Справа: № 2а-5812/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Капустинський М.М.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Василенко Я.М., Чаку Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу УПФУ в м. Коростені Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року по адміністративній справі за позовом ВАТ «Льонок»до УПФУ в м. Коростені Житомирської області
- про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив недійсними рішення відповідача від 2.06.2009 року: №281 про застосування штрафних санкцій на суму 5684,75 грн. та пені у розмірі 1632,61 грн.; №281 про застосування штрафних санкцій на суму 19611,31 грн. та пені у розмірі 6027,63 грн.; №282 про застосування штрафних санкцій на суму 38090,66 грн. та пені у розмірі 8183,35 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв»язку із чим, колегія суддів, на підставі ст.ст.12 ч.6, 41, 196 ч.4 КАС України розглядає справу у їх відсутність без фіксування судового засідання технічним засобом.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач зареєстрований в УПФУ платником страхових внесків.
Рішеннями відповідача від 2.06.2009 року: №281 до позивача застосований штраф (10% несвоєчасно сплачених сум страхових внесків) у розмірі 5684,75 грн. та нарахована пеня у розмірі 1632,61 грн.; №281 до позивача застосований штраф на суму 19611,31 грн. (20% несвоєчасно сплачених внесків) та пеня у розмірі 6027,63 грн.; №282 - штраф на суму 38090,66 грн. (50% несвоєчасно сплачених страхових внесків) та пеня у розмірі 8183,35 грн.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача та задовольнив позов у повному обсязі, виходячи з того, що в оскаржуваних позивачем рішеннях органу ПФУ відсутня сума зобов»язання, на яке нараховується штрафна санкція, не зазначена дата з якої зобов»язання є погодженим, граничний термін його сплати і конкретна кількість днів прострочення сплати, відсутній розрахунок штрафу за відповідний базовий період.
Колегія суддів не погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції, оскільки форма і зміст рішення органу ПФУ про накладення штрафних санкцій та визначення пені встановлена дод.14 до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою ПФУ 19.12.2003 року №21-1, положеннями якої відповідач зобов»язаний користуватись.
Оскаржувані позивачем рішення органу ПФУ відповідають вказаній вище інструкції та винесені на підставі Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Суд першої інстанції не дав належну оцінку вищевказаним обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, у зв»язку із чим, невірно вирішив спір.
Колегія суддів вважає, що оскаржувані позивачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені винесені відповідно до положень чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень відповідача та у спосіб, передбачений Законом.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення вимог позову. Правова позиція апелянта узгоджується з нормами матеріального права та підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу УПФУ в м.Коростені Житомирської області задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2009 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким відмовити ВАТ «Льонок»в задоволенні позову до УПФУ в м. Коростені Житомирської області про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: