Справа: №2-а-3556/09 Головуючий у 1- й інстанції Жук М.І.,
Суддя - доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
23 листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бабенка К.А.,
суддів: Попович О.В.,
Шведа Е.Ю.,
при секретарі: Сабадін О.М.,
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Помічника прокурора міста Чернігова на Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2009 року за адміністративним позовом Заступника прокурора міста Чернігова до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, Управління торгівлі, послуг та розвитку підприємництва Чернігівської міської ради про скасування дозволу,-
В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2009 року провадження в адміністративній справі закрито.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а Ухвала суду першої інстанції -скасуванню з направленням справи для продовження розгляду, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, в чинній на момент подачі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги редакції, до компетенції адміністративних судів відносяться спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-6/2010 за Конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої ст. 143 Конституції України, пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ , ст. 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010, вирішено, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції“, слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності“ слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Колегія суддів дійшла висновку, що дану справу має розглядати місцевий загальний суд як адміністративний в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, колегія суду зауважує, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 06 березня 2008 року № 2, прокурор у адміністративній справі може бути Позивачем і не повинен визначати орган чи особу, в інтересах якої він звертається до суду з позовною заявою лише у випадку передбаченому частиною першою та четвертою ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" від 01 грудня 1991 року № 1790-XII, а саме якщо протест принесений прокурором, його заступником на акт, що суперечить закону, до органу, який його видав, або до вищестоящого органу, відхилено.
Докази про принесення прокурором Протесту та його відхилення наявні в матеріалах справи (а.с.5).
Більш того, як вбачається з позовної заяви, прокурором оскаржено, виданий на його думку незаконно суб'єктом владних повноважень, дозвіл.
Відповідно до п.п. 1, 4 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 17, 60, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Помічника прокурора міста Чернігова задовольнити, а Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2009 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Попович О.В.
Швед Е.Ю.