Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" жовтня 2010 р.Справа № 5/1854
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Беседовська Л.В. - дов.№4 від 21.01.10.
від відповідача ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець (паспорт серії НОМЕР_1); ОСОБА_3 - дов.№4 від 10.02.10.
від третьої особи: не з'явився (був присутній у попередніх судових засіданнях ОСОБА_4 - дов. від 18.02.10.)
посадова особа: ОСОБА_5 - голова правління Любарського споживчого товариства
Розглянув справу за позовом Любарського споживчого товариства Любарської райспоживспілки (смт Любар)
до Фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (с. Горопаї Любарського району)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (смт Попільня)
про стягнення 8681,31грн
Спір вирішується в більш тривалий строк за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості по орендній платі в сумі 8681,31грн, з яких 6000,00грн - основний борг, 118,03грн - інфляційні збитки, 259,61грн - пеня та 2303,67грн - річні проценти.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що між сторонами 20.06.09. укладено договір оренди об'єкта нерухомості, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у користування магазин за адресою: с.Привітів. Але зазначив, що останній не сплачував орендні платежі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8681,31грн. Про те, що відповідач користувався орендованим приміщенням свідчать звіти, декларації, в яких останній зазначав адресу місцезнаходження орендованого майна.
Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили в повному обсязі. Пояснили, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 підписала договір оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09., який знаходиться в матеріалах справи, лише з метою отримання в державній податковій інспекції акцизу для торгівлі алкогольними напоями. Але фактично не орендувала приміщення магазину за адресою: с.Привітів. Актом прийому-передачі їй не передавали в користування приміщення магазину. Також, пояснили, що договір, яким позивач обгрунтовує позовні вимоги, датований 20.06.09., тоді як свідоцтво про державну реєстрацію відповідач отримав лише 22.07.09. При цьому, вказали, що на одну і ту ж площу складено три договори, в тому числі два договори оренди між позивачем та третьою особою. Також, зазначили, що товари відповідача знаходились в орендованому третьою особою приміщенні з дозволу останнього. Крім того, пояснили, що спірне приміщення ще орендує Православна церква Житомирська єпархія Свято-Різдво-Богородичної парафії. Вважають, що підстав для стягнення з відповідача орендних платежів у розмірі 8681,31грн немає.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. У попередніх засіданнях суду вважав позовні вимоги необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Пояснював, що між ним та позивачем дійсно були укладені договори оренди. Зазначив, що за оренду приміщення оплата ним проведена вчасно і в повному обсязі.
Викликана в судове засідання в порядку ст.30 ГПК України посадова особа ОСОБА_5 пояснила, що приміщення магазину за адресою: с.Привітів орендується відповідачем, третьою особою та Православною церквою Житомирської єпархії Свято-Різдво-Богородичної парафії. Зазначила, що, дійсно, актом прийому-передачі відповідачу в користування приміщення магазину не передавалось. Все майно, що знаходилося в орендованому приміщенні було передано по акту прийому-передачі третій особі.
Заслухавши пояснення представників сторін та посадової особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Любарське споживче товариство Любарської райспоживспілки (позивач) звернулося до суду з позовом до фізичної особа-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 8681,31грн, з яких 6000,00грн - основний борг, 118,03грн - інфляційні збитки, 259,61грн - пеня та 2303,67грн - річні проценти, обгрунтовуючи позовні вимоги договором оренди об'єкта нерухомості - магазину за адресою: с.Привітів, а також вимогами Цивільного кодексу України.
Відповідач спростовує позовні вимоги посиланням на існування договірних правовідносин між позивачем та третьою особою щодо оренди приміщення магазину за адресою: Житомирська область, с.Привітів, відсутністю акту приймання-передачі вказаного об'єкту нерухомості позивачем відповідачу.
Дійсно, згідно ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У матеріалах справи знаходиться підписаний позивачем та відповідачем договір від 20.06.09. оренди об'єкта нерухомості - магазину за адресою: Житомирська область, с.Привітів (а.с.9-11).
Проте, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (ч.2 ст.180 ГК України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити п р е д м е т, ціну та строк дії договору (ч.3 ст.180 ГК України).
Тобто, при укладенні будь-якого господарського договору однією з обов'язкових умов такого договору являється його предмет.
При цьому, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст.760 ЦК України).
Річ, визначена індивідуальними ознаками - це така річ, яка наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її (ч.1 ст.184 ЦК України).
Тобто, основною кваліфікуючою ознакою предмета договору як істотної умови договору найму (оренди) є індивідуальна визначеність речі.
