Копія
Іменем України
Справа № 2а-217/10/10/0170
13.10.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Горошко Н.П. , Дугаренко О.В.
секретар судового засідання Сипало Т.Й.
за участю сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 02.03.10 у справі № 2а-217/10/10/0170
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, буд. 15, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)
про визнання незаконною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.10 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим щодо невжиття у встановленому порядку заходів за заявою ОСОБА_1 про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0600 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів на території Оріхівської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим; зобов'язано Сакську районну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_1 про погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, загальною площею 0,0600 га, розташованої південно-західніше смт. Новофедорівка, за межами населених пунктів на території Оріхівської сільської ради Сакського району Автономної Республіки Крим. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. (арк.с.36-39).
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність з боку відповідача протиправної бездіяльності з розгляду звернення позивача про надання погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, яка позбавляє позивача права на отримання від райдержадміністрації мотивованого рішення.
Не погодившись з постановою суду, відповідач -Сакська районна державна адміністрація Автономної Республіки Крим, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити (арк.с.43,44).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки заява позивача розглянута протягом встановленого строку та йому надана відповідь у встановленому порядку.
В судове засідання, призначене на 13.10.2010, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.51,52), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, якою просив надати узгодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва загальною площею 0,0600 га, розташованої південно-західніше смт.Новофедорівка за межами населених пунктів на території Оріховської сільської ради.
Листом від 21.10.2009 №01.3-7/1958 відповідач за підписом заступника голови повідомив позивача про те, що його заява розглянута та залишена без задоволення у зв'язку з оформленням проекту землеустрою КП «Водолій»на вказану земельну ділянку (арк.с.9).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На правовідносини сторін, що виникли поширюються положення Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»№161-ХІV від 06.10.1998, Закону України “Про місцеві державні адміністрації”.
Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України, повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Зі змісту статті 12 Земельного кодексу України вбачається, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Відповідно до частини четвертої статті 123 Земельного кодексу України, вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу, згідно якої особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
Вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.
Місцеві державні адміністрації протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України “Про місцеві державні адміністрації”.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що лист від 21.10.2009 №01.3-7/1958 про відмову в погодженні місця розташування земельної ділянки не є за своєю суттю рішенням з розгляду питання про погодження місця розташування земельної ділянки, про надання якого просив позивач, прийнятим у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законом України.
За таких підстав, висновок суду про наявність з боку відповідача протиправної бездіяльності з розгляду звернення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки, яка позбавляє позивача права на отримання від райдержадміністрації мотивованого рішення, підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо нерозгляду у встановленому порядку, протягом строку, передбаченим законом, заяви позивача.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Сакської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.10 у справі № 2а-217/10/10/0170 залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.03.10 у справі № 2а-217/10/10/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 жовтня 2010 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна