Єдиний унікальний номер справи: 954/120/24 Головуючий в І інстанції: Гончаренко О.В.
Номер провадження: 22-ц/819/190/25 Доповідач: Майданік В.В.
11 березня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Майданіка В.В.,
суддів: Воронцової Л.П.,
Склярської І.В.,
секретар Олійник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Гончаренка О.В., дата складення повного рішення - не зазначено, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про захист прав споживачів,
Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги
25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду через систему "Електронний суд" з позовом до Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про захист прав споживачів, в якому просила:
--- зобов'язати Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" поновити доступ позивача до телефонного номеру НОМЕР_1 на постійній безоплатній основі; відновити відповідні послуги згідно укладеного договору № 395367520718 /295367516005 від 22.06.2005 року з урахуванням додаткових угод;
--- стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" на користь позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) 48770 гривень (сорок вісім тисяч сімсот сімдесят грн.) компенсації майнової шкоди та 97 540 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот сорок грн.) компенсації моральної шкоди.
Позов обґрунтований наступним.
У 2001 році компанія "UMC", правонаступником якої є відповідач, надала їй абонентський номер стільникового зв'язку НОМЕР_1 . 22.06.2005 року між нею та ПрАТ "МТС Україна" було укладено договір про надання послуг мобільного зв'язку, а 16.12.2015 року додаткову угоду до нього. 23.05.2017 року ПрАТ "МТС Україна" змінило своє найменування на ПрАТ "ВФ Україна".
09.01.2018 року між позивачкою та ПрАТ "ВФ Україна" укладено Додаткову угоду № 10553320 до зазначеного вище Договору.
27.04.2021р. у відділенні представника оператора, відповідно до умов договору, надавши згоду на збереження представником копій сторінок пред'явленого нею паспорту та довідки РНОКПП, позивачка склала Заяву про зміну тарифного пакету на "Vodafone Red S", за якою до 30.05.2022 року отримувала послуги в межах обраного тарифу (вартість пакета - 80.00 грн/місяць).
З 24.02.2022 року та протягом усього періоду триваючих воєнних дій позивачка перебуває у селищі Днюпряни Новокаховської міської територіальної громади Каховського району Херсонської області, що входить до переліку тимчасово окупованих територій (ТОТ) та в оточенні військ РФ, які ведуть активні бойові дії.
З 30.05.2022 року надання телекомунікаційних послуг на зазначеній території припинено через активні воєнні дії країни-окупанта. Після звільнення правобережжя Херсонщини почав пробиватися мобільний зв'язок на лівому березі Дніпра завдяки національному роумінгу. Подекуди встановлені приватні посилювачі мобільного сигналу.
16.12.2022 позивачка "упіймала" покриття та намагалася додзвонитися на деякі номери та переконалась, що якість сигналу критично низька. Посилювачі мобільного зв'язку в Росії заборонені, тому згодом їх не стало. Поступово були знищені усі прибережні вишки мобільного зв'язку на правому березі Дніпра. На цій території залишився дротовий Інтернет-зв'язок.
У лютому 2023, коли ж позивачка інсталювала в телефон Viber, без якого не працює інтернет-банкінг Ощадбанку та ПУМБ, виявилось, що її номер не активний. При цьому, будь-яких повідомлень чи попереджень про зміни виконавцем умов Договору та про блокування номеру у будь-який доступний технічний спосіб від відповідача не надходило. Лише після письмового звернення позивачки за роз'ясненнями виявилось, що її номер заблокований з ініціативи відповідача, який списував з її рахунку кошти - щомісяця з 01.06.2022 по 01.01.2023 по 80.00 грн аж до січня 2023, доки не утворився мінусовий баланс.
Відповідач розблокувати номер відмовився, чим поставив права споживача, визначені спеціальними нормами права, в залежність від одностороннього волевиявлення, обґрунтовуючи свої дії власними Умовами користування. Недотримання відповідачем договірних умов спричинило порушення прав позивача як споживача послуг, що також призвело до майнових та немайнових втрат.
Про протиправність дій відповідача, на думку ОСОБА_1 , свідчить наступне:
- створення штучної заборгованості для констатації підстав одностороннього розірвання Договору та блокування номеру абонента без надання фактичних та юридичних обґрунтувань;
- блокування абонентського номера з власної ініціативи без завчасного узгодження з абонентом;
- розірвання договору в односторонньому порядку із споживачем, в той час, коли пріоритетне право на розірвання контракту має споживач;
- створення штучних умов для укладення нового Договору, яким скасовується попередній; - замість розблокування номера відповідач висуває вимогу або особистої явки її до відділення з паспортом, або пропонує дистанційне відновлення номеру з наданням повного комплекту таких конфіденційних даних під виглядом "дотримання процедур безпеки", а саме: фото (селфі) абонента; зразок особистого підпису на листку паперу та на сторінці паспорту, де є останнє фото за віком; зразок почерку на листку паперу; всі заповнені сторінки паспорта, тобто: серія, номер, ким виданий, дата народження, прописка, сімейний стан, діти тощо; інші персональні дані, які оператор збирається отримати в телефонному режимі; активний контактний номер телефону «для проведення додаткової ідентифікації та узгодження всіх деталей відновлення обслуговування», у той час, коли на ТОТ є тільки зв'язок російського оператора;
- встановлення жорстких обов'язків для споживача, а саме: у якості заходів на поновлення активності номера наполягає на підписанні Заяви на дистанційне відновлення обслуговування номера, що був деактивований через несплату боргу та Договору про надання послуг мобільного зв'язку. В Заяві слід погодитись, що "ПрАТ "ВФ Україна" має право відмовити у відновленні номера у випадку неуспішної додаткової ідентифікації чи за наявності боргу на особовому рахунку, тобто знімає з себе будь-яку відповідальність;
- відмова у вчиненні дистанційних заходів на запобігання несанкціонованого заволодіння її номером шляхом заміни SIM-карти 04.12.2023 року.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок протиправного блокування номеру їй спричинена майнова шкода.
Номер НОМЕР_1 слугує фінансовим номером позивачки як клієнта банків: ПАТ "Державний ощадний банк України" - з 2019 та ПУМБ з 2021 року. Внаслідок того, що відповідач заблокував фінансовий номер телефону, заблоковано і доступ до банківських рахунків позивача, як до коштів безпосередньо, так і до можливості користування інтернет-банкінгом цих банків. Обсяг майнової шкоди обчислює сумою коштів на банківському рахунку ПАТ "Державний ощадний банк України" - 48 770 гривень, якими вона не користувалась з лютого 2022 по вересень 2024 року і які вона і досі не може отримати та використати через протиправні дії відповідача.
Внаслідок зазначених вище неправомірних дій відповідача їй також завдана немайнова шкода, яку позивачка оцінює в сумі 97 540 гривень, виходячи з того, що її обсяг не може бути меншим, аніж подвоєна сума майнової шкоди.
Моральну шкоду обґрунтовує тим, що внаслідок блокування телефонного номера на тлі деструктивної діяльності окупаційної влади та інформаційного вакууму відповідач унеможливив авторизацію в альтернативних каналах зв'язку, що перешкоджає спілкуванню, в першу чергу з дітьми, онуками, близькими людьми та оточуючим світом. Через інформаційну блокаду їй довелося змінювати звичайний спосіб життя у пошуках альтернативних каналів зв'язку.
Невиконання відповідачем умов договору, ігнорування заяв позивачки вирішити питання у позасудовому порядку викликає відчуття безпорадності перед зловживаннями монополіста. Зокрема, Примітка в Заяві, яку пропонує підписати відповідач "Погоджуюсь, що ПрАТ "ВФ Україна" має право відмовити у відновленні номера у випадку неуспішної додаткової ідентифікації чи за наявності боргу на особовому рахунку" дає недвозначно зрозуміти, що навіть якщо людина і надасть оператору такі дані, номер можуть відібрати назавжди під приводом "невиконання процедур безпеки, бо оператор "має право".
Моральних страждань також завдають перекручування відповідачем норм закону, які він тлумачить на свою користь, що породжує відчуття пригнічення через введення в оману та відмову в наданні потрібної інформації споживачу.
Віднесення позивачки та її земляків до громадян рф згідно умов нового Договору прямим чином принижує позивачку як громадянку України або свідчить про спекулятивну мету такої "зміни громадянства", що обурює не менше.
Законослухняна політика ПАТ "Київстар", яке оголосило своїм клієнтам на ТОТ про звільнення від абонплати та збереження їх абонентських номерів до кінця війни, викликає відчуття несправедливості при порівнянні її з політикою відповідача.
Байдужість відповідача до надзвичайно складних умов, в яких опинилися люди на непідконтрольних територіях, завдає маральних страждань, зокрема й внаслідок того, коли відповідач намагається стягнути 10 грн/ місяць за "утримання номера в мережі" навіть на заблокованих номерах. Негідною поведінкою, на її думку, можна назвати і ту інформаційну блокаду, яку застосував відповідач, позбавивши людину контакту з рідними.
Зважаючи на вказане, просила задовольнити позов.
Ухвалою суду від 27 лютого 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі (а.с.78).
15 серпня 2024 року відповідач через систему "Електронний суд" подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти даного позову, вважаючи його безпідставним, надуманим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Звертає увагу суду на те, що детальний порядок зміни формату, відновлення та блокування СІМ-картки було оприлюднено ПрАТ "ВФ Україна" на своєму публічному офіційному загальнодоступному веб-сайті у мережі Інтернет. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Встановлені правила діють однаково для всіх абонентів, без встановлення персональних правил чи виключень. ОСОБА_1 неодноразово повідомлялись умови користування та інструкції щодо відновлення роботи сім-карти, однак вони не подобаються/не влаштовують позивачку.
Також наголошує про відсутність підстав щодо стягнення з відповідача будь-якої майнової шкоди, а тим більше у розмірі 48 770 гривень - грошових коштів, що були та залишились на рахунку позивачки.
Окрім того зазначає, що ОСОБА_1 не надано жодного доказу на підтвердження вимоги про відшкодування моральної шкоди. Не доведено взагалі, що в неї погіршувався стан здоров'я та самопочуття, не надано суду будь-якої медичної документації. Натомість в позовній заяві позивачка взагалі не зазначає, в чому саме полягає ця моральна шкода, якими доказами вона підтверджується та з яких міркувань та розрахунків вона виходила, визначаючи розмір заподіяної їй моральної шкоди, зазначивши лише про те, що вказана нею сума (97 540,00 грн) є подвійною від тої, яка є на її банківському рахунку.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечує.
Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ "ВФ Україна" не допущено порушень умов чинного законодавства та публічного договору, положень Закону України "Про захист прав споживачів". Відсутні також відомості про обмеження прав позивачки на доступ до послуг відповідача згідно Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та умов надання та отримання послуг мобільного зв'язку.
Також суд виходив з того, що надані позивачкою докази не підтверджують спричинення їй відповідачем моральної шкоди у зв'язку із припиненням обслуговування вказаного абонентського номеру.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення її позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.
Зокрема, вказала, що у мотивувальній частині рішення не викладені встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини або мотиви відхилення доказів; не викладена мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем в якості підстав для задоволення позову; не вирішено, чи були порушені права, за захистом яких мало місце звернення до суду; не вказані норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Також зазначила, що суд не звернув достатньої уваги на предмет і підстави поданого позову, а саме: вимога поновлення порушеного права споживача на належне отримання послуг у відповідності до регуляторних норм та відшкодування втрат, понесених через вчинення неправомірних дій надавачем таких послуг.
Адже, вказала, підставами звернення позивачки, наділеної правом на отримання послуг зв'язку на тимчасово окупованих територіях в умовах воєнного стану, є порушення відповідачем його обов'язків та вимог, а саме: заборони на скорочення послуг з власної ініціативи; заборони розірвання публічного договору за відсутності фактичних та правових підстав для цього; заборони нарахування абонентної плати в разі введення правового режиму надзвичайного чи воєнного стану; заборони стягнення плати за відновлення надання послуг після скорочення їх переліку; заборони вимагати від споживача конфіденційні дані, які не передбачені вимогою до укладення Договорів; невиконання обов'язку безоплатного інформування споживачів про скорочення переліку послуг чи зниження до неприпустимих значень показників якості послуг у разі введення воєнного стану; умови отримання або припинення надання послуг у разі введення воєнного стану; використання номеру абонента у спосіб, не передбачений ліцензійним дозволом та законом; введення споживачів в оману про наявність його права продавати абонентські номери; відмова позивачці у наданні доступу до її номера з підстав, не передбачених регуляторними нормами; відмова позивачці у наданні послуги "обмеження віддаленої заміни SIM-картки" за її заявою.
У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ "ВФ Україна" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Доводи, які викладені у відзиві, є тотожними доводам, які містяться у відзиві на позовну заяву.
19 лютого 2025 року від позивачки надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій вона звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідач керується не нормами закону, а власними Умовами користування. При цьому, додані до відзиву матеріали не містить доказів на спростування обґрунтованого нею у позові причинно-наслідкового зв'язку між фактами завдання шкоди та протиправними діями відповідача.
Справу було призначено до апеляційного розгляду на 11.03.2025 року о 09-30 годині, однак учасники справи, які до суду не з'явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, просили суд розглянути справу за їх відсутності. У зв'язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом
З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається таке.
Мобільний номер НОМЕР_3 обслуговувався в мережі ПрАТ "ВФ Україна" на підставі дії Договору про надання послуг мобільного зв'язку від 22.06.2005 року, укладеного між ЗАТ "Український мобільний зв'язок" UMC, правонаступником якого є відповідач, та ОСОБА_1 (а.с.136-137).
Як зазначає позивачка і це вбачається з матеріалів справи, 16.12.2015 року між нею та ПрАТ "МТС Україна" укладено додаткову угоду № 10245553.
23.05.2017 року ПрАТ "МТС Україна" змінило своє найменування на ПрАТ "ВФ Україна".
09.01.2018 року між позивачкою та ПрАТ "ВФ Україна" укладено Додаткову угоду № 10553320 до зазначеного Договору (а.с.20-21).
27.04.2021р позивачкою подано Заяву про зміну тарифного пакету на "Vodafone Red S", за якою вона отримувала послуги в межах обраного тарифу, що включає: дзвінки в мережі Vodafone Україна; Інтернет; дзвінки на інші мережі по Україні; дзвінки за кордон; SMS на всі мобільні мережі по Україні; SMS за кордон. Вартість пакета - 80.00грн/місяць (а.с.22).
Станом на 31.01.2023 року за мобільним номером НОМЕР_1 утворилась заборгованість в розмірі 74,01 грн (а.с.63).
Як стверджує відповідач, 05.02.2023 року заявниці було направлено SMS повідомленням з текстом: "Шановний клієнте, сума рахунку за попередній місяць складає 80 грн. Перевірка поточного балансу: *110*10# або в додатку My Vodafone. Поповнити зараз: vodafone.ua/pay". Однак матеріали справи не містять належних та достовірних доказів на підтвердження зазначеної обставини.
У період з 01.02.2023 року по 16.02.2023 року за мобільним номером НОМЕР_1 не зафіксовано поповнення рахунку.
16.02.2023 року через несплату заборгованості надання послуг за мобільним номером НОМЕР_1 було тимчасово скорочено.
Як зазначає відповідач, про зазначену вище обставину позивачка була проінформована SMS-повідомленням з текстом: "Шановний клієнте! Вами не сплачений рахунок за попередній місяць. Для відновлення надання послуг та збереження свого номера, сплатіть заборгованість, в іншому випадку повне припинення дії Договору відбудеться через 3 календарних місяці. Перевірити баланс: у My Vodafone або *110*10# Поповнити зараз: vodafone.ua/pay". Направлення позивачці цього SMS-повідомлення також не підтверджується належними та допустимими доказами.
Оскільки заборгованість у сумі 74,01 грн не була позивачкою сплачена, 27.05.2023 року дія Договору про надання послуг мобільного зв'язку, укладеного між сторонами у справі від 22.06.2005 року була припинена в односторонньому порядку за ініціативою ПрАТ "ВФ Україна".
Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються на підставі норм цивільного законодавства України, Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про електронні комунікації" (з 01.01.2022 року), Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 (далі - Правила).
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів" крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 104 Закону України "Про електронні комунікації" (набрав чинності 01.01.2022року) постачальники електронних комунікаційних послуг не повинні застосовувати дискримінаційні умови надання електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів з причин, пов'язаних з громадянством кінцевого користувача, місцем його проживання або місцем надання послуги, якщо такі відмінності (обмеження) не обумовлені технічними та економічними умовами надання електронних комунікаційних послуг чи іншими об'єктивними причинами відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Постачальники електронних комунікаційних послуг та кінцеві користувачі послуг повинні дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.
Частина 3 цієї статті встановлює, що умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є: 1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства; 2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.
Відповідно до ч.8 ст.104 вказаного Закону надання та отримання електронних комунікаційних послуг органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюються на договірних засадах відповідно до цього Закону.
Стаття 106 вказаного Закону встановлює принципи ціноутворення у сфері електронних комунікацій: 1) встановлення тарифів на конкурентному ринку на основі попиту та пропозицій; 2) уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших; 3) залежність рівня тарифів від рівня якості електронних комунікаційних послуг. Розрахунки за електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання електронних комунікаційних послуг між постачальником електронних комунікаційних послуг та споживачем.
Стаття 107 зазначеного Закону передбачає, що кінцеві користувачі послуг під час замовлення та/або отримання електронних комунікаційних послуг мають право, зокрема, на вільний вибір постачальника електронних комунікаційних послуг; вільний вибір виду та кількості електронних комунікаційних послуг; безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання електронних комунікаційних послуг; своєчасне і якісне одержання електронних комунікаційних послуг на умовах, визначених договором; відмову від електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання електронних комунікаційних послуг.
Відповідно до положень ст.112 вказаного Закону:
--- договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг з урахуванням вимог цієї статті. Договір може бути укладено, зокрема, у письмовій чи усній формі як публічний договір чи договір приєднання відповідно до положень Цивільного кодексу України, а також дистанційно шляхом надання згоди кінцевого користувача на його укладення, висловленої із застосуванням засобів електронної ідентифікації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронну комерцію", а також шляхом вчинення активної конклюдентної дії кінцевого користувача, яка безсумнівно свідчить про його попередню згоду укласти договір та зафіксована обладнанням постачальника електронних комунікаційних послуг. На вимогу кінцевого користувача постачальник електронних комунікаційних послуг повинен надати йому докази наявності зафіксованої попередньої згоди (частина 1);
--- договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається за умови ознайомлення кінцевого користувача з усією необхідною йому інформацією, передбаченою законодавством на час укладення договору, та попереднього отримання кінцевим користувачем пропозиції щодо такого укладення відповідно до положень статті 105 цього Закону. Вимоги до змісту договору визначаються правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг відповідно до цього Закону. Договір вважається укладеним за умови, якщо кінцевий користувач висловив свою безсумнівну та добровільну згоду на його укладення (частина 2);
--- договір про надання електронних комунікаційних послуг може бути розірваний достроково кожною із сторін у випадках, прямо передбачених самим договором, правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, цим Законом, в інших випадках, визначених законодавством (частина 3);
--- кінцеві користувачі мають право розірвати договір про надання електронних комунікаційних послуг без додаткових витрат після повідомлення про зміни в договірних умовах, запропонованих постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг, крім передбачених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг випадків, коли запропоновані зміни є виключно на користь чи не мають негативного впливу на кінцевого користувача або прямо передбачені законодавством. Постачальники послуг електронних комунікацій повідомляють кінцевих користувачів не пізніше ніж за сім календарних днів до будь-якої зміни умов договору про надання послуг електронних комунікацій і одночасно інформують їх про право розірвати договір без додаткових витрат, якщо вони не погоджуються на змінені умови. Право на розірвання договору про надання послуг електронних комунікацій здійснюється протягом семи календарних днів після такого повідомлення (частина 5).
Частини 1, 2 ст.114 цього Закон встановлюють, що постачальник електронних комунікаційних послуг може пропонувати кінцевим користувачам послуг пакети електронних комунікаційних послуг, сформовані таким постачальником на власний розсуд. При цьому кінцевий користувач повинен бути проінформований постачальником електронних комунікаційних послуг про всі складові та елементи відповідного пакета електронних комунікаційних послуг до моменту його підключення та погодження умов відповідного договору про надання електронних комунікаційних послуг. Якщо постачальник електронних комунікаційних послуг відповідно до законодавства чи умов договору про надання електронних комунікаційних послуг припиняє дію будь-якого елемента пакета до закінчення терміну чи у разі припинення на інших підставах укладеного договору, кінцевий користувач має право розірвати договір, за яким надається такий пакет послуг.
У відповідності до п.п.27, 29 вказаних Правил договір укладається відповідно до основних вимог, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. У разі визначення умов публічного договору оператор, провайдер повинен оприлюднити їх на своєму веб-сайті і в місцях продажу послуг.
Відповідно до п.55 Правил припинення надання послуг (послуги) може здійснюватися оператором, провайдером у разі припинення відповідно до законодавства дії договору, в тому числі його дострокового розірвання, або внесення до договору змін щодо пипинення надання однієї чи кількох послуг, замовлених абонентом:
1) за письмовою заявою абонента у строк, що не перевищує семи календарних днів з моменту отримання оператором заяви, якщо більший строк не зазначений у заяві, крім перенесення абонентського номера;
2) за ініціативою оператора, провайдера у разі:
- непогашення заборгованості з оплати послуг у строк, зазначений у попередженні оператора, провайдера;
- коли абонент протягом не менш як трьох місяців з моменту активації картки та/або останнього сеансу отримання послуги не користувався послугами, на які не нараховується щомісячна плата та які потребують постійного використання додаткових ресурсів телекомунікаційних мереж (для послуг рухомого (мобільного) зв'язку), за умови попередження абонента не менш як за десять робочих днів;
- зафіксованого актом про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг факту порушення споживачем вимог підпунктів 2-5, 5-1, 13 і 14 пункту 36 цих Правил;
- припинення діяльності з надання послуг з попередженням НКРЗІ і споживачів не пізніше ніж за три місяці до припинення.
Оскільки у позивачки у лютому 2023 року утворилась заборгованість по абонентській платі у сумі 74,01 грн, яка станом на 27.05.2023 року не була нею сплачена, дія Договору про надання послуг мобільного зв'язку, укладеного 22.06.2005 року була на законних підставах припинена в односторонньому порядку за ініціативою ПрАТ "ВФ Україна".
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, який застосував до спірних правовідносин зазначені вище норми права та з урахуванням їх положень вирішив спір.
24.06.2023 року за мобільним номером НОМЕР_1 на особовий рахунок заявниці надійшли кошти у сумі 300,00 грн, заборгованість сплачена в повному обсязі.
В цей же день відповідач повідомив позивачку, що з моменту припинення дії Договору (27.05.2023 року), впродовж 180 днів є можливість поновити обслуговування за мобільним номером НОМЕР_1 на контрактній формі обслуговування. Одночасно була надана покрокова схема дистанційного поновлення обслуговування мобільного номера НОМЕР_3 , а саме необхідно: 1.сплатити борг та вартість абонентної плати тарифу, який використовувався; 2. роздруковувати, заповнити та підписати Заяву на відновлення номеру і Договір про надання послуг зв'язку за посиланням на сайті www.vodafone.ua/dogovir-fop-22 ; 3. заповнені Заяву та Договір потрібно надіслати на zakaz@vodafone.ua, вказавши тему листа "Відновлення обслуговування, ПІБ, номер, який підлягає відновленню". У лист потрібно вкласти фото з документом та листком паперу в руках (на листку паперу має бути власноруч написана фраза "фото для відновлення обслуговування, дата, підпис"), фото всіх заповнених сторінок паспорта, фото РНОКПП (ідентифікаційного коду); 4. додатково у листі обов'язково вказати контактний номер для зв'язку.
Аналіз наведеного листа свідчить про те, що відповідач не заперечує проти дистанційного поновлення обслуговування мобільного номера позивачки, однак зазначає, що така послуга можлива за умови укладання нового Договору про надання послуг зв'язку з одночасним виконанням покрокових дій спрямованих на ідентифікацію особи абонента.
Згідно положень ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ч.ч.1, 2).
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності дій відповідача в цій частині, оскільки до нього він дійшов при повному та всебічному дослідженні обставин справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам. Як правильно встановлено судом, договір про надання послуг зв'язку, укладений між сторонами у справі 22.06.2005 року, станом на 27.05.2023 року був розірваний, підстави для визнання неправомірними дій відповідача по односторонньому розірванню договору відсутні, а тому надання позивачці послуг зв'язку, у тому числі й відновлення абонентського номера є можливим лише в межах нового договору.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.
Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржниці на те, що відповідачем створено штучну заборгованість для констатації підстав одностороннього розірвання Договору та блокування номеру абонента.
При цьому апеляційний суд враховує те, що з матеріалів справ вбачається та сторонами не оспорюється, що з квітня 2021 року по 27 травня 2023 року (дата припинення дії договору) мобільний номер НОМЕР_1 обслуговувався за умовами тарифного плану "Vodafone Red S". Вартість зазначено тарифного плану становила 80 гривень та автоматично нараховувалась першого числа кожного місяця. У лютому 2023 року за рахунок чергового зняття абонентської плати утворився борг у розмірі 74,01 гривень.
Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про електронні комунікації" (визначення термінів) абонентна плата - це фіксований платіж, який може встановлювати постачальник електронних комунікаційних послуг для абонента за доступ на постійній основі до електронних комунікаційних послуг незалежно від факту їх отримання; вартість пакета послуг - це плата, що встановлюється за користування пакетом послуг протягом часу, визначеного тарифним планом, та може бути незалежна від фактичного обсягу споживання електронних комунікаційних послуг, визначеного пакетом послуг; тарифний план - це запропонована кінцевому користувачу постачальником електронних комунікаційних послуг пропозиція, щодо вартості, умов та обсягу надання певних електронних комунікаційних послуг (п. п. 3, 8, 124 ч. 1 ст. 2).
Утримання абонентної плати цінового пакету на контракті, а якому обслуговується номер, відбувається за таким принципом:
- абонентська плата виставляється в рахунку за послуги зв'язку авансом на наступний місяць (за відсутності будь-яких блокувань за номером);
- фактичне стягнення абонентської плати відбувається першого числа місяця (якщо за номером немає обмежень в надання послуг) або в день розблокування номера (в протилежному випадку);
- при відміні обмежень в роботі номера абонентська плата утримується в повному обсязі.
Враховуючи викладене, посилання скаржника на створення штучної заборгованості не заслуговує на увагу, оскільки вартість тарифного плану (пакету послуг) нараховується незалежно від факту отримання послуг у розрахунковому періоді або періоді дії пакету послуг.
Також, підлягають відхиленню й посилання скаржниці на те, що відповідач протиправно з власної ініціативи без завчасного узгодження з абонентом заблокував абонентській номер та розірвав договір в односторонньому порядку із споживачем.
При цьому апеляційний суд враховує те, що відповідно до п.п.2 п.55 Правил припинення надання послуг (послуги) може здійснюватися оператором, провайдером у разі припинення відповідно до законодавства дії договору, в тому числі його дострокового розірвання, або внесення до договору змін щодо припинення надання однієї чи кількох послуг, замовлених абонентом:
2) за ініціативою оператора, провайдера у разі:
- непогашення заборгованості з оплати послуг у строк, зазначений у попередженні оператора, провайдера;
- коли абонент протягом не менш як трьох місяців з моменту активації картки та/або останнього сеансу отримання послуги не користувався послугами, на які не нараховується щомісячна плата та які потребують постійного використання додаткових ресурсів телекомунікаційних мереж (для послуг рухомого (мобільного) зв'язку), за умови попередження абонента не менш як за десять робочих днів.
Таким чином, дії відповідача щодо тимчасового припинення надання послуг з 16.02.2023 року у зв'язку з утвореною заборгованість та розірвання договору 27.05.2023 року у зв'язку несплатою заборгованості протягом трьох місяців, ґрунтуються на вимогах закону.
Також підлягають залишенню поза увагою й посилання скаржниці на безпідставність вимоги про укладення нового договору з наданням при цьому документів, які ідентифікують особу.
При цьому апеляційний суд виходить з того, що оскільки Договір про надання послуг мобільного зв'язку від 22.06.2005 року було розірвано, дистанційне відновлення обслуговування мобільного номера НОМЕР_3 на контрактній основі можливе лише за умови подання Заяви на відновлення номеру та укладення Договору про надання послуг мобільного зв'язку. При цьому, необхідними умовами є ідентифікація особи як такої і підтвердження саме її волевиявлення на укладення договору.
Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання на те, що відповідач при наданні абонентських послуг застосовує Умови користування, розміщені на власному офіційному сайті, які неодноразово змінювались та з нею не узгоджувались. При цьому апеляційний суд враховує те, що вказані вище Умови дублюють наведені вище закони та Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, на які посилався суд першої інстанції. Умови користування, на які посилається позивачка, судом першої інстанції при вирішенні спору не застосовувалися.
Крім того, підлягають відхиленню й посилання скаржниці на необгрутованість висновку суду про відмову у відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди. При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідні вимоги позивачки ґрунтуються на її оцінці дій відповідача як неправомірних. Однак судом першої інстанції таких обставин не встановлено, матеріалами справи вони не підтверджені, а тому суд не вбачав підстав для відшкодування зазначеної шкоди, з чим суд апеляційної інстанції погоджується.
Також, як такі, що не впливають на правильність прийнятого рішення та не містять в собі підстав для його скасування рішення, підлягають залишенню поза увагою решта доводів апеляційної скарги.
Висновки суду апеляційної інстанції
Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складення повної постанови 11 березня 2025 року.
Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік
Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська