Справа № 743/1710/24
Провадження №3/743/17/25
11 березня 2025 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Марченко А. В.
особи, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Кушнеренка Є. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки матеріали, які надійшли від Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, громадянина України, такого, що в силу вимог статті 39 Кодексу України про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності не притягувався, передбаченої частиною 1 статті 130, статті 1224, статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
14.12.2024 р. о 22 год 15 хв в селищі Замглай по вул. Спортивна, 25 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запахом алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей). Від проходження медичного огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 14.12.2024 р. о 22 год 15 хв в селищі Замглай по вул. Спортивна, 25 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої був причетний, чим порушив вимоги п. 2.10а ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 1224 КУпАП.
Окрім того, 14.12.2024 р. о 22 год 15 хв в селищі Замглай по вул. Спортивна, 25 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Geely MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_2 . При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
07.01.2025 р. від захисника ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення, зареєстровані за вх. № 77/25, в яких зазначено, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Щодо обставин справи захисник зазначив, що у ОСОБА_1 14.12.2024 р. був день народження та він відпочивав з товаришами, оскільки ОСОБА_1 приїхав з зони бойових дій додому у відпустку на декілька тижнів. 14.12.2024 р. працівникам поліції надійшов виклик з приводу ДТП в селищі Замглай. Прибувши на місце виклику, працівники поліції побачили автомобіль, у якому перебував ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння. Захисник звертає увагу, що транспортний засіб ОСОБА_1 стояв на місці, двигун був вимкнутий, транспортний засіб не рухався та не їхав, працівники поліції не зупиняли транспортний засіб. ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він не причетний до ДТП та не керував автомобілем ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Прибувши на місце ДТП разом з ОСОБА_1 , потерпілі повідомили, що хто перебував за кермом автомобіля ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , вони не бачили, а бачили лише автомобіль, це чітко чутно на відеозаписі з бодікамери. Однак, не розібравшись у даній ситуації, працівники поліції склали на ОСОБА_1 адмінматеріали про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 1224, ст. 124 КУпАП.
Таким чином, на думку захисника, достовірно встановити, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 210994-20, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння та спричинив ДТП 14.12.2024 р. неможливо, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували причетність ОСОБА_1 до даного ДТП та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні 29.01.2025 р. ОСОБА_1 свою винуватість у допущених правопорушеннях не визнав, та пояснив, що 14.12.2024 р. вони з друзями відпочивали в нього вдома, після чого вирішили проїхатися. Так як він вживав алкоголь, ключі від автомобіля, який належить його матері, він передав ОСОБА_2 , а той в'їхав у припаркований автомобіль. Коли їхали, то через ожеледицю ОСОБА_3 не впорався з керуванням і зачепив машину, яка стояла біля дороги, але він не зупинився і поїхав далі, бо, на думку ОСОБА_1 , злякався. ОСОБА_3 поїхав на сусідню вулицю і коли зупинив автомобіль, то ОСОБА_1 вийшов з машини і з водійської сторони почав забирати документи та ключі. Десь приблизно через 15-30 хв приїхала поліція, машина була заглушена, двері відкриті. На нього почали складати протоколи. Сусло ОСОБА_3 не повідомив поліцію, що за кермом був він, бо, на думку ОСОБА_1 , злякався. Чи повідомляв сам ОСОБА_1 поліції під час складання протоколів про те, що за кермом був ОСОБА_3 , він не пам'ятає.
На запитання головуючого судді про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 559540 (відсутність посвідчення водія на право керування транспортним засобом) ОСОБА_1 повідомив, що постанову не оскаржував, штраф сплатив.
У судовому засіданні 29.01.2025 р. свідок ОСОБА_4 , повідомив суд про те, що 14.12.2024 р. ввечері він був вдома по вул. Лісовій, коли йому зателефонував ОСОБА_5 (о котрій саме не пам'ятає) та попросив звозити до друзів. Свідок прийшов до нього додому, ОСОБА_5 дав йому ключі від машини і вони поїхали через вулицю ОСОБА_6 кудись у центр, можливо, на вулицю Шевченка. Коли вони їхали, машину через ожеледицю трохи кинуло в сторону, в результаті чого він зачепив автомобіль. За ремонт автомобіля ОСОБА_1 йому сказали віддати 10 тисяч гривень, але він їх ще не сплачував.
Також свідок повідомив, що посвідчення водія він не отримував, власного автомобіля не має, їздити навчили друзі. Місце ДТП покинув, бо розгубився, а ОСОБА_5 був випившим і погано думав. Поїхав він буди, куди і планували, після чого забрали особисті речі з автомобіля.
У судовому засіданні 29.01.2025 р. свідок ОСОБА_7 повідомила суд, що вона є матір'ю ОСОБА_1 . 14.12.2024 р. в день народження сина вона була на роботі з 08 год 00 хв до 20 год 00 хв. Прийшла додому о пів на дев'яту вечора. ОСОБА_5 в цей день був вдома зі своїм сином, якому 4 роки. Вона зайшла одразу в будинок і до неї прибіг онук з приміщення бані, яке знаходиться у дворі. Тому свідок припустила, що ОСОБА_5 був у бані. Також свідок припустила, що до сина прийшов друг і вони кудись поїхали. Однак, з будинку шуму машини їй чутно не було і вона нікого не бачила. Дізналася про подію тільки після того, як їй зателефонували і повідомили про неї. Коли вона прийшла на місце ДТП син їй сказав, що це не він був за кермом.
У судових засіданнях 29.01.2025 р. та 11.03.2025 р. захисник ОСОБА_1 наголошував на тій обставині, що ОСОБА_1 під час відеозапису постійно повторював, що не керував автомобілем. Також захисник просив врахувати суд те, що під час оформлення матеріалів були присутні і інші особи, натомість, працівники поліції пояснення від них не відбирали. Крім того, захисник вказував на ту обставину, що відсутні жодні свідки моменту ДТП.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд звертає увагу на таке.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 1224 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
За змістом п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Так з пояснень свідка, що є матір'ю ОСОБА_1 , судом встановлено, що 14 грудня вона увесь день перебувала на роботі, а прийшовши додому не бачила ні сина, ні інших сторонніх осіб, що перебували на території домогосподарства. Так само свідком не було зафіксовано ні моменту виїзду автомобіля, ні обставину появи у неї вдома ОСОБА_4 .
Вітак пояснення вказаного свідка не є належним доказом у справі, так як не містять інформації щодо предмета доказування.
Крім того, з пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що останній не має ні автомобіля, ні права на керування транспортним засобом, що ставить під сумнів його доводи про керування автомобілем, оскільки жодним чином не підтверджується його здатність до такого керування.
Ддодатково, суд звертає увагу, що під час перегляду відеозапису в судовому засіданні 11.03.2025 р. було достеменно встановлено, що ОСОБА_1 не зазначав, що за кермом автомобіля був ОСОБА_4 .
При цьому, поясненням ОСОБА_1 про те, що він забирав документи з автомобіля з відчиненими дверима, не відповідає відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 сидів на сидінні водія з зачиненими дверима автомобіля. Поряд з ним на пасажирському сидінні знаходився інший чоловік, а біля автомобіля стояв чоловік, якого ОСОБА_1 називав ОСОБА_8 .
Також суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА № 559540 не оскаржувалась, а відтак суд приймає до уваги зафіксований у вказаній постанові факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в якості преюдиції.
Суд також приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 під час оформлення адміністративних матеріалів постійно повторював, що не керував транспортним засобом і автомобіль стояв на цьому ж місці увесь день, водночас, судом також враховується, що він переконливо заперечував і сам факт ДТП за участю автомобіля його матері, однак під час судового провадження змінив цю версію подій.
На відеозаписі ОСОБА_1 пояснював поліцейським: "я приїхав і просто сиджу", "ми тільки приїхали" (22 год 30 хв - 22 год 31 хв).
З пояснень ОСОБА_9 вбачається, що він упізнав водія ОСОБА_1 , одразу після моменту ДТП.
Відтак суд відхиляє доводи сторони захисту про неповноту зібраних матеріалів через відсутність пояснень товаришів ОСОБА_1 .
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 1224, ст. 124 КУпАП підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, схемою ДТП, поясненнями ОСОБА_9 , відеозаписами.
Зібрані у справі докази є належними та допустимими, одержані відповідно до вимог КУпАП, порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено та вони у своїй сукупності підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст. ст. 1224,124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За положеннями ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Більш серйозним правопорушенням, виходячи з тяжкості адміністративного стягнення, є ст. 1224 КУпАП.
За полоденнями ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 повністю заперечив свою винуватість у допущенні трьох адміністративних правопорушень, на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ст. 1224 КУпАП.
Згідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 23, 401, 130, 1224, 124, 221, 245-249, 251, 256, 276-279, 280, 281, 283 - 292 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124, статтею 1224 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Реквізити для стягнення судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Призначення платежу: судовий збір на користь держави №___/____/____ (номер справи про стягнення судового збору).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М. В. Кравчук