11 березня 2025 року
м. Київ
справа № 300/3897/23
адміністративне провадження № К/990/8499/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року (суддя Матуляк Я.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2024 року (колегія у складі суддів Пліша М.А., Мікули О.І., Курильця А.Р.)
у справі № 300/3897/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач: скаржник ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФ України у Волинській області; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.05.2023 за №092850019886 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Волинській області призначити, здійснити нарахування та виплату з 23.03.2023 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України від 05.11.1991 № 1778-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1778-ХІІ) у розмірі 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 23.03.2023 за №207922 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання.
3. 12.05.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
4. У зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.05.2023 за № 092850019886.
5. Підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності слугувала відсутність необхідного страхового стажу. При передбаченому статтею 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідному страховому стажі для інвалідів ІІ та ІІІ груп від 43 років до досягнення 45 років включно - 10 років, страховий стаж позивача становить лише 07 років 01 місяць 19 днів.
6. Вважаючи протиправною відмову пенсійного органу, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Позивач покликався на те, що відповідач не врахував ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), за якою інвалідам внаслідок загального захворювання, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (стаття 25), призначається пенсія по інвалідності при неповному стажі роботи в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної групи інвалідності (стаття 94).
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 94 Закону № 1788-ХІІ інвалідам ІІ групи соціальна пенсія призначається у розмірі 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком. Отже, позивач вважає, що має право на призначення пенсії по інвалідності у розмірі 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком з часу встановлення інвалідності, тобто з 23.03.2023.
8. Відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, покликався на те, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) набув статусу провідного Закону у сфері пенсійного страхування, яким врегульовано усі правовідносини, пов'язані з функціонуванням системи пенсійного страхування, призначенням, перерахунком і виплатою пенсій.
Пунктом 16 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Також цим пунктом визначено сферу застосування Закону № 1788-ХІІ, положення якого застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таким чином, Законом № 1058-IV передбачено пріоритет над іншими Законами України та іншими нормативно-правовими актами у сфері пенсійного страхування, а також визначено сферу, у якій Закон № 1788-ХІІ продовжує діяти одночасно з цим Законом. В іншій частині Закон № 1788-ХІІ втратив чинність.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2024, у задоволенні позову відмовлено.
10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціювання системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За змістом статті 32 Закону №1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років.
У зв'язку з тим, що страховий стаж позивача згідно поданих документів становить лише 07 років 01 місяць 19 днів, що є меншим від встановлених Законом №1058-ІV 10 років, підстави для призначення пенсії позивачу на даний час відсутні.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
12. Як на підставу касаційного оскарження покликається на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 442/456/17, від 29.08.2018 у справі № 492/446/15-а та від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, щодо застосування при неоднозначному або множинному тлумаченні прав та обов'язків осіб найбільш сприятливого для осіб підходу.
Відповідач, відмовляючи у призначенні пенсії по інвалідності, помилково керувався ст. 32 Закону № 1058-ІV і не врахував ст. 30, п. «в» ч. 1 ст. 94 Закону № 1778-ХІІ щодо призначення пенсії особам з інвалідністю внаслідок загального захворювання, які досягли віку, проте не мають достатнього стажу роботи.
13. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2024 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 1, п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, пп. «а», «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
14. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 26.03.2024.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
16. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Ключовим у справі є питання про те, яку норму слід застосовувати під час вирішення спору: ст. 30 Закону № 1788-ХІІ чи ст. 32 Закону № 1058-ІV.
18. Вирішуючи це питання, Суд виходить з того, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
20. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
21. З 01.01.1992 постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931-XII введено в дію Закон №1788-XII в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01.04.1992 - в повному обсязі.
22. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
23. Положеннями статті 25 Закону №1788-XII передбачено, що пенсії по інвалідності внаслідок загального захворювання призначаються при наявності такого стажу роботи на час настання інвалідності - від 41 року до досягнення 46 років - 9 років.
24. Відповідно до статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення", інвалідам внаслідок загального захворювання, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (стаття 25), призначається пенсія по інвалідності при неповному стажі роботи в розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної групи інвалідності (стаття 94).
25. Пунктом "в" частини 1 статті 94 Закону №1788 визначено, що інвалідам ІІ групи соціальна пенсія призначається у розмірі 100 процентів мінімального розміру пенсії за віком.
26. З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
27. Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
28. У відповідності до вимог статті 30 Закону № 1058-ІV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи. Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
29. За змістом статті 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 43 років до досягнення особою 45 років включно - 10 років.
30. Пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
31. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціювання системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки, страховий стаж позивача згідно поданих документів становить лише 07 років 01 місяць 19 днів, що є меншим від встановлених Законом правил, то відсутні підстави для призначення пенсії позивачу.
32. Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» діють в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на час набрання чинності відповідними змінами вже мали необхідний стаж та вислугу.
33. Водночас основним законом, за яким здійснюється призначення та нарахування пенсії, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а інші нормативно-правові акти застосовуються тільки в частині, що не суперечить цьому Закону. У даному випадку положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» суперечать положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому для вирішення спірних правовідносин підлягає застосуванню саме Закон № 1058-IV.
34. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.
35. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2024 року у справі № 300/3897/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб