Разом з тим, суд задовольняє позов у частині відшкодування земельного податку за період із 12 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року, враховуючи наступне.
Згідно п.6.11 договору оренди нерухомого майна №762 від 12.02.09., укладеного між сторонами, відповідач зобов'язувався відшкодовувати балансоутримувачу не пізніше 10 числа наступного місяця суму земельного податку, яка визначається відповідно до довідки міського відділу земельних ресурсів.
Балансоутримувачем орендованого майна являється позивач, що підтверджується довідкою за №1069 від 19.10.10.
Згідно розрахунку позивача відповідач повинен відшкодувати земельний податок за 2009 рік у розмірі 2028,83грн.
Але, позивачем при розрахунку земельного податку за 2009 рік не враховано, що договір оренди №762, за яким відповідач зобов'язувався відшкодовувати земельний податок позивачу, був укладений 12 лютого 2009 року, а не 01 січня 2009 року.
Отже, враховуючи, що договір №762 був укладений 12.02.09., відповідач повинен відшкодувати позивачеві земельний податок у розмірі 1793,32грн, виходячи з такого розрахунку: 2028,83грн (нараховано за 2009 рік) : 12 місяців = 169,07грн у місяць; 169,07грн : 28 днів у лютому 2009 року = 6,04грн у день; 6,94грн х 11днів у лютому 2009 року = 66,44грн; 169,07грн (земельний податок за січень 2009 року) + 66,44грн (земельний податок за 11 днів у лютому 2009 року) = 235,51грн; 2028,83грн - 235,51грн = 1793,32грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відшкодування земельного податку за період із 12.02.09. по 31.12.09. в сумі 1793,32грн заявлені відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Оскільки, позивач заявив позов на суму 8480,89грн, то суд відмовляє в частині стягнення 6687,57грн (8480,89грн - 1793,32грн).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525, 526 ЦК України).
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
Суд не приймає як належні докази, що підтверджували би понесені позивачем витрати, надані останнім наряди-завдання (а.с.21-33, т.2), оскільки складені вони в односторонньому порядку. При цьому, в наряд-завданнях зазначені виконані позивачем роботи не тільки в будинку №5 по вулиці Миру в м. Житомирі.
Також суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідно до ст.12 Закону України "Про плату за землю", оскільки відповідно до зазначеної норми Закону звільняються від сплати земельного податку органи державної влади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету і яким земельна ділянка передана у користування чи у власність, так як відповідачу не передано земельну ділянку ні в користування, ні у власність, а останній являється орендарем нерухомого майна.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольняє позов у частині стягнення 1793,32грн, а в частині позовних вимог щодо стягнення 6687,57грн відмовляє.
Судові витрати покладає на відповідача пропорційно сумі задоволеного позову.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у Житомирській області - правонаступника Житомирської обласної державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, м. Житомир, вул. Черняховського, 12-а, код ЄДРПОУ 37072196,
на користь Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №6, м. Житомир, проспект Миру, буд.2, код ЄДРПОУ 13559022:
- 1793,32грн - боргу по земельному податку,
- 21,57грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита,
- 49,90грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення боргу в сумі 6687,57грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяБрагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 25.10.10
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позив. (рек. з повід. про вруч.)
3 - відп. (рек. з повід. про вруч.)