30.11.10р.Справа № 8/209-10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сончік" (м. Бердичів, Житомирської області)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Нікополь, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за отриманий товар у загальному розмірі 4 196,92 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Фещенко В.В. - юрисконсульт (дов. № 54 від 22.03.10р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сончік" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за отриманий товар у загальному розмірі 4 196,92 грн.
Сума позову складається з суми основного боргу.
Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу No.L/146 від 18.12.2007р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Крім того, в матеріалах справи містяться копії акту звірки взаєморозрахунків за період 01/10/2007...30/09/2009 та за період 01/04/2007...21/05/2009 (а.с. 16-17), які підписані як позивачем та і відповідачем, відповідно до яких заборгованість відповідача складає 4 196,92 грн.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
18.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу No.L/146 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити товар відповідачу в строки, встановлені обома сторонами, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість прийнятого товару по обумовленій договором ціні. Асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами у додаткових договорах та ці договори є невід'ємними додатками до даного договору. Договір набрав законної сили з моменту підписання та діяв до 31.12.2007р. У випадку, якщо на протязі 14 днів, які залтштлтся до закінчення строку дії договору, жодна з сторін не заявить у письмовій формі про його припинення, строк дії договору автоматично продовжується на кожний наступний рік (п.п. 1.1., 1.2., 2.1. 2.2. договору).
На виконання умов договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 5 608,34 грн., відповідно до наступних документів:
- видаткова накладна № 752 від 27.03.2008р. на суму 767,32 грн.;
- видаткова накладна № 1745 від 16.07.2008р. на суму 1 411,42 грн.;
- видаткова накладна № 2005 від 12.08.2008р. на суму 3 429,60 грн.
Згідно п. 7.1. договору, позивач надає відповідачу товари, призначені для експонування, загальна вартість (ціна) яких зазначається в актах приймання продукції у тимчасове зберігання. За товари, загальна вартість яких перевищує суму, зазначену в акту про передачу продукції у тимчасове користування, відповідач розраховується з позивачем на протязі 7 календарних днів з моменту перевищення загальної вартості товарів суми, зазначеної в акті про передачу продукції у тимчасове зберігання. Відповідач здійснює оплату поставленого йому товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або розраховується готівкою.
Вищевказане зобов'язання було відповідачем порушене, товар ним був оплачений лише частково у розмірі 1 411,42 грн. за накладною № 2005 від 12.08.08р., внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 4 196,92 грн.
Позивачем було направлено претензію № 1 від 06.09.2010р. з вимогою погасити заборгованість, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та поштовою квитанцією від 14.09.2010р.
Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 4 196,92 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.
Крім того, в матеріалах справи містяться копії акту звірки взаєморозрахунків за період 01/10/2007...30/09/2009 та за період 01/04/2007...21/05/2009 (а. с. 16-17), які підписані як позивачем та і відповідачем, відповідно до яких заборгованість відповідача складає 4 196,92 грн.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 4 196,92 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Викладене є підставою для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 68 192,62 грн. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (53210, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сончік" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Красіна, 16; ідентифікаційний код 34126306) - 4 196 грн. 92 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін