Справа 206/689/25
Провадження 2-а/206/5/25
11 березня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Прінь І.П., за участю секретаря судового засідання Погребної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №19662 від 28.10.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.01.2025 року дізнався про відкрите відносно нього виконавче провадження з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 року. З даною постановою він не погоджується і вважає її протиправною та такою, що підлягає скасування. Вказує на те,що наведені у постанові обставини, які слугували підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, не відповідають дійсності. Його не було належним чином повідомлено про наявність повістки, він н отримував жодних смс чи письмових сповіщень від пошти про надходження на його адресу відправлень. Витягу, який було отримано на вебсайті «Укрпошта» щодо поштового відправлення №0600293448768 вбачається, що відправлення було прийнято 08.10.2024, 09.10.2024 прибуло до поштового відділення в м. Дніпро, 11.10.2024 вказано «невдала спроба вручення» та 12.10.2024 вказано «повернуто відправнику через відсутність адресата а вказаною адресою». Поштове відділення не повідомило його належним чином про надходження на його ім'я рекомендованого поштового відправлення і передчасно повернуло поштове відправлення адресанту. Тобто, він не отримав повістку про виклик до РТЦК і не з'явився у визначений у повістці день та час до РТЦК з незалежних він нього причин, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що позивач мав самостійно з'явитися до РТЦК по досягненню 27 років для уточнення своїх військово-облікових даних та встати на військовий облік як військовозобов'язаний. Однак цього не зробив. За адресою проживання повістку не отримав, на виклик за повісткою на 16.10.2024 року не з'явився без поважних причин, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Просить відмовити у задоволенні позову.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, перешкод для розгляду справи, визначених у статті 205 КАС України не має, тому суд ухвалив розглянути справу в даному судовому засіданні у письмовому провадженні.
Дослідивши надані сторонами справи письмові докази, суд встановив наступне.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №19662 від 28.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 25500,00 грн. Згідно із постановою 06.10.2024 централізовано роздруковано та направлено через АТ «Укрпошта» повістку №391790 про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , для звірки даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11-00 год 16 жовтня 2024 року. 12 жовтня 2024 року АТ «Укрпошта» повернуло конверт з повісткою через відсутність особи за вказаною адресою місця проживання. Станом на 28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Відтак, для правильного вирішення справи, з огляду на доводи сторін, необхідно, насамперед, встановити таку обставину, як вручення позивачеві повістки, а вже після цього досліджувати питання щодо поважності причин неявки.
Позивач стверджує, що про надходження на його адресу повістки він не знав, оскільки не отримував від поштового відділення жодних повідомлень про це. Також вказує на те, що Укрпошта повернула адресовану йому повістку відправнику передчасно, не повідомивши його належним чином про її надходження.
З копії трекінгу рекомендованого поштового відправлення 0600293448768 встановлено, що поштове відправлення прибуло до відділення 49116 м. Дніпра 09.10.2024. 11.10.2024 є запис про невдалу спробу вручення. А 12.10.2024 - про повернення поштового відправлення відправнику з поміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручається особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового в'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового в'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою» і повертає такий лист відправнику.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не був належним чином сповіщений об'єктом поштового в'язку про надходження повістки ТЦК, а тому не з'явився 16.10.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто, відповідачем не доведено факт належного повідомлення ОСОБА_1 про його виклик до РТЦК на 16.10.2024, що свідчить про поважність причин його неявки до РТЦК.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належні докази щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, як то неявка за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а тому суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою відновлення законності належить скасувати постанову №19662 від 28.10.2024, складену відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 484,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78,139,205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №19662 від 28.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань цього органу, судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 484,00 грн.
Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Судове рішення складено та підписано 11.03.2025.
Суддя І.П. Прінь