11 березня 2025 рокуСправа №160/12029/19(160/21123/24)
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №160/12029/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задоволено. Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року як пенсіонеру ОВС згідно із законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23.12.2015 ст. 54, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яка набрала чинності 02.12.2015 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 р. №268 протиправною.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року з як пенсіонеру ОВС згідно із законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900 від 23.12.2015 ст. 54, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов КМУ №988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, №947 набрала чинності 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 р. №268 з 01.січня 2016 року.
20.08.2024 року позивачем надано до суду уточнену заяву, вимоги якої залишилися такі ж самі, а саме визнання протиправними дії відповідача щодо невиплати боргу по пенсії згідно з рішенням суду по справі №160/12029/19 ОСОБА_1 , як пенсіонеру органів внутрішніх справ.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що після набрання законної сили рішення суду від 21.01.2020 року, позивач став отримувати належну пенсію, а заборгованість по виплаті пенсії за період з 1 січня 2016 року і по 21.01.2020 року в сумі 53613, 78 грн, яку нарахував пенсійний фонд сплачено не було, тому позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, якою просив визнати такі дії відповідача протиправними.
Отже, на думку позивача, дії відповідача щодо неналежного виконання рішення суду по справі №160/12029/19 є протиправними, необґрунтованими та такими, що порушують права позивача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 року прийнято заяву до розгляду у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч.5 ст. 383 КАС України).
Вирішуючи заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас, розділом IV КАС України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд який його ухвалив. Способи судового контролю за виконанням судового рішення встановлені нормами статей 382 - 383 КАС України.
Так, частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення:
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України),
- визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України),
- оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання, неналежного виконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Листом 22141-22065/С-02/8-0400/20 від 11.11.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивача повідомлено, що сплата заборгованості за рішенням суду, буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Коли позивач дізнався, про виплату боргу іншим пенсіонерам, він звернувся до відповідача з проханням сплатити і йому борг, але відповідач листом №24798-15153/С-01/8-0400/21 від 28.07.2021 повідомив позивачу, що в рішенні суду не зазначено в якому розмірі Пенсійний фонд повинен виплатити кошти позивачу.
У зв'язку із чим позивач звернувся із позовом до суду. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.04.2022 року по справі №160/19043/21 позов було задоволено, та визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу у відповідності до постанови КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням 86% щомісячного грошового утримання з 01.07.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення залишено без змін, а апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - без задоволення. В зазначеній постанові колегія суддів зазначила, що право позивача на перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року, виходячи з 86% від грошового забезпечення, встановлене в рішенні суду від 19.12.2019 року у справі 160/12029/19, а відтак не є предметом доказування при розгляді справи №160/19043/21.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Тож, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Як вбачається із заяви позивача та доданих до неї документів, відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року у справі №160/12029/19 проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням 86% від грошового забезпечення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що рішенням суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області лише провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 21.01.2020 року.
Утворена заборгованість у розмірі 53 613,78 грн на виконання рішення суду, яка не виплачена позивачу через на відсутність фінансування зазначений не є підставою для застосування до відповідача інституту судового контролю, передбаченого ст. 383 КАС України, оскільки відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання судового рішення.
Таким чином, судом не встановлено свідомого прийняття відповідачем протиправного рішення з метою невиконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо неналежного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року у справі №160/12029/19.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, за відсутності обставин протиправних дій відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд залишає заяву без задоволення.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 383 КАС України, суд, -
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 року у справі №160/12029/19 (160/21123/24).
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко