Справа: № 2а-702/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Горяйнова А.М., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»до Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування рішення , -
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування рішення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у задоволенні позову -відмовлено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у вересні 2008 року посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України згідно з наказом начальника Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01.09.2008 № 225, на підставі статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 № 1264-ХІІ проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»щодо додержання вимог природоохоронного законодавства.
Так, під час перевірки відповідачем було зафіксовано ряд порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика»законодавства України про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, виявлено, що позивачем, в порушення приписів статті 44 Водного кодексу України та статті 21 Кодексу України про надра, здійснюється забір води на трьох артезіанських свердловинах за відсутності дозволів на спеціальне водокористування та на користування надрами (для розробки підземних вод).
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 04-05.09.2008 (далі - акт перевірки), в якому, з метою усунення виявлених недоліків та порушень природоохоронного законодавства, вчинено припис щодо отримання у законному порядку дозволів на забір води із артезіанських свердловин.
У зв'язку з тим, що експлуатація насосного обладнання, пов'язаного з самовільним забором води із трьох артезіанських свердловин здійснюється позивачем без спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (для розробки підземних вод) та дозволу на спеціальне водокористування, відповідачем прийнято рішення від 26.12.2008 № 83 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації насосного обладнання, пов'язаного із самовільним забором води з артезіанських свердловин.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 № 1264-ХІІ (далі - Закон України № 1264-ХІІ) відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Частиною другою статті 10 зазначеного Закону встановлено, що діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.
Згідно з частиною третьою статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 № 1264-ХІІ, спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.
До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин (пункт «ж»частини першої статті 20 Закону України № 1264-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1520 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію, основним завданням якої є, зокрема, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 6 пункту 5 зазначеного Положення, Державна екологічна інспекція має право обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань і СБУ та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку; обмежувати чи зупиняти (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій та експлуатацію об'єктів (в тому числі будівництво, реконструкцію та розширення об'єктів) і подавати Мінприроди пропозиції щодо припинення їх діяльності у разі порушення ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеки, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи тощо); давати обов'язкові для виконання приписи з питань, що належать до її повноважень.
Відповідно до частини першої статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Статтею 49 Водного Кодексу України передбачено, що дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища- у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно зі статтею 21 Кодексу України про надра, надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
Статтею 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.
Таким чином, враховуючи приписи наведених правових норм, забір підземних вод на трьох артезіанських свердловинах може здійснюватися позивачем тільки за умови отримання ним спеціальних дозволів.
Правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів (надалі -підприємств) незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища визначені Порядком про обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 № 2751-XII (далі - Порядок).
Відповідно до підпункту «в»пункту 4 Порядку, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема, використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки у позивача відсутні відповідні дозволи на експлуатацію насосного обладнання, пов'язаного із збором підземних вод, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача -товариства з обмеженою відповідальністю «Макарівська птахофабрика» - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: А.М. Горяйнов
Н.В. Безименна
Ухвалу складено у повному обсязі 23.11.2010.