10 березня 2025 року
м. Київ
справа №600/8044/23-а
адміністративне провадження № К/990/30476/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №600/8044/23-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернівецькій області, орган ПФУ відповідно), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернівецькій області щодо поновлення виплати щомісячної пенсії, визначеної на підставі статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), в сумі 3268,60 грн.;
- зобов'язати відповідача поновити виплату нарахованої згідно статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ щомісячної пенсії в сумі 3268,60 грн., починаючи з 31 грудня 2023 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Постановою Верховного Суду від 31 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - без змін.
05 березня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява позивача, у якій ОСОБА_1 просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №600/8044/23-а, а саме:
- скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернівецькій області, яке не надало суду жодного письмового доказу щодо припинення та поновлення виплати нарахованої пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Чернівецькій області відповідно до вимог статей 46, 49 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновити нараховану йому щомісячну пенсію в сумі 3268,60 грн. з 01 грудня 2019 року.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Тобто, нормами КАС України передбачені випадки, коли суд може ухвалити додаткове судове рішення, перелік яких є вичерпним.
Виходячи з викладеного, додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
При цьому слід зазначити, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
У даному випадку за результатами перегляду судових рішень у цій справі Верховним Судом ухвалено постанову від 31 січня 2025 року, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - без змін. Відповідні висновки, з яких виходив Суд при ухваленні такого рішення, стосуються всіх позовних вимог, які були заявлені позивачем при зверненні із позовної заявою до суду першої інстанції.
У той же час, вимоги позивача, які зазначені ним у поданій заяві про ухвалення додаткового судового рішення, фактично зводяться до зміни висновків суду касаційної інстанції, яких він дійшов за наслідками перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, шляхом прийняття додаткового судового рішення, яким, як вважає заявник, необхідно по-іншому вирішити його спір.
Проте, незгода із висновками суду та результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 не є передбаченою КАС України підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Ураховуючи наведене та виходячи з положень статті 252 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 252 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №600/8044/23-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
Т.Г. Стрелець ,
Судді Верховного Суду