Справа № 216/2558/24
провадження 2/216/445/25
іменем України
24 лютого 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кулініча О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить суд встановити факт, проживання однією сім 'єю як чоловіка та дружини, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понад п'яти років, а саме з 1995 року та на день смерті його смерті- ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та дружини.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, актовий запис про смерть № 392, місце смерті - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг. З ОСОБА_3 позивач прожили разом однією родиною, як чоловік та дружина з 1995 року, дбали один до одного, піклувалися, постійно проживали разом за однією адресою, мали спільний бюджет.
З покійним - ОСОБА_3 народився спільний син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження № 594.
З покійним чоловіком позивач проживала разом як чоловік та дружина, але шлюб не реєстрували, мешкали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 , до дня його смерті, позивач була зареєстрована разом з сином за іншою адресою, але, фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, що підтверджується актом, який складений сусідами, справжність підпису на акті засвідчена майстром ТОВ « ЖИТЛОСЕРВІС -КР».
З 1995 року позивач по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом родиною, піклувалися один про одного, опікувалися батьками ОСОБА_3 , виховували сина, разом проводили час, відпочивали, мали спільний бюджет, облаштовували свою оселю, мали свій спільний побут, купували побутову техніку, несли втрати по сплаті комунальних платежів, підтримували та піклувалися один про одного, проживали як подружжя, але без реєстрації шлюбу.
Позивач має безліч фото, які зафіксували різні періоди їх спільного життя, копії з яких долучаються до заяви. У позивача зберігаються всі документи, які за життя належали покійному чоловіку, в тому числі трудова книжка, посвідчення водія.
Покійний - ОСОБА_3 неодноразово пропонував укласти шлюб, але спочатку через відсутність коштів, потім через брак часу, потім карантинні обмеження, потім через війну, позивач відмовлялась укласти шлюб, пояснюючи це тим, що вони і так є чоловік та дружина, тому вони вирішили одружитися після перемоги.
ОСОБА_3 раптово помер, позивач займалася його похованням, саме їй видали довідку про смерть та вона отримала свідоцтво про смерть.
У шлюбі, ОСОБА_3 не перебував, його родина це дружина, позивач по справі, з якою він прожив без реєстрації шлюбу з 1995 року та син, батьки померли ( мати - ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , копія свідоцтва про смерть долучається до позовної заяви, батько - ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , копія свідоцтва про смерть долучається до позовної заяви, рідна сестра - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , копія свідоцтва про смерть долучається до позовної заяви)
Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 залишилося спадкове майно :
- Квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори, від 15 серпня 2003 року.
Позивач має оригінали документів на спадкове майно, документи та чеки а придбання предметів побуту та побутової техніки, всі посвідчення покійного чоловіка також знаходяться у позивача.
Після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Н.І. з заявою про прийняття спадщини, син - ОСОБА_2 подав заяву про відмову від спадщини на користь своєї матері - позивача по справі.
Але приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Пахомова Н.І. 26 березня 2024 року надала позивачу лист - роз 'яснення, яким повідомила позивачу, що факт проживання спільно з померлим однією сім 'єю протягом п 'яти років до часу відкриття спадщини, може бути встановлений лише в судовому порядку та рекомендувала звернутися до суду за для встановлення факту.
Встановлення факту проживання як чоловік та дружина однією родиною необхідна умова задля вирішення питання про спадкування після смерті чоловіка.
За життя, покійний чоловік заповіт не складав, іншим спадкоємцем після смерті чоловіка є син, який подав заяву про відмову від прийняття спадщини.
Оскільки встановлення факту, проживання однією родиною, необхідно позивачу для оформлення спадщини після смерті спадкодавця, що передбачає спір про право, тому позивач звертається до суду в позовному провадженні.
Ухвалою від 05 червня 2024 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрив провадження у справі № 216/2558/24, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в порядку ст. 84 ЦПК України витребував додаткові докази у справі, підготовче засідання призначив на 02 вересня 2024 року.
09 серпня 2024 року на адресу суду надійшли витребувані судом документи.
Ухвалою від 02 вересня 2024 року Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області закрито підготовче провадження та призначив справу № 216/2558/24 до судового розгляду по суті на 28 листопада 2024 року, а також задоволено клопотання про виклик та допит свідків.
У подальшому судове засідання відкладалося з різних підстав.
28 листопада 2024 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 про визнання позовних вимог, просив всі наступні засідання проводити за його відсутності.
24 лютого 2025 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Судом встановлено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про народження № 594, згідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , в графі «батько» зазначений - ОСОБА_3 , в графі « мати» - зазначений - ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 з ОСОБА_3 проживали разом як чоловік та дружина, але шлюб не реєстрували, мешкали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації до смерті ОСОБА_3 , що підтверджується актом, який складений сусідами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , справжність підпису на акті засвідчена майстром ТОВ « ЖИТЛОСЕРВІС -КР».
Позивач також надала безліч фото, які зафіксували різні періоди їх спільного життя.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 392, місце смерті - Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2
Згідно наданого розрахунку позивач займалась похованням ОСОБА_2 . Загальні витрати на похованні згідно рахунку № 2317 від 12 лютого 2024 року 25000 тисяч гривень.
ОСОБА_5 яка є мамою ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , яка є сестрою ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 .
Після смерті спадкодавця - ОСОБА_3 залишилося спадкове майно:
- Квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори, від 15 серпня 2003 року.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), яка наявна в матеріалах спадкової справи вбачається, що за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутні.
Після смерті ОСОБА_3 позивач 14 березня 2024 року звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Н.І. з заявою про прийняття спадщини, на підставі заяви сформовано витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі справи № 72148466, син - ОСОБА_2 подав 14 березня 2024 заяву про відмову від спадщини на користь своєї матері - позивача по справі, що підтверджується копією спадкової справи, яку надіслано приватним нотаріусом Пахомовою Н.І. 09 серпня 2024 року.
З копії спадкової справи померлого ОСОБА_3 вбачається, що заповіт останній не складав.
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру територіальних громад міста Кривого Рогу № 7412 від 14 березня 2024 ОСОБА_3 станом на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб немає.
Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Пахомова Н.І. 26 березня 2024 року надала позивачу лист - роз 'яснення, яким повідомила позивачу, що факт проживання спільно з померлим однією сім 'єю протягом п 'яти років до часу відкриття спадщини, може бути встановлений лише в судовому порядку та рекомендувала звернутися до суду за для встановлення факту.
Встановлення факту проживання як чоловік та дружина однією родиною необхідна умова задля вирішення питання про спадкування після смерті чоловіка.
Крім того свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні 28 листопада повідомила, що була близькою подругою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вони проживали разом понад 34 років, ставлення в них було один до одного як чоловіка та дружини. Вони спільно проживали, спільно їздили на відпочинок, мали спільний бюджет, спільно купували меблі, в них є спільний син.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні 28 листопада повідомила, що позивач ОСОБА_1 є її мамою, а відповідач ОСОБА_2 є її братом, померлий був вітчимом. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали разом в АДРЕСА_1 , були у гарних відносинах. Свідок ОСОБА_12 проживала іноді з батьками іноді з бабусею. Бюджет у них був спільний, придбали спільну нерухомість. Мати піклувалась ОСОБА_3 коли той хворів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом норми ст. 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Статтею 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання осіб членами сім'ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі № 639/7697/19 (провадження № 61-4709св21) вказано, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (див, зокрема, постанову Верховного Суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18 (провадження № 61-15094св20).
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже судом встановлено, факт проживання однією сім 'єю як чоловіка та дружини, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понад п'яти років, а саме з 1995 року та на день смерті його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачем до матеріалів справи подано належні докази на підтвердження факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , понад п'ять років.
Крім того, допитані в судовому засідання свідки підтвердили фактичні шлюбні відносини між вказаними особами.
Окрім того відповідач ОСОБА_2 визнав позовні вимоги.
Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Враховуючи вищевикладене позивач надав достатні, належні та допустимі докази, які підтверджують факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини протягом більш ніж п'ять років до дня смерті ОСОБА_3 .
За таких обставин, суд заявлені позовні вимоги задовольняє та встановлює факт, проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понад п'яти років, а саме з 1995 року та на день смерті його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись статтями 12, 13, 76, 264, 265 ЦПК України суд
1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини - задовольнити.
2.Встановити факт, проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , понад п'яти років, а саме з 1995 року та на день смерті його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ; АДРЕСА_3 ).
5. Відповідач: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ; АДРЕСА_3 ).
Повне рішення складено та виготовлено 24 лютого 2025 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО