Справа № 620/13991/24
11 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Грибан І.О., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення у повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано судом усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн;
Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху» від 24 лютого 2025 року по справі № 620/13991/24 було надіслано одержувачу Військовій частині НОМЕР_1 , в його електронний кабінет та доставлено вказаний документ до електронного кабінету 25 лютого 2025 року о 20:26.
Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 10 березня 2025 року.
07 березня 2025 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
Розглянувши клопотання про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, органи державної влади, в тому числі апелянт маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Верховний Суд в ухвалі від 05.07.2021 у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас, суд зазначає, що апелянту було надано достатній строк для усунення недоліків, як це передбачено ст. 169 КАС України, а тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Враховуючи, що станом на 11 березня 2025 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2024 року про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: І.О. Грибан
Судді: О.О. Беспалов
В.Ю. Ключкович