30.11.10 р. № 37/94пн-26/62
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, м. Донецьк про вступ третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору в межах справи №37/94пн
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Топаз”, м. Донецьк
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Донгорстрой”, м. Донецьк
про: визнання права власності на квартири загальною площею 650 кв.м. у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1
В провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №37/94пн за позовом Відкритого акціонерного товариства „Топаз”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Донгорстрой”, м. Донецьк про визнання права власності.
30.11.2010р. ОСОБА_1, м. Донецьк звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про вступ третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, в порядку ст. 26 Господарського процесуального кодексу України як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, згідно якої (заяви) просив визнати за ним право власності на квартиру №40, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 41.40кв.м. (у т.ч. площа лоджії).
Відповідно до ст. 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи із самостійними вимогами на предмет спору вступають у справу шляхом подання до прийняття рішення суду позову до однієї або двох сторін, що зумовлює необхідність дотримання положень розділу VIII Господарського процесуального кодексу України стосовно подання позовних заяв з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею.
З позовної заяви вбачається, що позов поданий фізичною особою - громадянином ОСОБА_1, м. Донецьк, яка не вказана у статусі підприємця. Відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи (у встановлених законом випадках). Отже, діюче законодавство покладає у залежність можливість перебування у процесуальному складі учасників справи (бути стороною) із наявністю певного статусу у відповідній особі, за винятком випадків, коли справа підвідомча господарському суду безвідносно від перебування сторони у лише у статусі фізичної особи за своєю категорією - справи про приватизацію майна (крім приватизації державного житлового фонду, про банкрутство, справи, що виникають з корпоративних відносин та у спорах щодо обліку прав на цінні папери (ст. 12 Господарського процесуального кодексу України). Наразі розглядуваний спір до жодної із приведених категорій віднесений бути не може, що зумовлює необхідність дотримання загальних вимог до статусу сторін - суб'єктів господарювання.
При цьому суд наголошує на необхідності врахування в розглядуваному випадку не тільки наявність статусу підприємця як такого, але й саме сутності правовідносин як предмету судової оцінки, про ще безпосередньо зазначеного в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. N 01-8/482.
Згідно із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3 Рекомендації „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. N 04-5/120, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
За змістом ст. 55 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 43 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, фізична особа може бути віднесена до суб'єкта господарювання лише за умов її державної реєстрації у якості підприємця.
Враховуючи, що ОСОБА_1, м. Донецьк не є суб'єктом господарювання, спірні правовідносин щодо набуття ним права власності на квартиру не мають господарської природи, а спір за поданою ним заявою на підставі ст. 12 Господарського процесуального кодексу за своєю сутністю не відноситься до категорії спорів, що підвідомчі господарському суду незалежно від участі у них у статусі сторони фізичної особи, яка не є підприємцем, і визначена у позовній заяві Третя особа за самостійними вимогами на предмет спору за своїм статусом не відповідає вимогам, встановленим ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, такий спір не підлягає розгляду у господарських судах України. Вказаний висновок у повній мірі узгоджується із позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п.2 Рекомендації „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” від 27.06.2007 р. N 04-5/120.
Відповідно до п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті заяви, якщо заява не підлягає розгляду у господарських судах України. При цьому, зважаючи на відсутність підстав для застосування спеціальних приписів закону, які відносять вирішення заявлених Третьою особою вимог незалежно від відсутності у нього статусу підприємця у спірних правовідносинах до компетенції господарського суду, такі вимоги згідно ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України підлягають вирішенню в загальному суді.
Враховуючи підстави відмови у прийнятті позовної заяви, понесені Заявником Позивачем судові витрати згідно ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та п.3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” підлягають поверненню на підставі відповідної довідки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-5, 4-7, 12, 21, 26, 47, 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1, м. Донецьк про вступ третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору по справі: за позовом Відкритого акціонерного товариства „Топаз”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Донгорстрой”, м. Донецьк про визнання права власності.
2. Повернути ОСОБА_1, м. Донецьк понесені ним судові витрати зі сплати державного мита в сумі 2587,65 згідно квитанції №8 від 30.11.2010р. та з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 згідно квитанції 5697 від 30.11.2010р., про що видати відповідну довідку.
3. Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з дня її винесення.
Суддя