23 листопада 2010 р. № 16/529
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кравчука Г.А., Мачульського Г.М., Уліцького А.М., Муравйова О.В., Кривди Д.С.,
розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа"
про перегляд Верховним Судом Українипостанови Вищого господарського
суду України від 16.09.2010 р.
у справі№ 16/529
господарського судуЧеркаської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа"
до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Італьяно в Україні, ЛТД",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт "Бельведер Груп",
треті особи:1) Відділ примусового виконання рішень
Департаменту Державної виконавчої служби,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бельведер Україна",
прозвернення стягнення на чистину майна товариства,
пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.04.2010 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа" (далі -Товариство) відмовлено.
Постановою Київського міжобласного господарського суду від 04.08.2010 р. рішення господарського суду Черкаської області від 29.04.2010 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства задоволено частково.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2010 р. скасовано постанову Київського міжобласного господарського суду від 04.08.2010 р. та залишено в силі рішення господарського суду Черкаської області від 29.04.2010 р.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.09.2010 р., у якій просить вказану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду касаційної інстанції.
Викладені у заяві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що вирішуючи у касаційному порядку дану справу Вищий господарський суд України застосував ст. 149 Цивільного кодексу України в іншій спосіб, ніж при розгляді у касаційному порядку справи № 41/362 господарського суду м. Києва, в результаті чого було ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши доводи Товариства, викладені у заяві про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.09.2010 р., колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає таке.
Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2010 р. та залишаючи в силі рішення господарського суду Черкаської області від 29.04.2010 р. у даній справі, Вищий господарський суд України виходив з того, що за змістом ст. 149 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати звернення стягнення на частку майна товариства, що відповідає частці учасника-боржника у статутному капіталі товариства лише у разі недостатності у нього (боржника) іншого майна для погашення боргу. Господарський суд першої інстанції, відмовляючи Товариству (кредитору) у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що виконавче провадження по стягненню з боржника коштів не є завершеним, оскільки у останнього маються в наявності акції, автомобілі та грошові кошти на рахунках. Крім того, відсутність у боржника коштів на рахунку в банку або їх недостатність для покриття заборгованості може бути підставою для зміни способу виконання рішення, а тому звернення до господарського суду з окремим позовом щодо фактичної реалізації наказу суду, виданого по іншій справі, є помилковим.
Постановою Вищого господарського суду від 26.10.2006 р. у справі № 41/362 господарського суду м. Києва було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2006 р. і рішення господарського суду м. Києва від 12.05.2006 р. та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до відповідача про стягнення грошових коштів за рахунок майна, яке є його вкладом у статутний капітал товариства, відмовлено повністю за недоведеністю. Постанова касаційного господарського суду мотивована тим, що попередні судові інстанції неправильно застосували ст. 149 Цивільного кодексу України, а саме -задовольнили вимоги позивача за рахунок відповідача, учасником якого боржник позивача не являється.
Як вбачається з висновків у вищенаведених постановах, Вищий господарський суд України дійсно ухвалював ці постанови, аналізуючи правомірність застосування господарськими судами до спірних правовідносин ст. 149 Цивільного кодексу України, однак в силу встановлених господарськими судами у справах різних фактичних обставин (різних правовідносин), ухвалив різні за змістом постанови.
Таким чином, доводи Товариства не свідчать про неоднакове застосування господарським судом касаційної інстанції норми матеріального права, а саме - ст. 149 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, оскільки вказана норма застосовувались цим судом в залежності від встановлених фактичних обставин справи.
Згідно з частиною першою ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Зважаючи на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що заява Товариства про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16.09.2010 р. не містить передбачених ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України підстав для здійснення такого перегляду, а відтак дана справа не може бути допущена до провадження Верховного Суду України за вказаною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11114 -11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи № 16/529 господарського суду Черкаської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рафінад-Медіа" на постанову Вищого господарського суду України від 16.09.2010 р. у вказаній справі.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя А.М. Уліцький
Суддя О.В. Муравйов
Суддя Д.С. Кривда