Справа: № 2-а-10170/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Василенко Я.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.09.2010 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Українсько-Ізраїльська фірма «Он Лайн Комплект»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
- про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.04.2010 року №0000502330/0 про визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість на суму 241725 грн., з яких: 161150 грн. -за основним платежем та 80575 грн. -по штрафним (фінансовим) санкціям.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.09.2010 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.03.2010 року по 12.04.2010 року працівниками податкового органу була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006 року по 30.09.2009 року, за результатами проведення якої складений акт від 15.04.2010 року №179/1-23-30-32042895.
Згідно висновків даного акту, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв»язку із чим, підприємством занижено податкове зобов»язання по ПДВ за вересень 2009 року на суму 161150 грн.
На підставі вказаного акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення вимог податкового законодавства відповідач 30.04.2010 року виніс податкове повідомлення-рішення №0000502330/0, яким визначив позивачу податкове зобов»язання по ПДВ на суму 241725 грн., з яких: 161150 грн. -за основним платежем та 80575 грн. -по штрафним (фінансовим) санкціям.
Висновки акту перевірки щодо встановленого порушення та визначення податкового зобов»язання по ПДВ ґрунтуються на тому, що у складі податкового кредиту позивача за вересень 2009 року відображені суми ПДВ по операціям з ПВКФ «Проксин»у розмірі 161150 грн., що підтверджено реєстром отриманих податкових накладних та додатком 5 до декларації поданої податковому органу 20.10.2010 року. Вказує на те, що у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді, платник податку повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних та має право відобразити їх в податковій декларації з ПДВ в поточному періоді.
Висновки акту, якими відповідач обґрунтовує свою позицію щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення спростовуються належними та допустимими доказами, фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, яким суд першої інстанції дав належний правовий аналіз.
Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на відповідні документи та правові норми не довів правомірність винесення ним оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та неповному встановлені обставин справи.
Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам права, що регулюють спірні правовідносини, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 29.09.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: