23.11.10р.Справа № 30/267-10
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс", м. Дніпропетровськ
До відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Рента", м. Дніпропетровськ
До відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак", м. Харків
Про: стягнення 643 887,65 грн.
та зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак", м. Харків
До відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс", м. Дніпропетровськ
До відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Рента", м. Дніпропетровськ
Про: визнання недійсним договору поруки №29/12/07-ПОР від 29.12.2007 року
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: Сидорук І.А., довіреність від 04.01.2010 року, представник
Від відповідача-1: не з'явився
Від відповідача-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" звернулося до господарського суду із позовом та з урахуванням уточнення розрахунку суми позову (заява №1411/10-3 від 14.11.2010 року) просить:
- стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Рента" та товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" суму поруки в розмірі 1 000 грн.;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" заборгованість за договором поставки №183-ОП на загальну суму 642887,65 грн., з яких: сума відсотків за користування товарним кредитом - 430 607,98 грн., 3% річних - 17 737,31 грн., сума індексації у зв'язку з інфляцією - 194 542,36 грн.;
- судові витрати по справі покласти на товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак".
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки №183-ОП від 29.12.2007 року в частині своєчасної та повної сплати продукції. Оскільки відповідно до договору поруки №29/12/07-ПОР від 29.12.2007 року відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов'язань по договору поставки №183-ОП від 29.12.2007 року на загальну суму 1 000 грн., зазначену суму позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2.
12.10.2010 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсним договору поруки №29/12/07-ПОР від 29.12.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Рента", яка ухвалою суду від 13.10.2010 року прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.
Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що спірний договір поруки, який укладений для забезпечення виконання покупцем (товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак") основного зобов'язання за договором поставки №183-ОП від 29.12.2007 року, порушує права та законні інтереси позивача за зустрічним позовом та підлягає визнанню недійсним. Позивач зазначає, що укладення оспорюваного договору порушує права позивача за зустрічним позовом, оскільки правова природа договору поруки передбачає наявність волі боржника для настання у нього правових наслідків у вигляді зміни кредитора. Оспорюваний договір поруки не спрямований на реальне настання правових наслідків (забезпечення виконання основного зобов'язання за договором поставки), оскільки забезпечена порукою сума 1 000 грн. є незначною у порівнянні з основною сумою договору, що є порушенням ч. 5 ст. 203 ЦК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рента" проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, що забезпечення виконання основного зобов'язання боржником може бути передбачено як у договорі на виконання основного зобов'язання, так і у формі окремо укладеного правочину, що і було здійснено у даному випадку. Спірними договорами поруки передбачена часткова відповідальність поручителя перед кредитором за виконання боржником основного договору (у сумі 1 000 грн.), що не суперечить вимогам ст. 553 ЦК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" вважає безпідставними, посилаючись на те, що спірний договір поруки укладений відповідно до вимог чинного законодавства та не порушує прав та законних інтересів позивача.
23.11.2010 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" надійшла заява про відмову від позовних вимог до відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Рента" та заява про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем-2, яка підписана боржником та кредитором та текст мирової угоди, затверджений сторонами.
Розгляд справи був відкладений з 13.10.2010 року на 27.10.2010 року, з 27.10.2010 року на 03.11.2010 року, з 03.11.2010 року на 16.11.2010 року. з 16.11.2010 року на 23.11.2010 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2010 року строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 23.11.2010 року.
В судовому засіданні 23.11.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
29 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" (покупець) був укладений договір поставки №183-ОП, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану в подальшому товар у кількості, асортименті, по ціні та у строки відповідно до умов даного договору та додаткам до нього, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.4.1 договору ціни на товар встановлюються у рахунках постачальника. Загальна сума договору складає суму всіх видаткових накладних, по яким було здійснено постачання товару (п.4.2 договору).
Товар за даним договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання постачальником покупцю товарного кредиту. Під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається постачальником у власність покупця на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк. Строк товарного кредиту становить 21 календарний день (п.5.1 договору).
Відповідно до п.11.1 договору договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 30.12.2008 року, а в частині розрахунків -до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна зі сторін протягом місяця до закінчення строку дії договору не направить іншій стороні письмову відмову від договору, строк договору вважається продовженим на один календарний рік (п.11.2 договору).
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
29.12.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рента" (поручитель) був укладений договір поруки №29/12/07-ПОР, відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" (боржник) за зобов'язаннями перед кредитором за договором поставки №183-ОП від 29.12.2007 року (основний договір).
Зобов'язаннями за цим договором є:
- зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті за поставлену продукцію у кількості, асортименті та ціні та в строки передбаченими п.1.1 основного договору;
- зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті відсотків за користування чужими коштами по ставці 0,2% за кожний день користування, відповідно до п.5.2 основного договору;
- зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті пені і штрафних санкцій відповідно до розділу 8 основного договору.
Відповідно до п.2.1 договору поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з основного договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов'язання, зазначеного в п.3 цього договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 1 000 грн. (п.3.1 договору).
Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за основним договором (п.7.1 договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Пак" вважає договір поруки таким, що суперечить положенням чинного законодавства, порушує його права та законні інтереси та підлягає визнанню недійсним, проти чого заперечують позивач та відповідач-1, що і є причиною спору за зустрічним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).
Зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Укладення поряд із основним договором окремого договору поруки між кредитором і поручителем, що існує поряд із основним не суперечить Цивільному кодексу України.
Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається між поручителем і кредитором, як це випливає із ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України. Водночас він є одностороннім договором, оскільки встановлює одностороннє зобов'язання, відповідно до якого кредитор має право вимагати від поручителя, щоб той виконав свій основний договірний обов'язок у відповідності до умов договору поруки, а поручитель зобов'язаний провести таке виконання.
Позивач зазначає, що оспорюваний договір поруки не спрямований на реальне настання правових наслідків, що є порушенням ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки забезпечена порукою сума (1 000 грн.) є незначною у порівнянні з основною сумою договору поставки.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Виходячи із положень ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель може поручитися за виконання основного зобов'язання в повному обсязі або частково. Порука у повному обсязі існує за умови, що поручитель взяв на себе обов'язок виконати зобов'язання за боржника повністю, без жодних обмежень, включаючи відшкодування збитків, заподіяних кредитору невиконанням боржника, а також сплату неустойки (штрафу, пені), якщо така передбачена законом або договором.
Часткова порука має місце тоді, коли поручитель поручився не за все зобов'язання боржника, а лише в певній частині, обмеженій наперед визначеним обсягом (сумою, кількістю, обсягом робіт, послуг тощо).
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що сторони при укладенні договору можуть врегулювати свої відносини на власний розсуд та встановити розмір відповідальності за поручителя перед кредитором за виконання зобов'язань боржником як у повному обсязі так і певній його частині.
Укладаючи договір поруки №29/12/07-ПОР від 29.12.2009 року, сторони передбачили розмір відповідальність поручителя перед кредитором за виконання зобов'язань боржником згідно основних договорів у сумі 1 000 грн. (п.3.1 договорів поруки).
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання договору поруки недійсним, та, відповідно, задоволення вимоги за зустрічним позовом.
Причиною виникнення спору за первісним позовом є неналежне виконання відповідачем-2 зобов'язань по договору поставки.
Заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" за договором поставки №183-ОП складається з: відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 431 607,98 грн., трьох відсотків річних в розмірі 17 737,31 грн., суми індексації у зв'язку з інфляцією - 194 542,36 грн.
23.11.2010р. ТОВ "Торгова Група Мартекс" (позивач) подала до суду заяву про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем-2, яка підписана боржником та кредитором та текст мирової угоди, затверджений сторонами.
Відповідно до п.7 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Суд, розглянувши умови мирової угоди (за первісним позовом), вважає, що мирова угода стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмета спору, не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та підлягає затвердженню.
Представнику позивача в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені судом наслідки укладення мирової угоди.
За викладених вище обставин провадження по справі за первісним позовом в частині вимог, які стосуються відповідача-2 підлягає припиненню на підставі п.7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
23.11.2010р. від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог до відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Рента". Заявлена позивачем відмова від позовних вимог до відповідача-1 не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб та підлягає прийняттю, а провадження у справі в частині стягнення заборгованості з відповідача-1 -припиненню на підставі п.4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, пунктами 4, 7 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Судові витрати за зустрічним позовом віднести за рахунок позивача.
Прийняти заявлену товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Мартекс" відмову від позовних вимог за первісним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента", провадження у справі у цій частині припинити.
Затвердити мирову угоду (за первісним позовом), укладену між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Група "Мартекс", надалі за текстом іменується "Позивач", в особі директора Мірошніченко О.М., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак", надалі за текстом іменується "Відповідач", в особі директора Артюковича Ігоря Віталійовича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони, (далі за текстом Позивач та Відповідач, разом названі "Сторони"), в редакції, яка узгоджена сторонами:
"1. Предметом позову Позивача до Відповідача по справі № 30/267-10, яка розглядається господарським судом Дніпропетровської області (з врахуванням усіх уточнень до позову) є стягнення:
- 431 607,98 грн. відсотків за користуваня товарним кредитом за договором № 183-ОП від 29.12.2008 р., укладеним між Позивачем та Відповідачем (далі за текстом -Договір);
- 17 737,31 грн. 3% річних за порушення строку оплати продукції поставленої за Договором;
- 194 542,36 грн. інфляційне збільшення за порушення строку оплати продукції поставленої за Договором;
- 6 674,88 грн. судових витрат сплачених Позивачем за подання позову (6 538,88 грн. державного мита, 236 грн. інформаційно-технічних витрат).
2.1. Відповідач сплачує Позивачу відсотки за користування товарним кредитом за договором № 183-ОП від 29.12.2008 р. в сумі 400 000 грн. наступним чином:
- 200 000 грн. Відповідач сплачує Позивачу до 23 листопада 2010 року;
- 100 000 грн. Відповідач сплачує Позивачу до 23 грудня 2010 року;
- 100 000 грн. Відповідач сплачує Позивачу до 31 січня 2011 року.
2.2 Позивач звільняє Відповідача від сплати зазначених у п.1 Угоди відсотків за користування товарним кредитом в сумі 31 607,98 грн., 3% річних в сумі 17 737,31 грн., суми інфляційного збільшення - 194 542,36грн. та судових витрат -6 674,88грн., що в загальній сумі становить 250 562,53 грн.. Внаслідок звільнення зобов'язання Відповідача по оплаті зазначених у п.1. Угоди відсотків за користування товарним кредитом в сумі 31 607,98 грн., 3% річних в сумі 17 737,31 грн., суми інфляційного збільшення - 194 542,36грн. та судових витрат -6 674,88грн., що в загальній сумі становить 250 562,53 грн. вважається припиненим.
2.3. Сторони не будуть пред'являти один одному жодних вимог (у т.ч. по сплаті будь-яких сум коштів та/або передачі речей (майна) в рахунок відшкодування збитків та/або сплати неустойки, відсотків, втрат від інфляції), пов'язаних з Договорами укладеними Сторонами протягом існування господарських відносин між ними, які мали місце з 2007р. по 2009р. включно.
3. Сторони підтверджують, що їм відомі правові наслідки укладення Угоди і вони уклали її розуміючи правові наслідки укладення Угоди".
Провадження у справі в частині стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Пак" -припинити.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено - 25.11.2010 року