Справа № 686/24893/24
Провадження № 2/686/303/25
10 березня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Стефанишина С.Л.,
при секретарі судового засідання - Дмітрієвій Д.В.,
за участю: представника позивача - Ткачука Ю.Г.,
відповідачки - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Козак Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка є законним представником малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Ткачук Юрій Георгійович, до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності,
встановив:
В провадженні судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Стефанишина С.Л. перебуває позовна заява ОСОБА_2 , яка є законним представником малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в інтересах яких діє адвокат Ткачук Юрій Георгійович, до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності.
В підготовчому судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 заявила відвід судді Стефанишина С.Л., оскільки вважає його поведінку упередженою у зв'язку з тривалим нерозглядом наявних у справі клопотань останньої.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні заперечив щодо заявленого відводу.
Представник відповідача ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлений ОСОБА_1 відвід.
Інші учасники справи у підготовче судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про відвід судді, приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Підстави для відводу судді, встановлені статтею 36 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Також, частиною 4 вказаної норми визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Заява відповідачки ОСОБА_1 не містить доводів, які свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№33949/02 від 09.11.2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Таким чином, презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного. За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Суд вважає, що стороною відповідача не наведено належних доказів, які свідчать про існування обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді у вказаній справі.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В силу ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Стефанишина С.Л. в цивільній справі №686/24893/24 слід відмовити, оскільки підстав, передбачених ст.ст. 36, 37 ЦПК України для задоволення відводу головуючому судді, не встановлено, та відвід є необґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 260 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про відвід судді Стефанишину С.Л. в цивільній справі №686/24893/24.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11.03.2025 року.
Суддя: Сергій Стефанишин