Справа: № А18/399-08 Головуючий у 1-й інстанції: Кошик А.Ю.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
"23" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Горяйнова А.М., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової адміністрації у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 11 вересня 2008 року у справі за позовом малого підприємства «Тетіївська аптека № 22»до Державної податкової адміністрації у Київській області, Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення,-
Позивач звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Державної податкової адміністрації у Київській області, Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення.
Постановою Господарського суду Київської області від 11 вересня 2008 року - позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача - Державної податкової адміністрації у Київській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, спірні кошти оформлені прибутковим касовим ордером № 75 від 21.01.08р. на виторг аптечного пункту с. Теліжинці ОСОБА_2 на суму 1076 грн.; виручка аптечного кіоску № 1 від 21.01.08р. по прибутковому касовому ордеру № 76 від ОСОБА_3 на суму 900 грн.; прибутковим касовим ордером № 78 від 22.01.08р. на суму 1100 грн. виторг аптечного пункту с. Ненадиха ОСОБА_4
Загальна сума готівки по прибуткових касових ордерах становить 3067 грн., з яких за видатковим касовим ордером № 29 від 22.01.08р. 26 грн. видано ОСОБА_5
Відповідні суми зареєстровані в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, відображені в касовому звіті аптеки за 21.01.08р., денному звіті аптечного кіоску № 1 по вул. Цвіткова, м. Тетіїв.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскільки по вищевказаним сумам вже були проведені розрахункові операції безпосередньо в місцях реалізації товарів, тому вони не підлягали проведенню через РРО позивача.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, перевіркою було встановлено, що МП «Тетіївська аптека 22»порушено п. 11, п. 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- порушення порядку використання режиму попереднього програмування, з реєстраторі розрахункових операцій не запрограмовано облік кількості товарів,
назва товарів, ціни на товар);
- незабезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (РРО), (невідповідність склала 3024,46 гривень).
Згідно з пункту 4.5 Порядку реєстрації та застосування РРО внесення або видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися операціями «службове внесення»та «службової видачі», якщо таке внесення (видача) не пов'язані з проведенням розрахункової операції.
Крім того, відповідно до пункту 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, забороняється зберігати на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових ітерацій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів.
Пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, згідно пояснень касира ОСОБА_6 вона не встигла запрограмувати найменування цін товарів (послуг) та обліку їх кількості у РРО у зв'язку з великою їх кількістю, що фактично підтверджує порушення 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та вказала, що при підрахунку готівкових коштів, які знаходились на місці проведення розрахунків, були враховані готівкові кошти у розмірі 3024,46 гривень передбачені для з дачі в банк.
Крім того, кошти у розмірі 3024,46 гривень занесені касиром до місця проведення готівкових розрахунків (апарату РРО) для пакування в банківську установу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а позивачем порушено п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача -Державної податкової адміністрації у Київській області -задовольнити.
Постанову Господарського суду Київської області від 11 вересня 2008 року -скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову малому підприємству «Тетіївська аптека № 22»до Державної податкової адміністрації у Київській області, Тетіївської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: А.М. Горяйнов
Н.В. Безименна
Постанову складено у повному обсязі 23.11.2010.