83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.11.10 р. Справа № 29/349пд
Колегія судів господарського суду Донецької області у складі:
головуючого - Кододової О.В.,
суддів Іванченкової О.М., Лейба М.О
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Капітал”, м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Резец” м. Донецьк
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, м. Ясинувата
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ясинуватський машзавод Імпекс”, м. Донецьк
про визнання угоди недійсною.
Представники сторін
від позивача: Бондарчук В.В. (за довіреністю);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: ОСОБА_3 (за довіреністю);
від третьої особи 2: Матрос Л.В. (за довіреністю).
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Капітал”, м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Резец” м. Донецьк за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, м. Ясинувата, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ясинуватський машзавод Імпекс”, м. Донецьк про визнання недійсною односторонньої угоди, здійснену ТОВ „Резец” про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 50145,65 доларів США, що по курсу НБУ складає 401666,65грн., на підставі Кредитного договору №109 від 27.08.2004р. та Договору термінового банківського вкладу №VЙР/511 від 17.07.2008р. (укладеного між ВАТ „АКБ „Капітал” і ОСОБА_1) у зв'язку із Договором про уступку права вимоги від 02.10.2009року ( укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ „Резец”) оформленого у виді заяви про залік від 03.10.2009р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 лютого 2010року суд припинив провадження по справі, у зв'язку із тим, що спір між ВАТ «АКБ «Капітал» та ТОВ «Резец» про визнання відсутнім права у ТОВ «Резец» на проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 50145,65 дол. США та про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 02.10.2009р. був розглянутий господарським судом по справі №2/386пн.
Постановою Вищого господарського суду України від 12 травня 2010року ухвалу господарського суду Донецької області від 25.02.2010р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 липня 2010року справу №29/349пд прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Кододової О.В., суддів Іваненкової О.М., Марченко О.А.
Розпорядження заступника голови господарського Донецької області від 15.09.2010р. замінено у складі колегії суддів, які розглядають справу №29/349пд суддю Марченко О.А. на суддю Лейба О.М.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між ним та ОСОБА_1 17.07.2008р. був укладений договір термінового банківського вкладу №VЙР/511, який рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.03.2009р. був розірваний та ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист на заборгованість по даному договору на загальну суму 272633 дол. США, який знаходиться у провадженні ВДВС.
Позивач зазначає, що 02 жовтня 2009року ОСОБА_1 повідомив його про те, що він за договором про відступлення права вимоги б/н від 02.10.2009року уступив право грошової вимоги ВАТ „Петровському машинобудівельному заводу” в частині 141495,50 дол. США та ТОВ „Резец” в частині 50145,65 дол. США, які виникли на підставі договору №VЙР/511. На думку позивача договір уступки права вимоги від 02.10.2009року, який укладений між ТОВ „Резець” та ОСОБА_1 є недійсним, оскільки рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.03.2009р. було розірвано договір №VЙР/511 тому станом на 02.10.2009р. був відсутній предмет угоди Договору відступлення права вимоги від 02.10.2009р., а у ОСОБА_1 було відсутнє право уступки вимоги по зобов'язанням. Відступлення права вимоги у виконавчому провадженні після винесення рішення судом є неможливим, не породжує правонаступництво та суперечить статті 512 Цивільного кодексу України. У зв'язку з відсутністю, на думку позивача, існуючого грошового зобов'язання перед ОСОБА_1, у відпоідача було відсутнім право вимоги до банку та відповідно й права на зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідач у відзиві на позовну від 09.09.2010р. (вхід. №02/41/38978) проти позову заперечує у повному обсязі та зазначає, що між Банком та ОСОБА_1 14.04.2009р. було укладено додаткову угоду до договору банківського вкладу №VЙР/511 від 17.07.2008р. відповідно до якої сторони продовжили строк дії договору до 19.08.2009р., у зв'язку із чим на момент укладання між ОСОБА_1 та відповідачем договору про відступлення права вимоги, зобов'язання Банку перед ОСОБА_1 за договором строкового банківського вкладу не припинилися, а отже ОСОБА_1 мав право укласти договір про відступлення права вимог з ТОВ «Резец», а відповідач мав право на зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 401666,65грн, які виникли на підставі кредитного договору №109 від 27.08.2004р. та договір банківського вкладу та відступлення права вимоги.
Третя особа 1. у відзиві на позовну заяву від 09.09.2010р. (вхід. №02-41/38977) проти позову заперечує та зазначає, що ОСОБА_1 правомірно уклав угоду про відступлення права вимоги з ТОВ «Резец», а доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними.
