Справа 206/885/25
Провадження 2-а/206/10/25
11 березня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Прінь І.П., за участю секретаря судового засідання Погребної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.02.2025 року дізнався про відкрите відносно нього виконавче провадження з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.11.2024 року. З даною постановою він не погоджується і вважає її незаконною та такою, що підлягає скасування. Так, у червні 2024 року він змінив місце проживання і 16 червня 2024 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановлення його на військовий облік та оновлення даних за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_1 . Він оновив свої дані в за стосунку Резерв+. Того ж дня йому дали направлення на ВЛК. Довідкою №180 від 04.09.2024 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, отримав військовий квиток. В подальшому був направлений на до обстеження і проходження стаціонарного лікування. Повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 15.10.2024 за адресою проживання, яку він повідомив РТЦК, він не отримував, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.Складену відносно нього постанову від 04.11.2024 також не отримував.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що позивач мав самостійно з'явитися до РТЦК по досягненню 27 років для уточнення своїх військово-облікових даних та встати на військовий облік як військовозобов'язаний. Однак цього не зробив. На виклик за повісткою на 15.10.2024 року не з'явився без поважних причин, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник позивача подала заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Просить відмовити у задоволенні позову.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, перешкод для розгляду справи, визначених у статті 205 КАС України не має, тому суд ухвалив розглянути справу в даному судовому засіданні у письмовому провадженні.
Дослідивши надані сторонами справи письмові докази, суд встановив наступне.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №20050 від 04.11.2024 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 25500,00 грн. Згідно із постановою 05.10.2024 централізовано роздруковано та направлено через АТ «Укрпошта» повістку №354619 про виклик військовозобов'язаного ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 11-00 год 15 жовтня 2024 року. 16 жовтня 2024 року АТ «Укрпошта» повернуло конверт з повісткою через відсутність адресата за вказаною адресою місця проживання. Станом на 04 листопада ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Відтак, для правильного вирішення справи, з огляду на доводи сторін, необхідно, насамперед, встановити таку обставину, як вручення позивачеві повістки, а вже після цього досліджувати питання щодо поважності причин неявки.
Позивач стверджує, що 06.09.2024 він з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних та проходження ВЛК.
У військовому квитку Розділ У є відмітка «Мобілізаційне розпорядження вручено - 06.09.2024; Мобілізаційне розпорядження вилучено 17.10.2024».
Позивач вказує на те, що ним було ще 06.09.2024 повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_3 , що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із даними паспорта, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .
З копії повістки №35469, яка направлялася позивачу ІНФОРМАЦІЯ_4 , опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, конвертів відправки поштового відправлення, а також постанови №20050 від 04.11.2024 встановлено, що адреса проживання ОСОБА_1 зазначена: АДРЕСА_3 .
Жодних пояснень, чому повістка була направлена на вказану адресу у відзиві на позов відповідач не надав, як і не надав доказів того, що цю адресу ОСОБА_1 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 при звірці даних.
Таким чином, відповідачем не доведено факт належного повідомлення ОСОБА_1 про його виклик до РТЦК на 15.10.2024, що свідчить про поважність причин його неявки до РТЦК.
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належні докази щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, як то неявка за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а тому суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою відновлення законності належить скасувати постанову №20050 від 04.11.2024, складену відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78,139,205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №20050 від 04.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАПзакрити.
Стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань цього органу, судовий збір на користь ОСОБА_1 у розмірі 605,60 грн.
Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Судове рішення складено та підписано 11.03.2025.
Суддя І.П. Прінь