26 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/14513/23 пров. № А/857/32143/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Прокіпчука Л. І.,
представника відповідача Берноги А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року (прийняте в м. Львові суддею Гулкевич І. З.) в адміністративній справі № 380/14513/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці № 197-дс від 08.06.2023 “Про застосування дисциплінарного стягнення»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці №547-о від 16.06.2023 “Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці з 17.06.2023;
- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази є безпідставними та необґрунтованими. Зазначено, що службове розслідування, за результатами якого прийнято спірні накази проведено відповідачем формально, без підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу» належними та допустимими доказами.
Зазначено, що в основу висновків Дисциплінарної комісії покладені виключно відомості щодо підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Проте, для притягнення державного службовця до визначеного виду відповідальності законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування або дисциплінарного провадження.
Вказано, що як на час винесення оскаржуваних наказів, так і на час подання цього позову, обвинувального вироку суду в кримінальному провадженні № 42022140000000280 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, ухвалено не було.
На переконання позивача, підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, без належного доведення вини у його скоєнні не може беззаперечно свідчити про порушення присяги державного службовця, та скоєння проступку, який шкодить авторитету держави, зокрема, вчиненні неправомірних дій та отриманні неправомірної вигоди.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржила ОСОБА_1 , яка вважає, що вказане рішення суду є незаконним, необґрунтованим, таким, що прийняте з неповним з'ясуванням усіх обставин справи та за неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, а відтак воно підлягає скасуванню. Тому просив апеляційну скаргу задовольнити; рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що жодних обставин правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 суд не встановлював взагалі, хоча під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд мав би встановити наявність порушень, які ставляться їй у провину, відмежовуватися із інформації, яка наведена у повідомленні про підозру, а також проаналізувати чи міра покарання відповідає тяжкості дисциплінарного проступку, який досліджувався в межах дисциплінарного провадження, та чи була дотримана процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Зміст висновку службового розслідування ґрунтується лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, визначення якого наведено у Дисциплінарному статуті. Відповідач не обґрунтував та судом першої інстанції не встановлено того, що вона вчинила дисциплінарний проступок.
Також вказує на те, що Львівською митницею не було встановлено такої складової Присяги, як порушення службово - дисциплінарних норми поведінки. За відсутності порушення службово - дисциплінарних норм поведінки, неможливо кваліфікувати дії особи як порушення Присяги в цілому. Також зазначає, що оскільки, дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за пунктом 2 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу», як порушення правил етичної поведінки, додаткове врахування порушення етичної складової для кваліфікації таких дій, як порушення Присяги, є незаконним. Відтак, враховуючи те, що вона не порушувала жодні свої посадові обов'язки, що виключає одну із складових умов дисциплінарного правопорушення, у виді порушення присяги, а тому звільнення ОСОБА_1 саме за такий проступок є незаконним.
Зазначає, що під час службового розслідування та під час дисциплінарного провадження не було виявлено та зазначено аспекти, які б могли свідчити про приватний інтерес при використанні нею своїх службових повноважень, та що становили дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 9 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу». Тобто, мотиви, за якими би можна було встановити приватний інтерес ОСОБА_1 при використанні службових повноважень у наказі Львівської митниці про застосування дисциплінарного стягнення, - відсутні. Доказів протилежного в суді першої інстанції також не здобуто.
Також вказує на процесуальні порушення, які були допущені відповідачем при процедурі розгляду дисциплінарного провадження відносно неї. Зокрема, вказує на відсутність доказів повідомлення її про дату, час та місце розгляду її дисциплінарної справи, що позбавило її надати свої пояснення, а також підтверджує неправомірність складення акта про відмову останньої від надання таких у дисциплінарну справу. Відповідач не повідомляв її про винесення подання за результатами розгляду дисциплінарної справи, відтак їй не було відомо про вказані факти. Вказане позбавило її права надати пояснення суб'єкту призначення (керівнику Львівської митниці) щодо вказаних у поданні обставин. Такі дії зі сторони відповідача є протиправними, оскільки не відповідають вимогам п. 35, 36 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039.
Львівська митниця подала відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим; судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, обґрунтування прийнятого рішення відповідає наявним у справі доказам, поданим відповідачем, та яким судом першої інстанції надано належну оцінку, у зв'язку з чим вказане рішення не підлягає скасуванню, тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю.
Вказує зокрема, що реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить державну службу, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання нею службової дисципліни.
Зазначає, що відповідно до цього ж Порядку № 1039, дисциплінарною комісією службовою запискою від 24.05.2023 № 7.4-09/203, якою повідомлялося про дату, час та місце засідання Дисциплінарної комісії, також було запропоновано надати письмові пояснення щодо обставин, які слугували підставою для порушення дисциплінарного провадження, однак, позивач вказаним правом не скористався.
ОСОБА_1 подано додаткові пояснення, в яких зазначила, що нею не допущено жодних порушень митного законодавства, своїх посадових обов'язків, присяги державного службовця, правил етичної поведінки. Також зазначила, що відповідачем не встановлено вчинення нею корупційного правопорушення, а також не встановлено порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції». Дисциплінарна комісія не встановила вказаних обставин, а лише керувалася думкою правоохоронного органу, таким чином не дотримуючись принципів всебічного та ґрунтованого розгляду справи про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Відповідно наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача є необґрунтованим та протиправним, прийнятим без встановлення фактичних обставин справи, побудований лише на позиції правоохоронного органу без конкретизації порушень вимог нормативно-правових актів з її сторони, які би вказували на порушення того чи іншого пункту, статті закону які відповідач ставить у провину.
Позивач та представник позивача подала у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просять апеляційну скаргу задовольнити. Представник відповідача у судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 проходила публічну службу в митних органах на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці.
Дисциплінарною комісією, створеною наказом Львівської митниці від 11 квітня 2023 р. № 145-дс “Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », розглянуто дисциплінарну справу державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці Щербиненко Ю. В. за фактами, викладеними у доповідній записці головного державного інспектора відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці Пучак Діани Сергіївни від 30.03.2023 № 7.4.-09/109.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісією встановлено таке:
Відповідно до наказу Львівської митниці від 22.03.2023 № 54 “Про проведення службового розслідування», проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконання вимог Закону України “Про запобігання корупції» в інший спосіб державним інспектором відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Згідно з поданням Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку статті 651 Закону України “Про запобігання корупції» від 20.03.2023 № 31/1-282вих-23, вх. Львівської митниці від 21.03.2023 № 11811/8.7, слідчими слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022140000000280 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури.
За результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені 17.03.2023 повідомлено про підозру державному інспектору відділу митного оформлення № 9 ППр “Грушів» митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, вчиненому повторно.
Наказом Львівської митниці від 22.03.2023 № 54 “Про проведення службового розслідування» призначено проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення державним інспектором відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції та для проведення вказаного вище службового розслідування наказом Львівської митниці від 22.03.2023 № 54 створено комісію з проведення службового розслідування.
У ході проведення службового розслідування, призначеного наказом Львівської митниці від 22.03.2023 № 54, Комісією опрацьовано матеріали повідомлення про підозру від 17.03.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Вінниці, українці, громадянці України, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій, - про те, що вона підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використання наданого їй службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, врученої слідчим слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Анастасією Новосад, та погодженої в.о. прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури Тетяною Карповою, та які скеровані у відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці керівником митного поста “Яворів» Львівської митниці службовою запискою від 20.03.2023 № 7.4- 28-05/25/1085, з додатками. Відповідно до матеріалів вказаного вище повідомлення про підозру від 17.03.2023 ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, досудовим розслідуванням встановлено: “ ОСОБА_1 наказом в.о. начальника Львівської митниці Державної митної служби України Меньшикова Д. № 206-о від 17.02.2022 переведена на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці, згідно положень посадової інструкції, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці, є представником влади, оскільки уповноважена на виконання функцій держави - безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними й фізичними особами законодавства України з питань митної справи; застосування відповідно до законів України заходів тарифного й нетарифного регулювання, повне та своєчасне справляння податків, зборів (інших обов'язкових платежів) при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення та особистого користування через митний кордон України або проведенні митних процедур; ужиття заходів до захисту інтересів споживачів товарів, недопущення ввезення на територію України та випуску у вільний обіг неякісних товарів, товарів, що завдають шкоди навколишньому середовищу й не відповідають чинним в Україні стандартам і вимогам; створення сприятливих умов для прискорення товарообігу, збільшення обсягів пасажиропотоку та вантажопотоків через митний кордон України та захисту прав інтелектуальної власності юридичних і фізичних осіб у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності; здійснення контролю за переміщенням валютних і культурних цінностей через митний кордон України; боротьба з контрабандою та порушенням митних правил; пост-митний контроль; виконання окремих процедур обліку осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з товарами.
Отже, згідно положень пункту 1 Примітки до статті 364 КК України ОСОБА_1 є службовою особою.
ОСОБА_1 , постійно обіймає посаду у державному органі та здійснює функції представника влади, будучи службовою особою органів доходів і зборів, а тому відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу. Проте, у порушення указаних вище вимог чинного законодавства ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, вчинила кримінальне правопорушення при наступних обставинах. Так, ОСОБА_3 , 07.09.2022 здійснював ввезення через міжнародний пункт пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці на територію України з Республіки Польща придбаних ним вживаних двигунів до автомобілів.
Так, ОСОБА_3 07.09.2022 здійснював ввезення через міжнародний пункт пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці на територію України з Республіки Польща придбаних ним вживаних двигунів до автомобілів.
В цей час до нього підійшла державний інспектор відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , яка в ході спілкування із ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, висловила пропозицію останньому про надання їй, ОСОБА_1 , неправомірної вигоди в пропорційному відношенні від суми понаднормово ввезених на територію України товарів за забезпечення їх безперешкодного переміщення через митний кордон України на територію України. У свою чергу, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що ОСОБА_1 має намір одержати неправомірну вигоду, звернувся з письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їх контролем Так, 13.01.2023, близько 19.00 год., ОСОБА_3 на автомобілі марки “Фольксваген», моделі “Т4», д. н. з. НОМЕР_1 здійснював ввезення через міжнародний пункт пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці на територію України з Республіки Польща придбаних ним 7 (сім) безпілотників.
При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Грушів, ОСОБА_3 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей.
У цей час, у державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 під час спілкування із ОСОБА_3 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_3 , забезпечення безперешкодного ввезення ним семи безпілотників, через митний кордон України, шляхом незастосування нею усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених статтями 334-338 Митного кодексу України.
Надалі ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення міжнародного пункту пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Грушів, при здійсненні митних формальностей, 13.01.2023, близько 19.00 год. одержала від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 7000 грн, які знаходилися в паспорті громадянина України ОСОБА_3 для виїзду за кордон за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_3 та забезпечення безперешкодного переміщення ним на автомобілі марки “Фольксваген», моделі “Т4», д. н. з. НОМЕР_1 сім безпілотників, через митний кордон України в напрямку “в'їзд в Україну», шляхом незастосування нею усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених статтями 334 - 338 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти, завершила митні формальності, після чого ОСОБА_3 залишив територію митного поста, в'їхавши на територію України.
Крім цього, а саме 01.03.2023, близько 21.00 год., ОСОБА_3 на автомобілі марки “Мерседес-Спрінтер» д. н. з. НОМЕР_2 здійснював ввезення через міжнародний пункт пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці на територію України з Республіки Польща придбаного ним гідротрансформатора до трактора L-35. При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Грушів, ОСОБА_3 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей. У цей час, у державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 під час спілкування із ОСОБА_3 повторно виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_3 , забезпечення безперешкодного ввезення ним гідротрансформатора до трактора L-35, через митний кордон України в напрямку “в'їзд в Україну», шляхом незастосування нею усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених статтями 334-338 Митного кодексу України.
Надалі ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення міжнародного пункту пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Грушів, при здійсненні митних формальностей, 01.03.2023, близько 21.00 год., повторно одержала від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 6000 грн, які знаходилися в паспорті громадянина України ОСОБА_3 для виїзду за кордон за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_3 та забезпечення безперешкодного переміщення ним на автомобілі марки “Мерседес-Спрінтер» д. н. з. НОМЕР_2 , гідротрансформатора до трактора L-35, через митний кордон України в напрямку “в'їзд в Україну», шляхом незастосування нею усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених статтями 334 - 338 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти, завершила митні формальності, після чого ОСОБА_3 залишив територію митного поста, в'їхавши на територію України.
Окрім цього, 16.03.2023, близько 19.00 год., ОСОБА_3 на автомобілі марки “Фольксваген», моделі “Т4», д. н. з. НОМЕР_1 здійснював ввезення через міжнародний пункт пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці на територію України з Республіки Польща придбаних ним 50 листів оцинкованого кольорового металу для виготовлення металочерепиці. При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Грушів, ОСОБА_3 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей. У цей час у державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 під час спілкування із ОСОБА_3 повторно виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_3 , забезпечення безперешкодного ввезення ним 50 листів оцинкованого кольорового металу для виготовлення металочерепиці, через митний кордон України в напрямку “в'їзд в Україну», шляхом незастосування нею усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених статтями 334 - 338 Митного кодексу України.
Надалі ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення міжнародного пункту пропуску “Грушів - Будомєж» митного поста “Яворів» Львівської митниці, що розташований за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Грушів, при здійсненні митних формальностей, 16.03.2023, близько 19.00 год., повторно одержала від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 8000 грн, які знаходилися в паспорті громадянина України ОСОБА_3 для виїзду за кордон за нескладання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_3 та забезпечення безперешкодного переміщення ним на автомобілі марки “Фольксваген», моделі “Т4», д. н. з. НОМЕР_1 , 50 листів оцинкованого кольорового металу для виготовлення металочерепиці, через митний кордон України в напрямку “в'їзд в Україну», шляхом незастосування нею усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
ОСОБА_1 , отримавши грошові кошти, завершила митні формальності, після чого ОСОБА_3 залишив територію митного поста, в'їхавши на територію України.
Після одержання неправомірної вигоди, злочинна діяльність ОСОБА_1 припинена працівниками правоохоронних органів, а предмет неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 8000 гривень вилучено в ході проведення обшуку. Тобто, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
Комісією опрацьовано Журнал виходу на роботу (розподілу функціональних обов'язків) працівників відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці та встановлено наступне: 07.09.2022 з 08:00 год. по 08.09.2022 08:00 год. службову діяльність на митному посту “Яворів» Львівської митниці у пункті пропуску “Грушів - Будомєж» виконували посадові особи відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці, державний інспектор ОСОБА_1 виконувала посадові обов'язки на ділянці роботи “в'їзд в Україну», при виконанні посадових обов'язків використовувала закріплені за нею ОНП № 120 та штамп ПМК № 120; 13.01.2023 з 08:00 год. по 14.01.2023 08:00 год. службову діяльність на митному посту “Яворів» Львівської митниці у пункті пропуску “Грушів - Будомєж» виконували посадові особи відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської, державний інспектор ОСОБА_1 виконувала посадові обов'язки на ділянці роботи “в'їзд в Україну», при виконанні посадових обов'язків використовувала закріплені за нею ОНП № 120 та штамп ПМК № 120; 01.03.2023 з 20:00 год. по 02.03.2023 08:00 год. службову діяльність на митному посту “Яворів» Львівської митниці у пункті пропуску Грушів-Будомєж виконували посадові особи відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці, державний інспектор ОСОБА_1 виконувала посадові обов'язки на ділянці роботи “в'їзд в Україну», при виконанні посадових обов'язків використовувала закріплені за нею ОНП № 120 та штамп ПМК № 120; 16.03.2023 з 08:00 год. по 16.03.2023 20:00 год. службову діяльність на митному посту “Яворів» Львівської митниці у пункті пропуску Грушів-Будомєж виконували посадові особи відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці, державний інспектор ОСОБА_1 виконувала посадові обов'язки на ділянці роботи “в'їзд в Україну», при виконанні посадових обов'язків використовувала закріплені за нею ОНП № 120 та штамп ПМК № 120 Львівської митниці. Безпосереднє керівництво особовим складом відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці 07.09.2022 з 08:00 год. по 08.09.2022 08:00 год., 13.01.2023 з 08:00 год. по 14.01.2023 08:00 год., 01.03.2023 з 20:00 год. по 02.03.2023 08:00 год., 16.03.2023 з 08:00 год. по 16.03.2023 20:00 год. виконував в.о. начальника відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_4 .
Отримані в ході проведення службового розслідування фактичні дані свідчать про обізнаність (під особистий підпис) державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 станом на 07.09.2022, 13.01.2023, 01.03.2023 та 16.03.2023 з вимогами Закону України “Про державну службу», Закону України “Про запобігання корупції», обізнаність з правилами етичної поведінки в митних органах України у тому числі, в частині запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, а також з тим, як діяти у разі спроби надання посадовій особі Львівської митниці неправомірної вигоди. Комісією встановлено, що на виконання вимог підпункту 1.3 пункту 1 наказу Львівської митниці від 30.07.2021 № 112 (зі змінами), інформація щодо віднесення державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 до посадових осіб, схильних до можливих порушень антикорупційного законодавства України, етики поведінки державних службовців під час виконання службових обов'язків та у позаробочий час від в. о. начальника відділу оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці, начальника та заступника начальника митного поста “Яворів» Львівської митниці, не надходила. Виходячи з даних, вказаних у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку статті 651 Закону України “Про запобігання корупції» від 20.03.2023 № 31/1-282вих-23 (вх. Львівської митниці від 21.03.2023 № 11811/8.7), державний інспектор відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 не дотрималася вимог:
- статті 68 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 62 Закону України від 10.12.2015 “Про державну службу», частини першої статті 22, частини першої статті 23, частини першої статті 24, частини першої статті 38, частини першої статті 39, частини першої статті 54 Закону України від 14.10.2014 “Про запобігання корупції», пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21, підпунктів 3.1.1, 3.1.3 пункту 3.1, пунктів 3.5, 3.6, 3.7 розділу 3, пунктів 5.1, 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 “Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України».
Також під час здійснення дисциплінарного провадження встановлено, що Комісія з проведення службового розслідування дійшла до висновку, що причинами і умовами, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення, невиконання вимог Закону України “Про запобігання корупції» державним інспектором відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 , вказаними у Поданні Львівської обласної прокуратури від 20.03.2023 № 31/1-282вих-23 (вх. Львівської митниці від 21.03.2023 № 11811/8.7), є:
- превалювання приватного інтересу над державними (стосовно дотримання вимог законодавства України, у тому числі антикорупційного), свідоме ігнорування положень чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України “Про державну службу» та Закону України “Про запобігання корупції», положень нормативно-правових актів з питань державної митної справи, відомчих наказів Державної митної служби України, Львівської митниці;
- неналежний рівень особистої зацікавленості стосовно вивчення та практичного застосування положень законодавства, у тому числі антикорупційного, самостійного покращення своїх вмінь, навичок та знань, відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищення професійного рівня, удосконалення організації службової діяльності, з метою забезпечення виконання вимог пункту 3.11 розділу 3 наказу Держмитслужби від 02.09.2021 № 668 “Про затвердження кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України».
На засідання дисциплінарної комісії 30.05.2023 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча повідомлення про дату, час і місце засідання дисциплінарної комісії останній було скероване засобами електронного зв'язку на адресу її електронної пошти 24.05.2023, не повідомила про поважність причин своєї відсутності, письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження не надала.
Разом з тим, у ОСОБА_1 станом на 07.09.2022, 13.01.2023, 01.03.2023 та 16.03.2023 дисциплінарних стягнень та заохочень не було. У службовій характеристиці, наданій безпосереднім керівником характеризується з позитивної сторони.
Зазначене в доповідній записці головного державного інспектора відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці від 30.03.2023 № 7.4.-09/109 не дотримання державним інспектором відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 вимог: статті 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 “Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 “Про запобігання корупції», п. 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21, пп. 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 “Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України» може бути кваліфіковане як дисциплінарний проступок, передбачений п. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України “Про державну службу». Дисциплінарна комісія вважає, що причинами і умовами, що призвели до вчинення державним інспектором відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення є невиконання безпосередньо нею вищезазначених положень законодавства. З урахуванням зазначеного вище, на підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, Комісія дійшла наступного висновку:
Державним інспектором відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 згідно фактів, зазначених у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 651 Закону України “Про запобігання корупції» від 20.03.2023 № 31/1- 282вих-23 (вх. Львівської митниці від 21.03.2023 № 11811/8.7), повідомленні про підозру від 17.03.2023, доповідній записці головного державного інспектора відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці Пучак Діани Сергіївни від 30.03.2023 № 7.4.-09/109, 07.09.2022, 13.01.2023, 01.03.2023 та 16.03.2023 не дотримано вимог, передбачених cт. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 “Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 “Про запобігання корупції», п. 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21, пп. 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 “Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України», чим скоєно проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов'язків, а отже, порушила Присягу державного службовця, правила етичної поведінки державних службовців, вчинила дії, що шкодять авторитету державної служби, використала повноваження в особистих (приватних) інтересах та вчинила дисциплінарний проступок, передбачений п. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України “Про державну службу».
Враховуючи викладене вище, у тому числі, ступінь тяжкості вчиненого державним інспектором відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, дисциплінарна комісія рекомендувала, керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення державного інспектора відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосувати до неї дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби.
В зв'язку з вищенаведеним, наказом Львівської митниці від 08.06.2023 № 197-дс “Про застосування дисциплінарного стягнення» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону України “Про державну службу» до державного інспектора відділу митного оформлення №9 митного поста “Яворів» Львівської митниці застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з посади державної служби.
Наказом Львівської митниці від 16.06.2023 №547-о “Про звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено державного інспектора відділу митного оформлення №9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 16.06.2023.
Не погоджуючись із вищевказаними наказами, позивач звернулася до суду з позовом про їх скасування та поновлення на посаді, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що матеріалами справи підтверджено, а позивачем не спростовано факт вчинення ним дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 569 МК України правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі -Закон № 889-VIII).
Згідно частин другої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Статтею 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця; дії, що шкодять авторитету державної служби.
Згідно частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Як видно з наказу №197-дс від 08.06.2023 “Про застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з посади за порушення Присяги державного службовця, за вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби.
Відповідно до частини першої статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.
Частиною другою статті 68 Закону №889-VIII, зокрема, встановлено, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії А: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії.
Згідно частини першої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Частиною першою статті 73 Закону № 889-VIII передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).
Згідно пункту 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Пунктом 33 Порядку № 1039 передбачено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Відповідно до статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII та Порядку №1039 свідчить, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, під яким розуміється вчинення протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Одним із дисциплінарних проступків є порушення Присяги державного службовця.
Конституційний Суд України у рішенні від 11.03.2011 року у справі № 2-рп/2011 вказав, що з наведеного у статті 36 Закону № 889-VIII тексту Присяги державного службовця, вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця.
Таким чином, порушення Присяги державного службовця - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця, скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення такого дисциплінарного проступку, як порушення Присяги державного службовця, є проведення службового розслідування.
Суд враховує, відповідно до тексту присяги в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення присяги. Тому, складаючи присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Судом з'ясовано, що дисциплінарний проступок виявився у порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Як встановлено результатами дисциплінарного провадження та зазначалося судом вище, слідчого відділу Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022140000000280 від 14.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. У ході досудового розслідування повідомлено про підозру державному інспектору відділу митного оформлення № 9 митного поста “Яворів» Львівської митниці ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 368 Кримінального кодексу України.
Дисциплінарною комісією перевірено інформацію про відповідну подію та встановлено, що така мала широке висвітлення в різних інформаційних ресурсах, зокрема, але не виключно, на таких сторінках в мережі інтернет:
https://www.google.com/amp/s/www.stopcor.org/ukr/section-suspilstvo/newsampkoruptsiya -na-ukrainskij-mitnitsi-inspectora-na-lvivschini-piymali-na-garyachomy-foto-20-03-2023.html (Заголовок: Корупція на українській митниці: інспектора на Львівщині піймали на “гарячому»);
https://www.ukr.net/news/details/fotoreportazh/96363151.html (Заголовок: Корупція на українській митниці:
інспектора на Львівщині піймали на “гарячому»); https://www.ukrainainfo.com.ua/novyny/zatrymano-starshoho-zminy-ta-inspektora-lvivskoi -mytnytsi-10-000-ta-200-000-hrn-tse-nepovna-kasa-za-zminu/ (Заголовок: Затримано старшого зміни та інспектора Львівської митниці. 10 000 $ та 200 000 грн. - це неповна каса за зміну).
Таким чином, інформація про факт затримання працівниками правоохоронних органів позивача була опублікована на національних інтернет-ресурсах.
Вказані факти набули широкого національного інформаційного розголосу та значного медійного резонансу, що дискредитує не тільки посадову особу, а й державний орган, в якому така особа проходить службу.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що згідно зі ст. 22 Закону України “Про запобігання корупції» посадовим та службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь- яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Суд апеляційної інстанції вважає, що встановлені дисциплінарним провадженням обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку у виді порушення Присяги державного службовця підтверджуються доказами, що є матеріалах справи, і є достатніми для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади державної служби.
При цьому, колегія суддів зауважує, що оскаржуючи спірні накази, позивач не надає належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище факти та обставини, а покликається лише на те, що спірні накази є протиправними, оскільки прийняті на підставі повідомлення про підозру.
З цього приводу апеляційний суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить державну службу, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 87 Закону №889-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання нею службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20-а.
Колегія суддів наголошує, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.06.2022 у справі № 813/2781/16.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення є правомірним і пропорційним.
Дисциплінарний проступок позивача виявився у порушенні Присяги державного службовця та вчиненні дій проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призвело до приниження авторитету державного органу та унеможливлення надалі виконання ОСОБА_1 своїх обов'язків.
Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити на особливих вимогах до дотримання службової дисципліни державними службовцями в умовах воєнного стану, порушення якої призводить до негативних наслідків для національної безпеки України.
На спростування доводів апелянта колегія суддів зазначає, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року в справі №9901/918/18 звернула увагу, що згідно з практикою ЄСПЛ не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 (далі Конвенція) притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися в контексті правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 06 жовтня 1982 у справі “X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 07 жовтня 1987 у справі “C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення від 11 лютого 2003 у справі “Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими доводи позивача про те, що матеріали НСРД не можуть бути доказами в дисциплінарному провадженні.
Щодо покликань представника позивача про порушення пункту 32 Порядку № 1039, оскільки відповідачем не повідомлено позивача про час та дату засідання дисциплінарної комісії, то такі судом не беруться до уваги, оскільки дисциплінарною комісією вживалися заходи щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце засідання дисциплінарної комісії із розгляду дисциплінарної справи, порушеної у відношенні ОСОБА_1 , зокрема, направлялися повідомлення на поштову скриньку позивача; також позивача було повідомлено службовою запискою (копія якої є в матеріалах справи); також секретар дисциплінарної комісії Костко В. повідомляв позивача про час та місце засідання дисциплінарної комісії засобами телефонного зв'язку, що було досліджено судом першої інстанції.
Також у матеріалах справи відсутні докази, що позивач повідомляла Дисциплінарну комісію про те, що не може прибути на засідання із наведенням причин неможливості прибуття, відтак, у комісії були відсутні підстави для прийняття про перенесення засідання на іншу дату.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 806/2272/16, від 17 червня 2020 року у справі № 341/1751/17 вказано: «невиконання власником або уповноваженим ним органом обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами».
Тобто Верховний Суд вказав, що відсутність письмових пояснень працівника сама по собі не є підставою для поновлення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі “X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі “C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі “Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року в адміністративній справі № 380/14513/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Повне судове рішення складено 10.03.25