За змістом договору від 20.06.09. оренди об'єкта нерухомості (а.с.9-11) Любарське споживче товариство Любарської райспоживспілки (орендодавець) передає, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (орендар) приймає у тимчасове платне користування магазин с. Привітів.
У п.1.2. договору оренди від 20.06.09. зазначено лише площу земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт оренди, а площу самого об'єкту оренди не передбачено, хоча дописано "оренда 100 кв.м."
Проте, згідно свідоцтва про право власності від 15.03.07. за позивачем зареєстровано нежитлову будівлю, магазин, що знаходиться в с. Привітів, вул. Першотравнева, 1-б загальною площею 176,1 кв. м. (а.с.64). При цьому, ні з експлікації приміщень до плану житлового будинку, ні з поповерхового плану не вбачається приміщення площею 100 кв.м.
Крім того, в матеріалах справи знаходяться ще два аналогічні договори оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09. (а.с.21-23, 51-53), сторонами якого являються Любарське споживче товариство Любарської райспоживспілки та Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, за якими позивач як орендар передає, а третя особа як орендар приймає у тимчасове платне користування магазин с. Привітів, тобто той же предмет найму, що і в договорі оренди, підписаному сторонами, наданому позивачем в обгрунтування позовних вимог. Також, посадова особа Любарського споживчого товариства Любарської райспоживспілки, а саме - голова правління ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в частині приміщення магазину за адресою: с.Привітів знаходиться ще й майно Православної церкви Житомирської єпархії Свято-Різдво-Богородичної парафії.
У наявних у справі договорах оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09. не визначено індувідуально, яку саме частину приміщення магазину повинен займати кожен орендар, а саме: відповідач, третя особа та Православна церква Житомирської єпархії Свято-Різдво-Богородичної парафії.
До того ж, у п.1.1. даного договору адресою магазину вказано: "Привітів", тобто, відсутнє посилання на точне місцезнаходження орендованого приміщення магазину.
Отже, зазначеним вище договором не передбачено кваліфікуючі ознаки індивідуальної визначеності предмета договору, зокрема: площа орендованого приміщення, його повна адреса.
Тому, суд приходить до висновку, що сторони в договорі оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09. не погодили одну з обов'язкових істотних умов даного господарського договору, а саме - предмет договору.
При цьому, відповідно до ч.8 ст.180 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Таким чином, враховуючи викладене, підписаний сторонами договір оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09., на який позивач посилається як на підставу позову про стягнення з відповідача орендних платежів, є неукладеним, тобто, таким, що не породжує для сторін будь-яких прав і обов'язків.
Така правова позиція і Верховного Суду України, викладена в узагальненні від 24.11.08. Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними.
Варто зазначити, що визнання договору неукладеним є встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог, про що, зокрема, зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.07. у справі №10/41-06.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що договір оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09., підписаний сторонами, є неукладеним.
Оскільки, договір оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09. є неукладеним, то і вимоги Любарського споживчого товариства Любарської райспоживспілки щодо стягнення орендної плати, пені інфляційних та річних є безпідставними, так як їх стягнення позивач обгрунтовує посиланням саме на вказаний договір.
Крім того, якби договір оренди об'єкта нерухомості від 20.06.09., яким позивач обгрунтовує позовні вимоги, і був укладений, то згідно п.2.1. договору об'єкт оренди передається орендарю у термін не пізніше 1 дня після складання цього договору за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. При цьому, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт іншій стороні договору (п.2.4. договору).
Разом з тим, у матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі магазину в с.Привітів позивачем відповідачу, і такий позивачем суду не наданий. Також, відсутність вказаного акту підтвердила в судовому засіданні й голова правління Любарського споживчого товариства Любарської райспоживспілки ОСОБА_5
До того ж, як свідчать матеріали справи, а саме - свідоцтво про державну реєстрацію відповідача як фізичної особи-підприємця (а.с.25), ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 22.07.09., а договір, яким позивач обгрунтовує позовні вимоги, датований 20.06.09., тобто, відповідач не міг підписувати вказаний договір як суб'єкт підприємницької діяльності.
Все майно, що знаходилося в магазині було передано по акту прийому-передачі третій особі, про що свідчить акт прийому-передачі (а.с.24).
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
Позивач не довів тих обставин, на які посилався в позові.
Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо оренди магазину відповідачем, оскільки останній зазначав у звітах та торгових патентах договір на оренду магазину, тому що вказуючи в податкових та звітних документах спірний договір та місце здійснення торгівельної діяльності ще не свідчить про фактичне користування приміщенням. При цьому, підписання договору - це лише наміри сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі за безпідставністю.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяБрагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 25.10.10.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позив. (рек. з повід. про вруч.)
3 - відп. (рек. з повідм. про вруч.)