Третя особа 2. у відзиві на позовну заяву від 09.09.2010р. (вхід. №02-41/38853) проти позову заперечує та зазначає, що між ОСОБА_1 та третьою особою 2 було укладено договір відступлення права вимоги за договором строкового банківського вкладу №VЙР/511, спір за яким щодо стягнення грошових коштів розглядається у господарському суді. Оскільки, право вимоги в повному обсязі до третьої особи 2. не перейшло ОСОБА_1 мав повне право відступати право вимоги, на частину коштів, яка залишилася із ТОВ «Резец».
Господарський суд викликав у судове засідання уповноваженого представника Управління Національного банку України для надання пояснень з питання, чи були внесені грошові кошти до ВАТ „АКБ „Капітал” ОСОБА_1 згідно з Додатковою угодою від 14.04.2009року. Управлінням Національного банку України були надані письмові пояснення від 27.10.2010р. (вхід. №02-41/46043) в яких зазначено, що чинним законодавством не передбачено повідомлення Національному банку України чи його територіальним управлінням інформації про відкриття банками будь-яких рахунків клієнтам, про операції за клієнтськими рахунками або про укладені угоди з клієнтами. Відтак в Національному банку України та в управлінні відсутня інформація про те, чи вносилися кошти ОСОБА_1 на депозитний рахунок, відкритий у ВАТ „АКБ „Капітал”, згідно з Додатковою угодою від 14.04.2009р.
У судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
Між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір за № 109 від 27.08.2004р. відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство “Акціонерний комерційний банк “Капітал” видав кредити, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Резец” зобов'язався повернути такі кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними, на умовах передбачених договорами.
Зокрема, за умовами вказаного договору, були надані Банком кредитні кошти відповідно 4000000,00грн. зі сплатою процентів за користування - 18% річних на строк з 01.09.04р. до 25.08.05р.
Станом на 03.10.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором становила 401666,67 грн., яка складається із суми неповернутого кредиту в розмірі 400000,00грн. та несплачених процентів в розмірі 1666,67грн., що не заперечується сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” та громадянином ОСОБА_1, який виступає Вкладником, були укладені договори строкового банківського вкладу (депозиту) - № VIP/511 від 17.07.2008р. та № VIP/465 від 20.05.2008р. За умовами вказних договорів, Банк взяв на себе зобов'язання прийняти від громадянина ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 272633 доларів США на строк з 17.07.08р. до 18.07.09р., грошові кошти в розмірі 460917,31 Євро на строк з 20.05.08р. до 21.05.09р. та зобов'язався повернути вклад та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановленому договором.
Проте, у зв'язку із несвоєчасним та неналежним виконанням своїх зобов'язань у впозивача виникла заборгованість перед вкладником ОСОБА_1, яка рішенням Ворошиловського районного суду міста Донецька від 03.03.2009р. по справі № 2-1195 була стягнута на користь ОСОБА_1 у сумі 679792,28 євро та 141495,50 доларів США, а договори строкового банківського вкладу № VIP/465 від 20.05.2008р. та № VIP/511 від 17.07.2008р. були розірвані.
Додатковою угодою від 14.04.09р. ВАТ „АКБ „Капітал” та вкладник ОСОБА_1 внесли зміни до договору № VIP/511 від 17.07.2008р. строкового банківського вкладу (депозиту), за якою домовились про продовження терміну дії зазначеного договору банківського вкладу в сумі 572633 доларів США на період з 18 липня 2009р до 19 серпня 2009р. з нарахуванням 15% річних з моменту підписання цієї додаткової угоди. При цьому, за іншими питаннями цієї додаткової угоди сторони дійшли згоди, що керуються умовами договору № VIP/511 від 17.07.2008р., а додаткова угода є його невід'ємною частиною.
Виходячи із банківських виписок станом на 27.08.09р., що містяться в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед ОСОБА_1 з неповернутого вкладу та нарахованих процентів, згідно договору банківського вкладу № VIP/511 від 17.07.2008р. та додаткової угоди до нього складає 580163,52 доларів США.
03.10.2009року між ОСОБА_1, м. Ясинувата та Товариством з обмеженою відповідальністю “Резец” м. Донецьк укладено договір відступлення права вимоги.
Згідно п.1.1 даного договору Первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із договором № VIP/511 від 17.07.2008року строкового банківського вкладу в частині 50145,65доларів США, укладеного між Первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством “Акціонерно-комерційний банк “Капітал”.
За цим договором Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати частини грошових коштів в розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору. (п.1.2 договору).
Пункт 2.1 цього договору визначає, що право вимоги, що відступається за цим договором, оцінено сторонами в сумі 50145,65 доларів США.
Умови договору відступлення права вимоги від 03.10.2009року сторонами договору виконані, що підтверджується банківською випискою банку відповідача, згідно якої він сплатив 401 667,00 (50145,65 доларів США за курсом на день оплати) у порядку п. 1.3 договору та актом приймання-передачі документів за договором про відступлення права вимоги від 03.10.2009року, який підписаний сторонами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2009року на виконання п. 4.2 договору ОСОБА_1, м. Ясинувата направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно - комерційний банк “Капітал” м. Донецьк повідомлення про відступлення права вимоги, яке містить інформацію щодо укладання договору про відступлення права вимоги від 03.10.2009року.
Факт направлення даних документів на адресу позивача підтверджується фіскальним чеком Укрпошта №1670 від 04.10.2009року та описом вкладення у цінний лист.
05.10.2009року Товариство з обмеженою відповідальністю “Резец” м. Донецьк направило заяву ВАТ “Акціонерно - комерційний банк “Капітал” від № 51 від 03.10.2009року про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 401666,65 грн.
Факт направлення даної заяви підтверджується фіскальним чеком Укрпошта №4651 від 05.10.2009року та описом вкладення у цінний лист.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
По-перше спір між ВАТ „Акціонерний комерційний банк „Капітал” та ТОВ „Резец” по справі №2/386пн розглядався спір:
- про визнання на 03.10.2009р., відсутнім права у ТОВ “Резец” на проведення взаємозаліку взаємних однорідних вимог на суму 50145,65 доларів США, виниклих у ВАТ “АКБ “Капітал” до ТОВ “Резец” на підставі кредитного договору № 109 від 27.08.2004р. з однієї сторони та виниклих у ТОВ “Резец” до ВАТ “АКБ “Капітал” на суму 50145,65 доларів США на підставі договору строкового банківського вкладу № VIP/511 від 17.07.2008р. (укладеного між ВАТ “АКБ “Капітал” та ОСОБА_1) та договір відступлення права вимоги від 02.10.2009р. (укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ “Резец”) з іншої сторони,
- визнання недійсним договіру відступлення права вимоги від 03.10.2009р., укладеного між ТОВ “Резец” та ОСОБА_1 з приводу заміни кредитора у зобов'язанні, яке витікає з договору строкового банківського вкладу № VIP/511 від 17.07.2008р. на суму 50145,65 доларів США, що по курсу НБУ складає 401666,65грн.;
Обґрунтування позову у справі №29/349пд є тими же, яким Банк обґрунтовував зустрічний позов у справі №2/386пн, саме: рішення Ворошиловського районного суду міста Донецьк від 03.03.2009р. по справі № 2-1195 про розірвання договорів строкового банківського вкладу № VIP/465 від 20.05.2008р. та № VIP/511 від 17.07.2008р., укладених із ОСОБА_1 та стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по вказаним договорам у сумі 679792,28 євро та 141495,50 доларів США; цивільні правовідносини із ОСОБА_1 припинилися через наявність виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька, у зв'язку з чим, станом на 02.10.09р. та 03.10.09р. взагалі не існувало грошового зобов'язання ВАТ „АКБ „Капітал” на суму 141495,50 доларів США та 679792,28 євро, що виникли за договорами банківського вкладу № VIP/465 від 20.05.2008р. та № VIP/511 від 17.07.2008р.; відступлення права вимоги у виконавчому провадженні після винесення рішення судом є неможливим, не породжує правонаступництво та суперечить статті 512 Цивільного кодексу України; у зв'язку з відсутністю, на думку позивача, існуючого грошового зобов'язання перед ОСОБА_1, у відповідача було відсутнім право вимоги до банку та відповідно й права на зарахування зустрічних однорідних вимог.
Однак всі ці обставини вже були досліджені судом та встановлено що вимоги Банку є необґрунтованими та безпідставними, що викладено в рішенні господарського суду Донецької області по справі №2/386пн, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2009р.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
По-друге, обґрунтовуючи свої вимог, позивач зазначає, що договір відступлення права вимоги від 02.10.2009р., який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ „Резец” є недійсним, оскільки рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.03.2009р. був розірваний договір банківського вкладу від 17.07.2008р. на суму 50145,65 дол. США, у зв'язку із чим з 03.03.2009р. зобов'язання за даним договором були припинені. Однак, як зазначав суд ця обставина та ця вимога за зустрічним позовом банку вже розглядалася господарським судом по справі №2/386пн де та у зустрічному позові банку було відмовлено.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи рішення Ворошиловського районного суду міста Донецьк від 03.03.2009р. по справі № 2-1195 про розірвання договорів строкового банківського вкладу № VIP/465 від 20.05.2008р. та № VIP/511 від 17.07.2008р., на яке позивач посилається в обґрунтування своїх вимог, було переглянуто за нововиявленими обставинами та ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 06.10.2010р. скасовано (т.2 а.с. 108-110).
Твердження позивача щодо того, що у тексті заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог від № 51 від 03.10.2009року міститься посилання на факт укладання 02.10.2009року договору відступлення права вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю “Резец” м. Донецьк з ОСОБА_1 судом не приймається з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи в даній частині заяви була допущена описка, оскільки із змісту вказаної заяви чітко вбачається, що між ОСОБА_1 та ВАТ АКБ „Капітал” було укладено договір строкового банківського вкладу № VIP/511 від 17.07.2008р. із змінами та доповненнями, за яким й було здійснено вищенаведене відступлення, що відображено саме у договорі про відступлення права вимоги, укладеного 03.10.2009р. між ОСОБА_1 та ТОВ „Резец”, на підставі чого було здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог.
У відповідності з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Аналогічні положення містяться у статті 203 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Таким чином, зарахування можливе лише при наявності таких умов: зустрічність вимог - сторона одночасно бере участь у двох зобов'язаннях при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог; “дозрілість” вимог -необхідно щоб строк виконання зобов'язання або вже настав, або був визначений моментом запитання, або, щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна було б вимагати у будь-який момент; ясність вимог -між сторонами відсутній спір відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.
Згідно із приписами ст. 601 ЦК України правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення
Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо).
Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.
Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.
Якщо одна сторона звернулась із заявою про зарахування , а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно - комерційний банк “Капітал” м. Донецьк наявне право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю “Резец” в сумі 401666,67 грн., яка вникла за умовами кредитного договору № 109 від 27.08.2004року, а у Товариства з обмеженою відповідальністю “Резец” м. Донецьк наявне право вимоги до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно - комерційний банк “Капітал” м. Донецьк у відповідності із договором відступлення права вимоги від 03.10.2009року в сумі 50145,65доларів США, що за курсом НБУ складає 401666грн.65коп.
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що у сторін виникли грошові зобов'язання, які є однорідними, зустрічними, строк виконання яких настав.
Відтак одностороння угода про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 50145,65 доларів США, що по курсу НБУ складає 401666,65грн., на підставі Кредитного договору №109 від 27.08.2004р. та Договору термінового банківського вкладу №VЙР/511 від 17.07.2008р. (укладеного між ВАТ „АКБ „Капітал” і ОСОБА_1) у зв'язку із Договором про уступку права вимоги від 03.10.2009року ( укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ „Резец”) оформленого у виді заяви про залік від 03.10.2009р. відповідає приписам ст. 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, зокрема, є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 42 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу (отже і третіх осіб) перед законом і судом.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до приписів ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що здійснена відповідачем одностороння угода про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 50145,65 доларів США, що по курсу НБУ складає 401666,65грн., на підставі Кредитного договору №109 від 27.08.2004р. та Договору термінового банківського вкладу №VЙР/511 від 17.07.2008р. (укладеного між ВАТ „АКБ „Капітал” і ОСОБА_1) у зв'язку із Договором про уступку права вимоги від 03.10.2009року ( укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ „Резец”) оформленого у виді заяви про залік від 03.10.2009р. не відповідає умовам ст. 203 Цивільного кодексу України та 207 Господарського кодексу України для визнання судом її недійсною. Відтак вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Конституції України , Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.42,32,33,34,36,42, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У позові Відкритого акціонерного товариства “Акціонерний комерційний банк “Капітал”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Резец” м. Донецьк за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, м. Ясинувата, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ясинуватський машзавод Імпекс”, м. Донецьк про визнання недійсною односторонньої угоди, здійснену ТОВ „Резец” про здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 50145,65 доларів США, що по курсу НБУ складає 401666,65грн., на підставі Кредитного договору №109 від 27.08.2004р. та Договору термінового банківського вкладу №VЙР/511 від 17.07.2008р. (укладеного між ВАТ „АКБ „Капітал” і ОСОБА_1) у зв'язку із Договором про уступку права вимоги від 03.10.2009року ( укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ „Резец”) оформленого у виді заяви про залік від 03.10.2009р. відмовити повністю.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.11.2010року
Головуючий суддя
Суддя Іванченкова О.М.
Суддя Лейба М.О.