ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17 листопада 2010 року < Час проголошення > № 2а-14570/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доВійськової частини 2260 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
простягнення грошової компенсації за речове майно,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача грошової компенсації замість речового майна в сумі 3017,04 коп.
Ухвалою суду від 17.11.2010 у зв'язку з порушенням строків звернення до суду, встановлених ст. 99 КАС України, позовну заяву було залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення грошової компенсації за період з 27.05.2002 по 12.10.2009.
17.11.2010 позивач звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, з урахуванням чого просить суд зобов'язати відповідача виплатити грошову компенсацію за належне йому речове майно за період з 13.10.2009 по 26.05.2010.
В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.11.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.11.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 27.05.2002 по 26.05.2010 проходив військову службу за контрактом на посадах офіцерського складу у Військовій частині 2260 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
Наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 13.04.2010 № 28 о/с він був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України у зв'язку з закінченням строку контракту з правом носіння військової форми одягу.
Відповідно до наказу командира військової частини № 2260 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України по особовому складу № 95 від 26.05.2010 позивач був виключений із списків особового складу військової частини № 2260.
22.07.2010 позивач на підставі п. 2 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", звернувся до відповідача із заявою про отримання грошової компенсації замість належних йому предметів речового майна.
Розглянувши вищезазначене звернення відповідач прийняв рішення про відмову у задоволені звернення позивача, викладене у листі № 802 від 29.07.2010.
Згідно з положеннями п. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які набули чинності з 01.01.2007, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3 п. 67 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" п. 2 ст. 91 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виключено.
Водночас, згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" уразі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з 22.05.2008 відновлено право осіб, визначених у п. 2 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004, офіцерам, прапорщикам і мічманам за їх бажанням дозволяється (з дати виникнення права на отримання речового майна) замість одних предметів речового майна, передбачених нормами забезпечення, видавати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або виплачувати за них грошову компенсацію. Дія цього пункту поширюється на військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після перших трьох років служби за умови подальшого продовження ними контракту.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідає критеріям, зазначеним у п. 20 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28.10.2004, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для присудження позивачу грошової компенсації замість належних йому предметів речового майна за період з 13.10.2009 по 26.05.2010.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності відмови позивачу у виплаті грошової компенсації замість належних йому предметів речового майна за період з 13.10.2009 по 26.05.2010.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Військову частину 2260 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне йому речове майно за період з 13.10.2009 по 26.05.2010.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
СуддяК.С. Пащенко