Справа: № 2а-1017/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Умнова О.В.
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.,
суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,
при секретарі: Скопенко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги ТОВ «Вересень», ДПІ в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 1.04.2010 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Вересень»до ДПІ в Обухівському районі Київської області
- про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 9.06.2009 року №0000622301/0/3173 про визначення суми податкового зобов»язання по податку на прибуток у розмірі 415205 грн., з яких: 276803 грн. -за основним платежем та 138402 грн. -по штрафним санкціям; №0000632301/0/3172 про визначення податкового зобов»язання по ПДВ на суму 2156882 грн. (1437888 грн. -за основним платежем та 718994 грн. -по штрафним санкціям).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 1.04.2010 року вказаний позов задоволений частково -визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача: №0000622301/0/3173 у повному обсязі, №0000632301/0/3172 в частині нарахування 108833 грн. основного платежу та 54417 грн. -штрафних санкцій. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить змінити оскаржувану постанову, скасувавши податкове повідомлення-рішення відповідача №0000632301/0/3172 у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись із зазначеною вище постановою суду в частині задоволення вимог позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 30.04.2009 року по 25.05.2009 року працівниками податкового органу була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1.07.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами проведення якої складений акт від 1.06.2009 року №1394/231/31705970.
Згідно висновків акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.2 ст.4, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: платником не віднесено до складу валового доходу суму заборгованості у розмірі 671880 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 167970 грн.; не віднесено до валового доходу суми безоплатно отриманого товару в сумі 435333 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 108833 грн.; занижено податкового зобов»язання по ПДВ в сумі 87067 грн., завищено податковий кредит на суму 1350821 грн.
На підставі вказаного акту перевірки та виявлених в ході її проведення порушень вимог податкового законодавства відповідач 9.06.2009 року виніс податкові повідомлення-рішення №0000622301/0/3173 про визначення суми податкового зобов»язання по податку на прибуток у розмірі 415205 грн., з яких: 276803 грн. -за основним платежем та 138402 грн. -по штрафним санкціям; №0000632301/0/3172 про визначення податкового зобов»язання по ПДВ на суму 2156882 грн. (1437888 грн. -за основним платежем та 718994 грн. -по штрафним санкціям).
Висновки акту перевірки щодо встановлених порушень ґрунтуються на тому, що отримані позивачем від постачальника ТОВ «Влада-Дон»податкові накладні не містять порядкового номера, тому ТОВ «Вересень»не має права відносили вказану у них суму до податкового кредиту. На податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ «Цукрове виробниче об»єднання»проставлена печатка іншого підприємства ТОВ «Фактор-Коммерс», тому він не мав права включати зазначену у них суму ПДВ до податкового кредиту. Оскільки такі податкові накладні є недійсними.
Вказані висновки акту перевірки, спростовуються фактичними обставинами справи, наданими сторонами доказами та нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, яким суд першої інстанції дав належний правовий аналіз, обґрунтовану позицію щодо якого, виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»не підтверджені документально та спростовані останнім в ході розгляду справи.
Висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обґрунтовані тим, що останній безпідставно не відніс до складу валового доходу суму заборгованості на загальну суму 671880 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 167970 грн. Нараховуючи податкове зобов»язання за вказане порушення податковий орган виходив з того, що перебіг строків позовної давності починається з моменту закінчення строку дії договору, разом з яким припиняються всі зобов»язання, а невиконані зобов»язання з оплати є порушенням прав постачальників і з цього моменту починається перебіг позовної давності.
Вказана позиція відповідає нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та є обґрунтованою. Факт порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо безпідставного не включення до складу валового доходу суму заборгованості на загальну суму 671880 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 167970 грн. підтверджується належними доказами. Висновки податкового органу у цій частині ґрунтуються на правильному трактуванні норм чинного законодавства.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з посиланням відповідача на порушення позивачем п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»щодо не віднесення платником до валового доходу суми безоплатно отриманого товару в сумі 435333 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 108833 грн., оскільки такі висновки спростовані в ході розгляду справи.
Так, оплата позивачем отриманого від ТОВ «Валанко»товару підтверджується відповідними банківськими виписками.
Відповідач, як суб»єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на відповідні документи норми Закону не довів правомірність винесення ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень в частинах, протиправність у яких встановлена судом першої інстанції. Його позиція ґрунтується на невірному трактуванні норм матеріального права та неповному встановленні обставин справи.
Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального права, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ТОВ «Вересень», ДПІ в Обухівському районі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 1.04.2010 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст рішення суду виготовлений 15.11.2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: