11 березня 2025 року
м. Київ
справа №160/11446/24
адміністративне провадження №К/990/8594/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федосєєв Євген Олександрович, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №160/11446/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
02.05.2024 представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.03.2024 року за №553к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ВП №8 Дніпровського РУП ГУНП» в частині у відношенні капітана поліції ОСОБА_1 слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції (0108402);
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.04.2024 року №360 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 02.02.2024 року зі служби капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції за п. 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 (0108402) на посаді слідчого відділення поліції №8 Дніпровського районного управління поліції з 03.04.2024 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 28.02.2025 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федосєєв Євген Олександрович, через систему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою касаційного оскарження у справі №160/11446/24 є пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.05.2024 у справі №420/2780/23, від 17.11.2022 у справі №480/9492/20, від 29.04.2020 у справі №820/5543/17, від 12.12.2019 у справі №816/70/16, від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 03.10.2019 у справі №826/15560/15, від 29.04.2021 у справі №815/2525/18, від 16.04.2020 у справі №495/5105/17, від 13.03.2020 у справі №805/2340/17-а, від 04.06.2020 у справі №460/354/19, від 12.04.2018 у справі №815/3636/15, від 22.09.2022 у справі №420/4977/20, від 20.05.2021 у справі №420/2916/20, від 29.02.2024 у справі №260/5566/22, від 06.04.2023 у справі №620/4545/22 щодо застосування положень статті 40 Кодексу законів про працю України.
Водночас, Верховним Судом встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 вирішено здійснювати розгляд справи №160/11446/24 у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Проте жодної обставини, визначеної пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федосєєв Євген Олександрович, у касаційній скарзі не зазначає.
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: касаційну скаргу в новій редакції відповідно до кількості учасників справи/з доказами надсилання її копії іншим учасникам справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у взаємозв'язку із належним обґрунтуванням підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Федосєєв Євген Олександрович, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №160/11446/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду