16 січня 2025 рокуСправа №160/29579/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії № 047050029076 від 09.10.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності з 01.11.2001 по 31.12.2003 та в повному обсязі період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 30.06.2010 та з 01.01.2017 по 31.12.2017;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсії від 02.10.2024 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
Підставою позову визначено передбачене ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсії за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідач-2 скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на відсутність у позивача необхідної кількості страхового стажу.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких такого.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що 02.10.2024 року позивачка звернулася з особистою заявою і документами на призначення пенсії відповідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Утім, рішенням № 047050029076 від 09.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовлено у призначенні пенсії. Мотивом відмови слугували відсутність у позивачки необхідного страхового стажу - 24 роки 01 місяць 20 днів при необхідних 31 рік.. При цьому, у рішенні зазначено, що період здійснення підприємницької діяльності з 01.11.2001 по 31.12.2003 не зараховано до загального страхового стажу.
Указані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачено у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку за наявності страхового стажу у випадку позивача не менше 31 років.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Згідно пункту «б» статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - №1788-XII) право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, а саме: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також в т.ч.: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Отже законодавчо були змінені умови щодо зарахування до страхового стажу періодів ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування та фіксованого податку. При цьому період здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування або фіксованим податком з 01.07.2000 по 31.12.2017 підлягає зарахуванню до страхового стажу в повному обсязі за умови сплати страхових внесків незалежно від їх розмірів.
Відповідно до п. 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 30.12.2022), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу) період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Враховуючи зазначене вище, у цьому випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон № 1058, як нормативний акт, який визначає порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, яким визначено право особи на зарахування до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування у тому числі із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р., та який вимагає подання у такому випадку довідки про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку. В той час як періоди здійснення підприємницької діяльності з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року зараховуються до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які підтверджують сплату страхових внесків незалежно від сплаченого розміру та документів, підтверджуючих здійснення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі фіксованого податку.
Судом встановлено, що свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № 148341 підтверджується, що 30.10.2001 проведено державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця. Довідкою ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.07.2024 № 52881/6/04-36-24-16- 11 підтверджується, що позивач перебував на обліку в Вільногірській ДПІ як фізична особа-підприємець з 31.10.2001 по 14.09.2018 та в період з 01.11.2001 по 31.12.2010 застосовувала сплату фіксованого патенту, а з 01.01.2012 по 14.09.2018 - спрощену систему оподаткування. Крім того, відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 по 30.06.2010 та з 01.01.2017 по 31.12.2017 сплачувала страхові внески.
Отже, враховуючи, що позивачем підтверджено факт державної реєстрації фізичною особою-підприємцем за спрощеною системою оподаткування, а саме застосуванням фіксованого податку в період з 01.11.2001 по 31.12.2003, відповідний період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача незалежно від підтвердження сплати страхових внесків, оскільки страхові внески входили до складу фіксованого податку. Крім того, позивачем підтверджено факт державної реєстрації фізичною особою-підприємцем за спрощеною системою оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку та сплати страхових внесків в період з 01.01.2004 по 30.06.2010 та з 01.01.2017 по 31.12.2017, у зв'язку з чим відповідні періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача в повному обсязі, а не пропорційно сплаченим страховим внескам.
З цих підстав, оскаржене рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2, який прийняв протиправне рішення.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову у призначенні пенсії № 047050029076 від 09.10.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності з 01.11.2001 по 31.12.2003 та в повному обсязі період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 30.06.2010 та з 01.01.2017 по 31.12.2017 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсії від 02.10.2024 з урахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна