Справа: №2-а-9153/10/1070 Головуючий у 1- й інстанції Виноградова О.І.
Суддя - доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
19 листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Сауляка В.Ю. та Бараненка І.І., при секретарі Бурді Л.М., за участю апелянта та його представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції, третя особа ОСОБА_3 про оскарження дій та рішень відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальних та моральних збитків,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який неодноразово змінював та в остаточному варіанті, зокрема у п. 5 позовних вимог згідно позовної заяви від 04.11.2009 року просив визнати відсутність повноважень ВДВС Обухівського РУЮ на встановлення дощатої огорожі навколо пасіки ОСОБА_4 та відновити його порушене право користування земельною ділянкою та зобов'язати ВДВС знести примусово встановлену зі сторони виїзду з його земельної ділянки дощату огорожу щонайменше на протязі 6 метрів проти виїзду з ділянки до встановлення безоплатного сервітуту на право заїду - виїзду з його земельної ділянки до земель загального користування через земельну ділянку сусіда площею 0,107 га., якою він користувався до встановлення дощатої огорожі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області, третя особа ОСОБА_3 закрито у частині вимог про відновлення права позивача на користування земельною ділянкою площею 0,60 га у смт Козин Обухівського району Київської області у спосіб зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції знести примусово встановлену зі сторони виїзду з ділянки позивача дощату огорожу щонайменше на протязі 6-ти метрів проти в'їзду з ділянки до встановлення безоплатного сервітуту на право в'їзду - виїзду з земельної ділянки позивача до земель загального користування через сусідню земельну ділянку, якою позивач користувався до встановлення дощатої огорожі.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до того ж суду на новий розгляд, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Постановляючи ухвалу від 06 листопада 2009 року щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про відновлення порушеного право користування земельною ділянкою та зобов'язання ВДВС знести примусово встановлену зі сторони виїзду з його земельної ділянки дощату огорожу щонайменше на протязі 6 метрів проти виїзду з ділянки до встановлення безоплатного сервітуту на право заїду - виїзду з його земельної ділянки до земель загального користування через земельну ділянку сусіда площею 0,107 га., якою він користувався до встановлення дощатої огорожі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, тобто компетенція адміністративних судів, встановлена ч. 1 ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до поняття «справа адміністративної юрисдикції», наведеного у п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України, під нею розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Поняття «суб'єкт владних повноважень»- це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається ст. 17 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, утому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Отже, позивачем порушено спір про право, який не належить до адміністративної юрисдикції, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. Та на думку суду першої інстанції даний спір в цій частині підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ої інстанції частково щодо закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання відсутності повноважень ВДВС Обухівського РУЮ на встановлення дощатої огорожі навколо пасіки ОСОБА_4, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 р. № 2 компетенція адміністративних судів згідно ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Під час розгляду таких спорів судам необхідно враховувати, що до правових актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду), та рішення державних виконавців чи/або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби під час здійснення ними виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03.04.2002 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено та зобов'язано ОСОБА_2 в місячний строк по вступу рішення в законну силу знести за свій рахунок огорожу по лінії А-Ж зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_3 на плані, а також встановити навколо пасіки огорожу, заввишки не менше 2,5 м.
ВДВС Обухівського РУЮ Київської області заявою від 24.11.2004 року повідомило Обухівський районний суд Київської області про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Обухівського районного суду по справі №2-767-02 від 27.08.2002 року та одночасно просить роз'яснити у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження»прийняте рішення, а саме: з якого матеріалу необхідно побудувати огорожу по лінії А-М зовнішніх меж земельної ділянки громадянина ОСОБА_3 згідно в/л № 2-767-02 виданого Обухівським районним судом 03.04.2002 року.
В свою чергу в матеріалах даної справи відсутні будь-які роз'яснення вищевказаного рішення з приводу визначення матеріалу з встановлення огорожі. Отже виходячи з приписів норм чинного законодавства колегія суддів вважає, що спір, який виник між сторонами у даній справі, стосовно дій державного виконавця по встановленню дощатої огорожі навколо пасіки ОСОБА_2 є публічно-правовим, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі по даним позовним вимогам.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані правовідносини в цій частині є публічно-правовими та не підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, регулюються нормами адміністративного судочинства, то відповідно до ст. 204 КАС України оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині закриття провадження підлягає скасуванню з направленням для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині вимог позивача про визнання відсутності повноважень ВДВС Обухівського РУЮ на встановлення дощатої огорожі навколо пасіки ОСОБА_4 В іншій частині ухвала Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року скасувати в частині закриття провадження у справі щодо вимог позивача про визнання відсутності повноважень ВДВС Обухівського РУЮ на встановлення дощатої огорожі навколо пасіки ОСОБА_4 та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя І.І. Бараненко
Суддя Ю.В. Сауляк