23 листопада 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-3579/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Чередник Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головної державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики України про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії, -
23 липня 2010 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики України (надалі по тексту -ГДІЗР) про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії.
У своєму позові ОСОБА_2 просила визнати незаконним наказ № 16 від 02 червня 2010 року про відсторонення її від займаної посади начальника державної інспекції захисту рослин Полтавської області; зобов'язати ГДІЗР виплатити їй заробітну плату, премії, надбавки за період незаконного відсторонення від роботи; визнати незаконним наказ № 19 від 23 червня 2010 року ГДІЗР про винесення догани ОСОБА_2
В подальшому позивачем були збільшені позовні вимоги, так, позивач додатково просила скасувати наказ № 06-к від 03.08.2010 року начальника Головної державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики України про її звільнення; поновити її на посаді начальника Державної інспекції захисту рослин Полтавської області, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Також пізніше позивач уточнила позовні вимоги стосовно наказу № 19 від 23 червня 2010 року ГДІЗР про винесення догани ОСОБА_2, попросивши визнати його протиправним та скасувати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що займаючи посаду начальника Державної інспекції захисту рослин Полтавської області, 01 червня 2010 року вона вийшла з декретної відпустки та приступила до виконання своїх службових обов'язків. 27 травня 2010 року ГДІЗР була створена комісія з проведення службового розслідування та 02 червня 2010 року відповідачем винесено наказ № 16 про відсторонення її від посади на час проведення службового розслідування. Даний наказ вважає незаконним, таким, що не ґрунтується на нормах КЗпП України, Закону України «Про державну службу», при винесенні цього наказ відповідач посилався на факти, що встановлені ревізією КРУ в Полтавській області в акті ревізії від серпня місяця 2009 року, однак, позивач вказує, що порушення, встановлені цією ревізією вже усунуті та вона вже понесла за них відповідальність у вигляді адміністративних стягнень. Після виходу на роботу 01 червня 2010 року позивачем була прийнята участь у семінарі у Миргородському районі області, однак в час її перебування на семінарі комісія з проведення службового розслідування в приміщенні Державної інспекції захисту рослин Полтавської області склала невідповідаючі дійсності документи про її відсутність на робочому місці без поважних причин, не врахувавши наказ про відрядження, виклик на семінар.
Щодо збільшених позовних вимог про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, позивач обґрунтувала їх відсутністю, як на її думку, підстав для наказу про звільнення та необґрунтованістю висновку про порушення нею Присяги державного службовця і Закону України «Про державну службу», який, як на її думку, необґрунтовано вмотивований невірним висновком судово-економічного дослідження, що не відповідає дійсності.
У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, надали пояснення, за змістом аналогічне викладеному вище змісту обґрунтування позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення, у яких обґрунтовував правомірність оскаржуваних рішень з посиланням на наявність у діяльності начальника Державної інспекції захисту рослин Полтавської області ОСОБА_2 порушень, що встановлені актом ревізії від 12.08.2009 року, комісією з проведення службового розслідування, іншими документами.
Наполягав на правомірності оскаржуваного наказу про оголошення догани ОСОБА_2, оскільки встановлений факт відсутності ОСОБА_2 на робочому місці без поважної причини на протязі більш ніж трьох годин, заперечуючи правомірність перебування її 01 червня 2010 року у відрядженні, так як відсутні достатні документальні підстави перебування її в такому відрядженні.
Стверджував про правомірність відсторонення ОСОБА_2 від виконання обов'язків за посадою, оскільки таке відсторонення передбачене відповідною Постановою Кабінету Міністрів України та пов'язане зі встановленим фактом вчинення перешкод ОСОБА_2 у проведенні службового розслідування.
Повідомив про виявлення невідповідності ряду документів установи, очолюваної ОСОБА_2 їх первинному вигляду, зокрема, було виявлено розбіжності змісту між оригіналам та фотокопіями документів за підписом ОСОБА_2, пов'язаних із розподілом бюджетних коштів, на підставі чого проведеним економічним експертним дослідженням встановлено ряд порушень, допущених при розподілі бюджетних коштів. Дані порушення відповідач ставить в вину ОСОБА_2, оскільки саме вона, як начальник інспекції, відповідальна за належну організацію бухгалтерського обліку та звітності установи. Описуючи дані порушення, відповідач вказує, на неналежність виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків, систематичні порушення нею вимог Закону України «Про державну службу», Присяги державного службовця, посадової інструкції начальника Державної інспекції захисту рослин Полтавської області, на підставі чого було прийнято обґрунтоване й правомірне (за твердженням відповідача) рішення про звільнення ОСОБА_2 із займаної посади.
Так само заперечував проти задоволення позову представник відповідача у судовому засіданні, надаючи пояснення, за змістом, аналогічне вищевикладеному.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 наказом Міністерства аграрної політики України 13 травня 2003 року призначена начальником Державної станції захисту рослин Полтавської області -головним державним інспектором захисту рослин.
15.06.2007 року переведена на посаду начальника Державної служби захисту рослин в Полтавській області, відповідно набула статусу державного службовця. В цей же день прийняла присягу державного службовця, передбачену Законом України «Про державну службу».
З 27 лютого 2008 року по 02 липня 2008 року перебувала на лікарняному у зв'язку із народженням дитини, вагітністю та пологами.
З 27 лютого 2009 року по 01 червня 2010 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 18 травня 2010 року про вихід її з відпустки по догляду за дитиною, ГДІЗР винесла наказ № 03-К від 27 травня 2010 року, яким приписано ОСОБА_2 приступити до виконання своїх посадових обов'язків начальника Державної інспекції захисту рослин Полтавської області з 01 червня 2010 року, не використовуючи частини відпустки по догляду за дитиною до 3 років.
Цього ж дня, 27 травня 2010 року відповідачем винесено наказ № 15 про створення комісії з проведення службового розслідування з посиланням на матеріали КРУ в Полтавській області від 12.08.2009 року.
01 червня 2010 року Комісією складено акт про порушення трудового законодавства, за змістом якого встановлено відсутність на робочому місці у цей день начальника інспекції ОСОБА_2 з неповажної причини, відсутні зареєстровані накази про відрядження, крім того ОСОБА_2 безпідставно передано у користування службовий автомобіль особі, яка не працює в даній установі, водію ОСОБА_4
На підставі цього акту, а також акту про створення перешкод у діяльності комісії з проведення службового розслідування стосовно наявних фактів нецільового використання державних коштів та зловживання службовим становищем від цієї ж дати головою комісії з проведення службового розслідування внесено подання начальнику ГДІЗР про відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень за посадою зі збереженням заробітної плати.
Також 01 червня 2010 року комісією з проведення службового розслідування складено акт про створення перешкод у діяльності комісії з проведення службового розслідування стосовно наявних фактів нецільового використання державних коштів та зловживання службовим становищем. За змістом цього акту начальником Державної інспекції захисту рослин Полтавської області ОСОБА_2 створені перешкоди у діяльності комісії з проведення службового розслідування шляхом надання усного розпорядження ОСОБА_2 бухгалтерії про недопустимість надання матеріалів фінансової та бухгалтерської звітності у розпорядження комісії.
Суд критично оцінює даний акт, оскільки згідно наказу про проведення службового розслідування, строк його проведення становить з 02 червня 2010 року по 02 серпня 2010 року та відхиляє посилання відповідача на наказ № 15/1 ГДІЗР від 27 травня 2010 року «Про організацію попередніх заходів». Згідно змісту цього наказу, комісії приписано прибути 01 червня 2010 року до приміщення державної інспекції захисту рослин Полтавської області та розпочати підготовчі заходи до проведення службового розслідування, державній інспекції захисту рослин Полтавської області приписано створити належні умови для роботи комісії у період її перебування.
Відтак, суд приходить до висновку, що за межами проведення службового розслідування (02.06.10 -02.08.10) члени відповідної комісії не мали права вимагати доступу до документів фінансової та бухгалтерської звітності, а працівники державної інспекції захисту рослин Полтавської області не мали обов'язку такі матеріали надавати.
02 червня 2010 року відповідачем прийнято наказ № 16 про відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень за посадою. Даний наказ прийнятий на підставі подання голови комісії з проведення службового розслідування та з урахуванням Акту планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності державної інспекції захисту рослин Полтавської області від 12.08.2009 року, також в наказі вказано, що начальником державної інспекції захисту рослин Полтавської області ОСОБА_2 систематично допущено порушення вимог чинного законодавства та посадової інструкції начальника інспекції. Строк відсторонення -з 02.06.2010 року по 02.08.2010 року зі збереженням заробітної плати.
З приводу позовної вимоги щодо визнання неправомірним та скасування цього наказу, суд зазначає таке.
Постановою № 950 від 13.06.2000 року Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування»встановлено процедурні норми проведення службових розслідувань стосовно відповідної категорії осіб. Аналізуючи норми цього Порядку, суд приходить до висновку, що призначення та проведення службового розслідування за фактами службової діяльності ОСОБА_2 відбувалося в порядку, передбаченому відповідним нормативно-правовим актом. Окремо суд звертає увагу на те, що відсторонення від виконання повноважень за посадою особи, щодо якої проводиться службове розслідування, є правом керівника відповідного органу державної влади, для реалізації якого необхідне подання голови комісії з проведення відповідного службового розслідування -за змістом п. 4 Порядку. Тому в даному разі суд не вбачає порушень порядку проведення службового розслідування та враховуючи наявність наказу про створення відповідної комісії, наказу про проведення відповідного службового розслідування, а також наявність подання голови комісії з проведення службового розслідування про відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень за посадою, суд не вбачає ознак протиправності оскаржуваного наказу № 16 від 02 червня 2010 року, як і підстав для його скасування, оскільки відповідач, приймаючи даний наказ, діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, передбачені відповідним законодавством, як це йому приписано ст. 19 Конституції України.
Відповідно дана позовна вимога задоволенню не підлягає. Також суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 виплатити їй заробітну плату, премії, надбавки за період незаконного відсторонення від роботи, так як відповідачем надано докази того, що за час відсторонення позивача від виконання обов'язків за посадою їх виплачувалися належні грошові кошти, чого не заперечила в судовому засіданні й сама позивач.
23 червня 2010 року відповідачем винесено наказ № 19 про винесення догани начальнику Державної інспекції захисту рослин Полтавської області ОСОБА_2 -догана винесена за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку (відсутність на робочому місці понад 3 годин). Підставою для винесення цього наказу є подання комісії з проведення службового розслідування від 01.06.2010 року, пояснювальна записка ОСОБА_2 від 17.06.2010 року та акт про виявлення факту вчинення дисциплінарного проступку від 01.06.2010 року.
Для перевірки доводів позивача щодо поважності причин відсутності ОСОБА_2 на робочому місці 01 червня 2010 року, які, з її пояснень, полягали у перебуванні її у відрядженні, судом досліджено документи, пов'язані з цим відрядженням.
Суду надано наказ № 48-вд від 01.06.2010 року Державної інспекції захисту рослин Полтавської області про відрядження для участі в обласному семінарі ОСОБА_2 -начальника Інспекції, та двох інших працівників з водієм ОСОБА_4 на 01.06.2010 року. На наданому суду наказі мається підпис начальника інспекції - ОСОБА_2, однак відсутня віза погодження даного наказу головним бухгалтером даної установи. Судом було досліджено у судовому засіданні витяг з книги реєстрації наказів Державної інспекції захисту рослин Полтавської області, згідно якого вищезгаданий наказ не зареєстрований. Суд, у зв'язку з цим, зазначає, що відповідачем обґрунтовано поставлено під сумнів достовірність даного наказу та його юридичну силу.
Також суду надано посвідчення про відрядження, що заповнене для видачі ОСОБА_2, відрядженій, згідно цього посвідчення, до с.Декабристи Миргородського району Полтавської області, 01 червня 2010 року, для прийняття участі в обласному семінарі.
Дане посвідчення підписане ОСОБА_2, мається відмітка про вибуття з м.Полтави, яка завірена печаткою «Для відряджень»Державної інспекції захисту рослин в Полтавській області та підписом особи без вказання прізвища (в судовому засіданні свідок ОСОБА_1, секретар Державної інспекції захисту рослин Полтавської області, пояснила, що це її підпис). В графі «прибув до..) мається відбиток печатки ДП «Дослідне господарство імені Декабристів Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М.І.Вавілова», такий же відбиток цієї ж печатки мається в наступній графі «вибув із..», при цьому в двох останніх графах відсутні дати, підписи будь-яких службових осіб, тощо.
Дослідженням витягу із журналу обліку відряджень встановлено відсутність реєстрації даного посвідчення.
Судом не ставиться під сумнів факт фізичного перебування 01 червня 2010 року ОСОБА_2 на обласному семінарі в Миргородському районі Полтавської області, однак суд звертає увагу на відсутність належного документального оформлення цієї події.
Тому суд не може прийняти до уваги посилання позивача про перебування її у відрядженні 01.06.2010 року правомірно та погоджується із твердженням представника відповідача про відсутність з неповажної причини 01.06.2010 року начальника інспекції ОСОБА_2 на робочому місці -оскільки належні документальні підстави вважати ОСОБА_2 такою, що перебувала в цей день у відрядженні, -відсутні.
Відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність оскаржуваного позивачем наказу про винесення догани ОСОБА_2 та необхідність відмови у задоволенні відповідної позовної вимоги.
З приводу позовних вимог про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку суд зазначає наступне.
Службове розслідування стосовно ОСОБА_2 закінчено 28 липня 2010 року складенням Акту за відповідною датою, згідно висновків якого, ОСОБА_2 є особою, яка винна у фальсифікуванні протоколів розподілу бюджетних коштів та у порушенні порядку розподілу бюджетних коштів на відшкодування робіт по боротьбі зі шкідливими організмами. Начальник інспекції ОСОБА_2 допустила неналежне виконання своїх службових обов'язків, їх перевищення та зловживання ними, що проявилося у недоцільному використанні бюджетних коштів в розмірі 215 341,86 грн., та порочить її як державного службовця. З урахуванням виявлених порушень, їх характеру та обставин скоєння, особи порушника, розміру заподіяної шкоди, комісія з проведення службового розслідування вважає за необхідне притягнути ОСОБА_2 до дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Також судом досліджено такі факти.
11 березня 2010 року комісією ГДІЗР проведено перевірку роботи Державної служби захисту рослин в Полтавській області з приводу, в тому числі, використання бюджетних коштів.
Згідно Акту від 11.03.2010 року № 1, яким оформлені результати перевірки, встановлено, зокрема, неналежне виконання своїх посадових обов'язків ОСОБА_2, начальником інспекції, щодо неналежного контролю за діяльністю підлеглих працівників та підпорядкованих установ.
З 22.06.2009 року по 11.08.2009 року КРУ в Полтавській області проведено планову виїзну ревізію Державної служби захисту рослин в Полтавській області, результати якої оформлені актом № 07-21/311 від 12.08.2009 року. Згідно висновків даного акту, допущено порушення ведення бухгалтерського обліку, зокрема, не забезпечено його належну організацію начальником Інспекції ОСОБА_2, допущені порушення стосовно розподілу бюджетних коштів, призначених для боротьби зі шкідниками, інше.
За наслідками ревізії КРУ в Полтавській області стосовно начальника інспекції ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 062924 від 20 серпня 2009 року за нецільове використання бюджетних коштів протягом 2007-2008 рр. шляхом проведення видатків не у відповідності з КЕКВ. При складенні даного протоколу ОСОБА_2 вказала, що дані порушення були допущені помилково та надалі не допускатимуться, що суд трактує як визнання ОСОБА_2, фактів, за якими складено протокол. Також того ж дня складено протокол № 062921 стосовно ОСОБА_2, яким останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.164-2 КУпАП за неналежну організацію бухгалтерського обліку, що призвело до ведення його з порушенням за період з 2006 року. З приводу цього факту на бланку протоколу ОСОБА_2 зазначено, що вказані порушення взяті до уваги, надалі організація бухгалтерського обліку буде здійснюватись належним чином. На підставі даного протоколу постановою № 038360 від 01 вересня 2009 року накладено стягнення у вигляді штрафу, який ОСОБА_2 сплачено.
На підставі листа в.о. начальника Державної служби захисту рослин в Полтавській області Полтавським бюро судово-економічної експертизи та аудиту проведено дослідження первинних документів, що стосуються бюджетних коштів, розподілених Державною службою захисту рослин в Полтавській області (висновок № 32).
Згідно висновку, встановлено ряд порушень стосовно закупівлі товарно-матеріальних цінностей інспекцією, розподілу бюджетних коштів при виконання програм боротьби зі шкідниками й т.ін., організації бухгалтерського обліку установи.
Суд погоджується із зауваженнями позивача про розбіжності у висновках КРУ в Полтавській області, судово-економічного дослідження (висновок № 32), висновку за наслідками службового розслідування, однак вважає за необхідне вказати, що встановлення правильності чи неправильності даних висновків не входить до компетенції суду, оскільки таке встановлення потребує повторного дослідження усього комплексу первинних документів, однак такі розбіжності не спростовують факту наявності порушень, допущених при розподілі бюджетних коштів та організації бухгалтерського обліку та факту відповідальності керівника установи за належну організацію її роботи, як це передбачено посадовою інструкцією начальника Державної служби захисту рослин в Полтавській області та Положенням про Державну службу захисту рослин в Полтавській області.
Суд не вважає за можливе надати оцінку твердженню відповідача про фальсифікацію окремих службових документів ОСОБА_2, чи про вчинення нею кримінально-караних діянь, допущених при розподілі бюджетних коштів, оскільки така оцінка може бути надана у ході розслідування кримінальної справи, порушеної за відповідними фактами УСБУ в Полтавській області, відомості про яку маються у матеріалах справи та факту порушення якої сторони не заперечували.
Однак при цьому суд вважає доведеним факт наявності ряду порушень у діяльності Державної служби захисту рослин в Полтавській області, пов'язаних із веденням бухгалтерського обліку та звітності, закупівлею товарів за державний кошти, розподілом бюджетних коштів.
03 серпня 2010 року відповідачем винесено наказ № 06-к про звільнення ОСОБА_2 Згідно даного наказу, остання звільнена на підставі п. 6 ст. 30 Закону України «Про державну службу»за порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього закону. Описова частина наказу містить посилання на висновок № 32 Полтавського бюро судово-економічної експертизи та аудиту, висновок службового розслідування, що описано вище, зроблено висновок про вину ОСОБА_2 у фальсифікуванні протоколів розподілу бюджетних коштів, щодо яких виявлені порушення, про вину її у порушенні порядку розподілу бюджетних коштів, систематичні порушення законодавства у сфері бухгалтерського обліку, Закону України «Про державну службу», Посадової інструкції начальника Державної служби захисту рослин в Полтавській області.
З цим наказом ОСОБА_2 ознайомлена 03 серпня 2010 року.
Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби регулюються Законом України “Про державну службу”від 16.12.1993р., Постановою КМ України №950 від 13.06.2000 року “Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців”, Кодексом законів про працю України та іншими законодавчими актами.
За Конституцією України державна служба є єдиною за своїми основами (пункт 12 частини першої статті 92). Закон України "Про державну службу", визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, спрямований на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається у тому числі і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу (стаття 4), шляхів просування по службі (стаття 27), умов оплати праці державних службовців (стаття 33), затвердження порядку проведення конкурсу для вступу на державну службу (стаття 15) тощо.
Також, статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, визначено в Законі Україні “Про державну службу”.
Статтею 1 Закону України “Про державну службу” визначено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Статтею 5 Закону визначено, що державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Відповідно до статті 10 Закону основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов'язаний вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.
Присяга державного службовця має морально-правовий характер. Моральний аспект присяги проявляється в тому, що вона спрямована на підвищення авторитету як державної служби, так і державного службовця, покладення на нього відчуття значимості виконуваних ним публічно-державних функцій, посилення відповідальності за виконання своїх службових обов'язків. Правовий аспект присяги характеризується тим, що порушення Присяги є причиною припинення державної служби.
Згідно пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Підстави для припинення державної служби, передбачені статтею 30 Закону, є додатковими підставами для припинення трудових правовідносин, що підлягають до застосування до конкретної категорії працівників - державних службовців.
Більш детально питання встановлення факту порушення державним службовцем присяги законодавством не врегульовано.
За таких обставин, компетентний орган, що приймає рішення про припинення державної служби та про припинення трудових правовідносин з державним службовцем, самостійно робить висновок про порушення державним службовцем присяги.
Суд, в свою чергу, у випадку оскарження такого рішення, з урахуванням матеріалів справи, оцінює визначені підстави для припинення відносин державної служби та законність прийнятого рішення згідно вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи оскаржуване рішення про звільнення позивача за порушення присяги державного службовця, суд не має достатніх підстав для того, щоб прийняти як доведене твердження відповідача про вину ОСОБА_2 у викладених вище фактах фальсифікації окремих документів, тощо.
Однак, суд звертає увагу на встановлену норму відповідальності керівника установи за належну організацію її роботи, як це передбачено посадовою інструкцією начальника Державної служби захисту рослин в Полтавській області та Положенням про Державну службу захисту рослин в Полтавській області.
Відповідальність державного службовця -це категорія, що означає спроможність державного службовця усвідомлювати й виконувати покладені на нього завдання і обов'язки, передбачати наслідки своїх дій та вчинків, оскільки ефективність діяльності державного апарату залежить від цих дій та вчинків.
Прийняття державним службовцем відповідної присяги, передбаченої законом, є однією із гарантій такої відповідальності та покликане забезпечити ефективне й правомірне функціонування державного апарату в цілому й кожного державного службовця зокрема.
Тому на підставі вищевикладеного суд погоджується з висновком відповідача про порушення позивачем тих основоположних норм, які описані ст. 17 Закону України «Про державну службу», а відтак приходить до висновку про відсутність підстав для скасування наказу № 06-к від 03.08.2010 року начальника Головної державної інспекції захисту рослин Міністерства аграрної політики України про звільнення позивача та відповідно відсутність підстав для задоволення похідних позовних вимог щодо поновлення її на посаді начальника Державної інспекції захисту рослин Полтавської області, стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про сплин встановлених законодавством строків для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки в даному разі суд приходить до висновку, що звільнення позивача є не заходом дисциплінарного стягнення, а рішенням відповідача про невиконання позивачем вимог законодавства про державну службу та невідповідність її особи вимогам, що передбачені відповідним законом.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд прийшов до висновку про доведеність відповідачем правомірності своїх рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2010 року.
Суддя І.С. Шевяков