Справа: № 2-а-12590/10/2510 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Горяйнова А.М., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про визнання незаконним наказу, -
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Чернігівській області про визнання незаконним наказу.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року у задоволені відмовлено.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 05.08.2009р. позивачем проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства станції «Чернігів-Північний», за результатами якої складено акт перевірки за № 207/07, в якому зазначено, що первинний поточний облік відходів не ведеться по журналу встановленої форми.
Крім того, 07.08.2009 позивачем проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства локомотивного депо Чернігів , за результатами якої складено акт перевірки за № 234/07, відповідно до якого серед інших порушень зазначено, що облік відходів які утворюються ведеться не по встановленій формі, яка затверджена наказом Мінприроди України від 07.07.2008 за№ 342.
Вищезазначеними перевірками засвідчено порушення з боку посадових осіб даних підприємств, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Але позивачем, всупереч законодавству, винні особи не були притягнуті до адміністративної відповідальності.
Так, статтею 82-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів з порушенням встановлених строків, а так само порядку подання такої звітності тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 4.18 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 N 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 за N 934/9533.
Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем неналежно виконувалися службові обов'язки, а при винесенні наказу про накладення дисциплінарного стягнення відповідач діяв в межах своєї компетенції, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення про накладення стягнення відповідно до норм чинного законодавства, наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, відповідності застосування стягнення характеру та обставинам вчиненого порушення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вимоги позивача безпідставними, висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача -ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: А.М. Горяйнов
Н.В. Безименна
Ухвалу складено у повному обсязі 23.11.2010.